Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) оцінила поточну правову, нормативну та інституційну базу України для фінансових ринків, корпоративного управління, керування державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг, фінансової грамотності та пенсійного забезпечення

Функціонуючі ринки капіталу та фінансові інститути відіграватимуть вирішальну роль у відновленні України після повномасштабного вторгнення Росії, допомагаючи залучати необхідні іноземні інвестиції та підтримуючи внутрішнє фінансування. Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) оцінила поточну правову, нормативну та інституційну базу України для фінансових ринків, корпоративного управління, керування державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг, фінансової грамотності та пенсійного забезпечення. У спеціальному звіті визначаються основні проблеми у цих взаємозалежних сферах, включаючи галузі, у яких можна було б покращити відповідність стандартам ОЕСР. А також вказуються пріоритетні галузі, в яких ОЕСР продовжить надавати підтримку Україні у 2025 році. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись із цим документом.

Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії українські політики та регулюючі органи продовжують докладати зусиль для підтримки функціонування фінансової системи країни та її підприємств. Україна продемонструвала стійкість перед постійною військовою агресією, включаючи широкомасштабні удари по критично важливій енергетичній та іншій інфраструктурі. Війна призвела до величезних витрат на відновлення України, особливо у житловому, транспортному, промисловому, енергетичному та сільськогосподарському секторах.

Очікувані потреби у відновленні та реконструкції протягом найближчого десятиліття оцінюються у 486 мільярдів доларів США, що приблизно у 2,8 рази більше за номінальний ВВП України у 2023 році. У процесі продовження війни, ці потреби у фінансуванні продовжуватимуть зростати. У цьому контексті дуже важливо розвивати добре функціонуючі ринки капіталу та фінансові інститути для залучення таких необхідних іноземних інвестицій та зростання внутрішнього фінансування.

Такі зусилля мають ґрунтуватися на комплексній оцінці поточної правової, нормативної та інституційної бази. У цьому звіті описується поточний контекст в Україні, який охоплює п’ять взаємопов’язаних галузей: структура фінансової системи України; структура внутрішнього корпоративного управління; політики та практики управління державним боргом; фінансовий захист споживачів і фінансова грамотність; та пенсії, забезпечені активами.

Фінансова система України

Фінансова система та нормативно-правова база України продемонстрували високу стійкість, але структурні проблеми продовжують перешкоджати мобілізації фінансування приватного сектора на відновлення. Проактивні регулюючі втручання та міжнародна допомога дозволили банкам та іншим фінансовим установам продовжувати надавати послуги та адаптуватися до умов війни. Однак фінансовий сектор залишається невеликим порівняно з іншими країнами: у другому кварталі 2024 року банки мали 76% фінансових активів. Зростання банківського кредитування також було стриманим порівняно із зростанням депозитів за останнє десятиліття, що відображає обмеження як пропозиції, так і попиту.

З боку пропозиції, високий рівень непрацюючих кредитів (NPL) чинить тиск на кредитний потенціал банків, при цьому середній коефіцієнт NPL становив 34,6% у червні 2024 року. У вкрай невизначеному контексті війни, банки також мають відносно велику частку ліквідних інструментів та внутрішніх державних облігацій. Програми кредитування, що субсидуються урядом, допомагають скоротити дефіцит фінансування, особливо для підприємств та приватних осіб, які найбільше постраждали від бойових дій. Однак ці програми не можуть замінити ринкове фінансування у довгостроковій перспективі, враховуючи їх фіскальні витрати та ризики умовних зобов’язань.

Внутрішні ринки капіталу також мають відігравати важливу роль у залученні внутрішніх та міжнародних інвестицій для реконструкції. Однак ці ринки невеликі і недостатньо розвинені — загальна ринкова капіталізація оцінюється приблизно в 1,6 млрд доларів США — і на них домінує торгівля державними облігаціями. Стимулювання розвитку ринку капіталу вимагатиме зміцнення внутрішньої нормативно-правової бази та продовження інтеграції з міжнародними ринками, зокрема, через приведення України у відповідність до стандартів Європейського Союзу (ЄС). Українська влада має амбітну програму реформ для підтримки доступу до фінансування, скорочення проблемних кредитів, збільшення участі приватного сектора у банківському секторі, розвитку ринків капіталу, зміцнення інституційної та нормативно-правової бази для фінансового сектору та розробки стійких фінансових та цифрових фінансових структур України.

Структура внутрішнього корпоративного управління

За останні роки нормативно-правова база корпоративного управління в Україні суттєво покращилася, але необхідно вирішити складні проблеми, аби сприяти прозорим та справедливим ринкам та відповідати міжнародним стандартам. Україна реформувала свою правову базу, зокрема за допомогою нового Закону про акціонерні товариства, спрямованого на кращу відповідність стандартам ЄС та міжнародним стандартам. Однак у кількох галузях залишаються прогалини. По-перше, розкриття інформації залишається обмеженим в умовах воєнного стану, і лише небагато компаній, акції яких торгуються на українських фондових біржах, розкривають регулярну інформацію на добровільній основі. Коли обов’язкове дотримання вимог відновиться після воєнного стану, підвищення поінформованості серед компаній матиме вирішальне значення разом із здатністю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) контролювати практику корпоративного управління.

