Українська молодь брала участь у відеоконференції на території собору Воскресіння Христового Української Греко-Католицької Церкви

Папа Римський Франциск нещодавно взяв участь у відеоконференції із 250 молодими українцями з Києва та різних міст Європи та Америки. Він відповів на їх запитання і закликав прощати, незважаючи на труднощі, з якими вони стикаються під час війни. Під час заходу, організованого апостольським нунцієм Вісвальдасом Кульбокасом та архієпископом Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) Святославом Шевчуком, Папа Римський спілкувався із групами молодих людей, закликаючи їх протистояти інстинкту «відповідати на удар іншим ударом». Про це йдеться у спецрепортажі Vatican News, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Історична зустріч

Відеоконференція, яку архієпископ Святослав Шевчук описав як «першу в історії зустріч Папи Римського та молодих українців», відбулася у соборі Воскресіння Христового у Києві.

«Якщо пролунає повітряна тривога, то нам доведеться перервати зв’язок і перебратися до підземних бомбосховищ», – попередив Шевчук.

Незважаючи на нещодавній авіаудар, молодь змогла підключитися до відеоконференції, завдяки відновленню електропостачання та інтернет-послуг.

Серед присутніх був єпископ Ян Собило, помічник єпархії Харківсько-Запорізької, регіону, який сильно постраждав від бомбардувань, а також апостольський нунцій Вісвальдас Кульбокас, який представив гостям Папу Франциска.

Діалог та прощення

Сидячи за столом у залі Casa Santa Marta, Папа Франциск уважно слухав, роблячи нотатки на чистому аркуші паперу. Сесія розпочалася із хресного знамення та читання молитви Господньої. Апостольський нунцій прочитав уривок із Послання апостола Павла до Римлян: «Ми хвалимося надією слави Божої… ми хвалимось і нашими скорботами, знаючи, що скорбота терпить».

Потім Папа запросив молодь поставити будь-які запитання, які їх цікавлять.

Обговоренню передували три свідчення. 17-річна дівчина з побожної родини поділилася історією свого брата, солдата, багаторазово пораненого та залишеного в оточенні ворогів.

«Вночі я молилася ангелу-охоронцю, щоб він захистив його і всіх солдатів», – сказала вона.

Молода жінка із Донецька, яка з дитинства зазнавала насильства, висловила своє прагнення справедливості: «Я народилася з почуттям несправедливості, але також і з надією на майбутнє. Моя віра дає мені сили продовжувати».

Звертаючись до Папи, вона додала: «Ми хочемо миру — справедливого та міцного миру, який дозволить повернутися до наших домівок і до наших мрій. Ми віримо, що добро сильніше за зло».

18-річний юнак із Харкова потім розповів про своїх загиблих товаришів: «Багато хто вмирає… Ворог прагне знищити наші міста та нашу віру у майбутнє». Він згадав Марію, 12-річну дівчинку, вбиту ракетним ударом, коли вона ходила магазинами з матір’ю. «Незважаючи на нестерпний біль, ми віримо, що Марія та її мати з Богом. Вони наші ангели».

«Війна завжди руйнує»

Іліана Добра, 21-річна вчителька з Ужгорода, першою запитала Папу Римського: «Чи варто вмирати за свою країну? Як ми можемо живити нашу віру у захист життя, коли саме життя знецінюється у всьому світі?» Папа відповів: «Сьогодні життя знецінюється. Гроші та військові посади мають більше значення, ніж саме людське життя». Він згадав візит до однієї з країн Центральної Європи, де його зустріло багато жінок похилого віку та дітей, але жодного чоловіка — «усі загинули на війні».

«Війна завжди руйнує. Засіб — діалог: завжди, між собою, навіть із тими, хто нам протистоїть. Будь ласка, ніколи не втомлюйтесь від діалогу. Мир будується через діалог. Щоправда, іноді діалог неможливий через впертість деяких, але ми завжди маємо докладати зусиль», – вважає Папа Римський.

Анастасії, українській біженці у Варшаві, яка запитала, як зберегти віру серед страждань, Папа відповів: «Ностальгія за батьківщиною – це сила. Українці за кордоном, будь ласка, не втрачайте тугу за своєю країною. Іноді ностальгія болюча, але змушує нас рухатися вперед». Побачивши її посмішку через екран, він додав: «Думайте про свою батьківщину і посміхайтеся їй».

«Війна приносить голод та смерть»

27-річна Юлія висловила розпач молоді, яка спостерігає, як їхні міста перетворюються на руїни: «Відбувається геноцид проти нашого народу. Як ми можемо бачити мир у всьому цьому? — спитала вона. Помітно зворушений Папа Франциск засудив руйнівні наслідки війни: «Війна приносить голод. Щовечора я телефоную до приходу у Секторі Газа, і вони кажуть мені, що часто голодують. Війна не лише викликає голод – вона вбиває».

Тримаючи кишенькове Євангеліє у камуфляжній обкладинці, Папа згадав Олександра, молодого українського солдата, який ніс це Євангеліє на передову перед своєю смертю. Він підкреслив Псалом 129: «З глибини кличу до Тебе, Господи; Господи, почуй мій голос».

«Олександр – один з вас», – сказав Папа. Піднявши вервицю солдата, він додав: «Для мене це реліквія молодої людини, яка віддала своє життя за мир. Я зберігаю їх на своєму столі та молюся з ними щодня. Ми маємо пам’ятати наших героїв, які захищали свою батьківщину. Український народ страждає. Давайте розплющимо очі і побачимо, що робить війна!»

Заклик до патріотизму та пам’яті

Закликаючи молодь завжди носити із собою кишенькове Євангеліє, Папа закликав молодих людей: «Читати невеликий уривок щодня. Це дає життя! Він закликав їх бути патріотами: «Кожна молода людина має місію. У скрутні часи молоді люди повинні нести вперед «дух батьківщини». Ваша батьківщина поранена війною, але любіть її. Любити свою батьківщину – це чудово».

Він також закликав їх мріяти: «Молода людина, яка не може мріяти, постаріла». В особливому проханні він попросив їх не забувати своїх бабусь та дідусів, оскільки вони є зберігачами пам’яті.

35-річна Тетяна із Чикаго наголосила на тяжкому становищі дітей, які втекли від «іродів сучасності». Вона запитала: «Як ми можемо прощати і вчити прощати дітей, коли війна залишає глибокі рани у наших серцях?». Папа Франциск визнав виклик: «Прощення є одним із найскладніших вчинків. Це важко всім, навіть мені». Він додав: «Але мені допомагає ця думка: я маю пробачати, як мені пробачили. Кожен із нас має пам’ятати, як нас пробачили. Мистецтво прощення нелегке, але ми маємо продовжувати рухатися вперед і завжди прощати».

Слова підтримки

Папа завершив виступ посланням про стійкість: «Ми всі робили помилки, але коли хтось падає, він має встати і продовжувати рухатися вперед. Не бійтеся! Ризикуйте, а якщо ви впали, не залишайтесь унизу».

Після виконання духовного гімну України та перед тим, як дати своє благословення, Папа Франциск звернувся з останнім проханням: «Будь ласка, не забувайте ваших молодих героїв, таких як Олександр — тих, хто віддав своє життя за свою країну». Під оплески та крики «Хай живе Папа», захід закінчився.