Аналітики стверджують, що російська економіка не зазнає краху, навіть якщо ціни на нафту залишаться низькими протягом наступних місяців. Але падіння доходів від нафти загрожує здатності Путіна спрямовувати рекордні суми грошей на військові потреби — водночас захищаючи населення від найгірших економічних наслідків війни в Україні

Ціна на нафту – порятунок для російської економіки, впала майже на 15% після того, як президент США Дональд Трамп 2 квітня 2025 року оголосив про запровадження торгівельних мит. Аналітики кажуть, якщо падіння нафти продовжиться, Кремль, ймовірно, почне скорочувати витрати на свою армію уже влітку 2025 року. Це означає, що у довгостроковій перспективі торговельні заходи Трампа можуть ненавмисно завдати шкоди здатності Росії фінансувати війну проти України. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Адміністрація Трампа почала дипломатичну та економічну атаку на європейських союзників, які були непохитними прихильниками України. А відокремлення торгівлі між Сполученими Штатами та Китаєм може послабити обидві країни, водночас відкривши можливості для інших держав, таких як Росія, — ситуація, яка наблизить бачення Путіна про «багатополярний світ» до реальності.

Однак для Кремля будь-які довгострокові геополітичні вигоди від глобальної торговельної війни затьмарені безпосередніми економічними проблемами. Російські чиновники вже почали готувати населення до затягування поясів.

Впливовий глава центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна висловила занепокоєння у типово заниженій манері, коли заявила законодавцям країни, що основним ефектом для Росії від політики Трампа буде падіння цін на нафту.

Аналітики стверджують, що російська економіка не зазнає краху, навіть якщо ціни на нафту залишаться низькими протягом наступних місяців. Але падіння доходів від нафти справді загрожує здатності Путіна продовжувати спрямовувати рекордні суми грошей на військові потреби — водночас захищаючи російське населення від найгірших економічних наслідків війни.

Експорт нафти фінансує близько третини загального федерального бюджету Росії. За підрахунками військового аналітика Павла Лузіна, уряд виділив у 2025 році на оборону та безпеку суму, еквівалентну майже 136 мільярдам доларів, що майже втричі перевищує суму, яку він витратив 10 років тому.

На думку аналітиків, Путін, швидше за все, захищатиме військових від скорочення витрат якомога довше. Цивільна інфраструктура, така як дороги, мости та метро, буде першою, де будуть скорочені витрати.

Торгові потрясіння Трампа припали на особливо поганий час для російської економіки. Групат «ОПЕК+», несподівано оголосила на початку квітня 2025 року, що прискорить заплановане збільшення видобутку і це посилить тиск на ціни на нафту.

Росія також бореться із зміцненням національної валюти, рубля, оскільки спроби Трампа домогтись припинення вогню в Україні породили надію, що Білий дім скасує санкції проти російського уряду та російських компаній. Нафта зазвичай продається на міжнародному ринку у доларах США, тому зміцнення рубля означає, що російська скарбниця отримує менше грошей з кожного експортованого бареля нафти.

Навіть до того, як ціни на нафту різко впали, дефіцит російського бюджету збільшився більш ніж удвічі через збільшення витрат до 1,3% валового внутрішнього продукту за січень-лютий 2025 року. Станом на кінець лютого 2025 року, уряд РФ витратив майже 20% грошей, призначених на рік. Понад 40% річного бюджету виділяється на оборону та безпеку.

Заблокований на глобальних фінансових ринках, Кремль виявив, що здатність подолати цей дефіцит фінансування скорочується.

Скарб уряду на чорний день, Фонд національного добробуту, скоротився з початку війни, і частина, яку легко продати, нині менша, ніж дефіцит бюджету 2024 року.

За словами аналітиків, рекордні у РФ відсоткові ставки на рівні 21% для боротьби з інфляцією, роблять дуже дорогим для уряду випуск боргових зобов’язань місцевим банкам та інвесторам.
У довгостроковій перспективі шокова хвиля торговельної війни Трампа загрожує завдати шкоди економіці Росії опосередкованим шляхом.

Очевидний намір Трампа відокремити економіку США від Китаю, найважливішого союзника Росії, може сповільнити китайську економіку. Аналітики Morgan Stanley підрахували, що початкова пропозиція Трампа щодо тарифів призведе до зниження річного зростання у Китаї на 1,5-2 відсоткових пункти — і це було до того, як адміністрація Трампа підвищила мито на китайські товари до 125%.

Повільніше зростання, у свою чергу, може зменшити попит Китаю на російську нафту та підірвати успішну стратегію Кремля щодо перенаправлення експорту сировини в Азію. Адміністрація експрезидента США Джо Байдена та деякі союзники США намагалися скоротити доходи від російської нафти, обмеживши ціну, яку вона могла отримати на світових ринках. Спочатку ця спроба мала певний успіх, але з тих пір Москва значною мірою обійшла обмеження, продаючи нафту Китаю та Індії.

Зосередження Трампа на торговому дисбалансі також може спонукати деякі країни купувати більше американської нафти та газу, що зашкодить позиціям Росії на енергетичному ринку.

Якщо торгівельна війна загостриться, довгострокову користь для Росії може отримати від відокремлення світової економіки від фінансової системи США та долара. Це зробило б менш ефективними санкції Заходу проти російської держави, надаючи місцевим компаніям альтернативні ринки та способи оплати.