По-друге, не існує зведеного звіту для оцінки дотримання компаніями Кодексу корпоративного управління України 2020 року, що публічно торгуються, а також не існує призначеного органу, який би наглядав за його реалізацією. По-третє, висока концентрація власності публічних компаній створює значні ризики конфлікту інтересів, і зберігаються деякі важливі правові прогалини, поряд зі слабкою практикою правозастосування, особливо щодо операцій із пов’язаними сторонами та інсайдерської торгівлі. Зрештою, зміцнення потенціалу НКЦПФР є ключем до повоєнного фінансового відновлення. НКЦПФР стикається зі значними проблемами у збереженні кваліфікованого персоналу та забезпечення достатнього фінансування через війну. Хоча нещодавнє законодавство спрямоване на збільшення бюджету НКЦПФР та зміцнення політичної та операційної незалежності, практична реалізація цих правил матиме важливе значення.

Політика та практика управління державним боргом

Функція управління державним боргом України продемонструвала потужну стійкість до різних операційних викликів воєнного часу, але ще існують значні ризики та проблеми. Україна змогла зайняти на внутрішньому ринку кілька днів після 24 лютого 2022 року і відтоді не скасовувала та не відкладала жодних операцій із внутрішнього боргу. Однак співвідношення боргу до ВВП України зросло з 51% у 2021 році до більш ніж 90% у 2024 році і, за прогнозами, досягне піку у 108% у 2026 році. Це створює підвищений ризик суверенного стресу і чинить тиск на фіскальний простір уряду для зусиль щодо відновлення та сприяння довгостроковому зростанню. Державний борг України також зараз характеризується відносно високою часткою боргу в іноземній валюті, що становить 74% від загального обсягу станом на кінець вересня 2024 року, що збільшує валютний ризик.

Ризики рефінансування також залишаються високими, при цьому великі піки погашення продовжаться у 2025 та 2026 роках, тоді як термін погашення внутрішніх випусків залишається відносно коротким. Україна поступово збільшує термін погашення своїх внутрішніх випусків з 24 лютого 2022 року, але її найдовші облігації, як і раніше, мають термін погашення лише 3,5 роки. Ліквідність на внутрішньому ринку облігацій України обмежена, а концентрація власності у банківському секторі збільшує ризик зв’язку суверенного банку. З точки зору функції управління боргом та коштами, поточна інституційна структура була життєздатною під час воєнного стану, але може бути обмежена, якщо Україні знадобиться більша кількість ринкового фінансування для підтримки її відновлення. Україна також стикається зі значним операційним ризиком, зокрема ризиком «ключової особи», через частоту емісії та умови воєнного часу. Врешті-решт, зростаючі явні та неявні умовні зобов’язання можуть істотно вплинути на стійкість державного боргу. З погляду управління державним боргом, важливо зміцнити як інституційну, так і правову інфраструктуру навколо надання державних гарантій.

Фінансовий захист споживачів та фінансова грамотність

Політика та рамки фінансового захисту споживачів та фінансової грамотності залишаються необхідними для підтримки безпечного та усвідомленого використання фінансових послуг, зміцнення фінансової стійкості українців в умовах воєнного часу та сприяння їхньому фінансовому добробуту у довгостроковій перспективі. У цьому контексті, Україна зробила зусилля щодо приведення своєї системи захисту споживачів фінансових послуг у відповідність до стандартів ЄС та відповідних міжнародних стандартів, включаючи нещодавні законодавчі зміни для посилення заходів захисту споживачів фінансових послуг та розширення повноважень Національного банку України та НКЦПФР. Деякі тимчасові заходи також діють під час воєнного стану для захисту вразливих споживачів, включаючи тих, хто постраждав безпосередньо від бойових дій.

Однак залишаються деякі прогалини, а саме для підвищення ефективності позасудового розгляду скарг та механізмів відшкодування збитків, а також для посилення заходів захисту споживачів фінансових послуг у сфері споживчого кредитування, спрямованих на запобігання агресивній практиці кредитування та надмірній заборгованості. Рівні фінансової грамотності також залишаються відносно низькими порівняно із середнім показником ОЕСР, з лише незначним покращенням між двома останніми оцінками (у 2018 та 2021 роках). Для вирішення цієї проблеми Україна розробила скоординовану структуру фінансової грамотності, в рамках якої у 2024 році було затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Україна може ще більше посилити свою політику фінансової грамотності, активніше залучаючи приватні та некомерційні зацікавлені сторони до цієї стратегії; розробляючи керівні принципи для моніторингу та управління потенційними конфліктами інтересів; та покращуючи підходи до оцінки впливу ініціатив у галузі фінансової освіти.

Пенсійне забезпечення

Україна працює над запровадженням обов’язкової державної пенсійної системи, забезпеченої активами, яка може сприяти покращенню результатів виходу на пенсію, а також довгострокового розвитку ринку капіталу та економіки країни. Нині діють державна пенсійна система з виплатою з поточних доходів та добровільні пенсійні схеми, забезпечені активами. Однак лише близько 5,2% робочої сили (станом на кінець 2021 року) та 8,3% пенсіонерів в Україні у рамках обов’язкової пенсійної системи (станом на липень 2024 року) є учасниками добровільної пенсійної схеми, забезпеченої активами. Таким чином, вони відіграють мінімальну роль у фінансовій системі України. Обов’язкова державна пенсійна система, забезпечена активами, допоможе розширити охоплення великої групи людей і розробка відповідної правової бази уже ведеться. Нещодавно для консультацій було запропоновано законопроект «Про обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Однак для успішної реформи буде потрібний політичний та соціальний консенсус, а також довгострокові зобов’язання усіх ключових зацікавлених сторін.