За словами Андрія Веселовського, Індія є важливим глобальним гравцем, який може разом з іншими розвиненими країнами працювати на благо якнайшвидшого завершення бойових дій і досягнення справедливого миру, який враховує покарання для агресора – Росії, і відшкодування для жертви – України

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США, він послідовно демонструє своє бажання закінчити війну між Росією та Україною. Звісно, це неможливо зробити без узгодження з Китаєм, однією з найбільших світових держав, від якої Росія сильно залежить. Тому аналітики наразі зосереджуються на відносинах США і Китаю, але забувають про ще одну країну, яка за впливом може зрівнятися з Китаєм, — це Індія. Про це йдеться у фельєтоні Андрія Веселовського, експредставника України у Євросоюзі, посла України у Єгипті, Кенії та Судані, а також ексзаступника міністра закордонних справ України на сторінках польського видання Onet, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Індія — найбільша у світі ядерна держава за чисельністю населення, з власною космічною програмою, п’ята за величиною економіка у світі, країна, що має передові інформаційні технології та величезну діаспору в США, яка відіграє важливу роль у американських наукових та технологічних центрах. Проте політичні спостерігачі, аналітики та журналісти проігнорували ці фактори. Можливо, це пов’язано з тим, що Індія традиційно веде політику нейтралітету та невтручання у справи інших країн. Однак це не робить її позицію на світовій політичній арені менш важливою.

Якщо розширити оптику огляду

У листопаді 2024 року мені запропонували представити приземлене бачення можливого розвитку подій навколо російсько-української війни у 2022-2024 роках. Я оприлюднив складний, хоча й реалістичний прогноз, який може здійснитися чи ні, значною мірою залежно від нас. Нещодавно Дональд Трамп наважився доручити відставному генералу Кіту Келлогу зайняти посаду спеціального посланця з питань України та Росії. Чи вимагає це корекції моїх попередніх висновків? Так, до певної міри. На відміну від інших претендентів на цю посаду, таких як дипломат Річард Гренелл чи якийсь юрист Епштейн, генерал справді твердий і прямолінійний. Він буде вимогливий до України, що Київ має прийняти, і буде суворий до Росії, що може роздратувати Путіна, реакція якого, у свою чергу, може розбурхати Трампа. Зрештою, це може стати приводом для того, щоб знову оголосити Москву «Імперією зла», як колись назвав її президент Рональд Рейган, і врешті-решт зруйнувати Росію до кінця.

Повертаючись до наших справ, дозволю собі підкреслити: Індія є важливим глобальним гравцем, який може разом з іншими розвиненими країнами працювати на благо якнайшвидшого завершення бойових дій і досягнення справедливого миру, який враховує покарання для агресора – Росії, і відшкодування для жертви – України. Питання: чому Індія мала б це робити? Який її національний інтерес – розпалювати війну чи її припиняти? Можна обуритися: війна – це смертельний гріх! Війна руйнує людське життя і цивілізацію!

Дехто апелює до раціональності, стверджуючи, що війни існують, а це означає, що вони вигідні, зокрема й ця російсько-українська. Насправді є причини для того, щоб підтримувати війну і допомагати Росії. Відомо, що через міжнародні санкції за агресивну війну, Росія змушена продавати експортні продукти з величезними знижками, іноді таємно. Великі покупці російської нафти, частково Індія, заробляють на цьому гроші.

Ослаблена війною Росія неохоче відкриває внутрішній ринок для іноземних товарів і послуг, приймаючи рупії та юані замість американських доларів. Індія підтримує традиційні відносини з Росією у сфері військової техніки. Вони уважно спостерігають, як російське озброєння показує себе в умовах реальної війни. Висновок очевидний: за нього можна заплатити менше, оскільки воно не таке ефективне, як заявляє продавець. Є й інші подібні приклади.

Існують причини, щоб припинити війну та докласти зусиль для підтримки України

Україна — це 40-мільйонна європейська країна з розвиненою демократією, ринковою економікою та відважними, патріотичними людьми. Має велику мусульманську громаду та пишається кількома національними та мовними меншинами. 350 років була колонією російської імперії. Незалежність здобула лише 35 років тому. Вона трохи нагадує Індію, але у значно менших масштабах. Україна — це гіпотетичний член Європейського Союзу, що прагне вступу в НАТО. Традиційно дружньо налаштована до Глобального Півдня, зокрема до Індії. Українці проявили відвагу і винахідливість у протистоянні набагато більшій Росії. Вони винайшли дрони як озброєння. Не маючи кораблів, вони вдвічі зменшили російський флот на Чорному морі. У військовій сфері можна багато чому навчитися в українців, якщо не просто придбати знання або рішення. Також можна вчитися в України у галузі науки і технологій. До війни найбільша національна діаспора в українських університетах складалася з близько 40 000 студентів з Індії. Вони почувалися в Україні у безпеці та з гордістю — жодної ненависті, жодного шовінізму. Українські порти на Чорному морі забезпечують найкращий доступ до індійських товарів для країн Центрально-Східної Європи. Найбільший з них знаходиться в Одесі, звідки більшість української рослинної олії потрапляє в Індію, а з Індії — більшість знаменитого індійського чаю.

Якщо Росія переможе

Досягнення справедливого миру в Україні означає зменшення загрози війни у майбутньому для всіх. Якщо агресія Росії залишиться безкарною, це спровокує агресивні дії в інших країнах. «Чому б не спробувати відрізати частину території сусіда, якщо він слабший?» — запитають інші. Індія добре знає про спроби відрізання своєї території або розпалювання ворожнечі у сусідніх країнах або на островах. Зрештою, історія України була б неповною без згадки про нерозповсюдження ядерної зброї. Індія є гордим бастіоном цієї політики. Однією з причин, чому Росія наважилася атакувати Україну, було позбавлення України ядерної зброї у 1995 році та приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерної держави. Зараз багато народів інтенсивно розмірковують про початок виробництва власного ядерного арсеналу для самозахисту, як це зробила не Україна. Щоб відвернути цей небезпечний тренд, необхідно повернути Росію до її кордонів.

Вибір — бути на стороні війни або агресора, чи допомагати постраждалим та відновлювати справедливість — це суверенне право кожної нації. Підтримка України означає інвестування в більш стабільний, передбачуваний і справедливий світ. Зупинити Росію означає не тільки відновлення вигідної торгівлі діамантами, але й запобігання зростаючій ворожнечі, більшим конфліктам з глобальними наслідками і, можливо, схилити Москву до переосмислення її фатальної політики. Індія надто велика і потужна країна, аби бути несміливою. Це моє послання до індійських колег.