Як китайці воюють в Україні проти російських окупантів

Китайські найманці, які вирішили воювати за Україну здебільшого вважають себе мотивованими ідеологією, а не фінансами і мають одну спільну рису: вони провели деякий час за кордоном і побачили тамтешнє життя

Китаєць, який воює за російську армію, стверджує, що керівництво замкнуло його у темній ямі зі сталевими ґратами, де ледве вистачало місця, на 21 день. Його провиною була суперечка з командиром щодо захисного спорядження, яке рятує життя. Майкл (ім’я вигадане з міркувань безпеки, – ред.) приєднався до боротьби Росії проти України, щоб «відчути смак військового життя за кордоном», але після жорстокого року на передовій тепер переконаний, що це було «помилкою». Про це йдеться у спецрепортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Його досвід у ямі, де, за словами 29-річного чоловіка, він ледве міг підняти голову, вбив бажання боротися за Москву, і він хоче передати послання іншим громадянам Китаю, які думають їхати воювати в Україну.

«Я маю сказати кілька істин і попередити цих ірраціональних китайців – не їдьте сюди», – закликав він.

Майкл зараз відновлюється після травм, отриманих на полі бою.

«Друга за величиною армія у світі – це суцільний жарт», – наголошує Майкл, перераховуючи серед проблем у російському війську – неякісне обладнання, неадекватну логістику, жорстоке поводження та «жорстку корупцію».

І Україна, і Росія використовували іноземних військових для посилення своїх збройних сил. Але питання китайських найманців, які воюють за Росію, опинилося у центрі світової уваги, коли президент України Володимир Зеленський повідомив, що на початку квітня 2025 року Україна захопила у полон двох китайських найманців, і заявив, що в лавах Росії їх «набагато більше».

Зеленський вимагав відповідей від Пекіна, який, у свою чергу, заперечив будь-яку причетність і повторив попередні заклики до громадян Китаю – «утриматися від участі у військових діях будь-якої сторони».

Заступник міністра закордонних справ Росії назвав твердження про те, що громадяни Китаю воюють в Україні, «повною неправдою». Кілька днів потому Україна продемонструвала захоплених нею у полон китайських бійців перед ЗМІ.

У Києві заявили, що мають інформацію про те, що за Росію воюють ще 155 громадян Китаю. Але справжня кількість, ймовірно, вища, за словами Зеленського. Як Майкл, так і ще один китайський боєць, який воював на боці Росії, розповіли, що знають про сотні інших.

Кілька китайців також воювали на боці України. CNN підтвердив їхню присутність, але у Командуванні сухопутних військ України не змогли назвати їх загальну кількість, оскільки кожен підрозділ набирає бійців безпосередньо.

Мачо-пропагандистські відео

Китайських чоловіків закликали приєднуватись до російської армії, в основному у соціальних мережах.

У публікаціях та супровідних відео, зазвичай обіцяють хорошу оплату. Усі відео російською мовою, але з китайськими перекладами. Одне з них супроводжувалось китайськими субтитрами: «Хіба ти не чоловік? Будь справжнім чоловіком!».

Такі відео привернули увагу Майкла, який почав помічати їх у 2023 році на Douyin – китайській версії TikTok. Після вступу на службу він також почав регулярно публікувати відео у соціальних мережах.

Майкл розповів, що був солдатом Народно-визвольної армії Китаю, але залишив її у 2018 році, але перегляд реклами та відео інших китайських бійців на передовій відродив його «прагнення до армії».

«Тоді я відчував себе досить натхненним. Як колишній професійний солдат у Китаї, я думав, що має бути спосіб зробити свій внесок. Це не було політикою – я просто хотів воювати. Я просто справжній солдат», – сказав він.

Хоча Майкл міг би обрати боротьбу за Україну, але отримати візу до Росії було легше, і він прибув до Москви за туристичним дозволом у листопаді 2023 року.

Після того, як російська армія спочатку відмовила йому через незнання російської мови, він приєднався до сумнозвісної групи найманців Вагнера і його відправили воювати на Донбас. Через шість місяців, у травні 2024 року він підписав річний контракт з Міністерством оборони Росії. Інші іноземні бійці підписували аналогічні контракти.

Майкл розповів, що у його контракті пропонувалось 200 000 рублів (2400 доларів США) на місяць, а також бонуси за окупацію територію України – додаткові 50 000 рублів (598 доларів США) за кожен кілометр просування на схід.

За словами Майкла, більшість його китайських бойових товаришів займаються цим заради грошей, оскільки почуваються «малозабезпеченими» у гіперконкурентному суспільстві своєї батьківщини, де економічне зростання сповільнюється.

Ще один громадянин Китаю, який воював за Росію та документував свої подвиги в Інтернеті, розповів, що його заробіток як найманця приблизно втричі перевищував той, що він раніше заробляв удома.

37-річний чоловік провів рік у російській армії з липня 2023 року. Йому важко пояснити, чому він став найманцем, але гроші гн були для нього головним фактором.

«Можливо, це тому, що я почуваюся загубленим у житті. Я просто хочу блукати. Як чоловік, у мене з дитинства є своєрідний комплекс героя», – зазначив він.

Китаєць раніше служив тюремним охоронцем і, як і Майкл, стверджував, що боротьба за Росію не була політичним вибором.

Він вирішив боротися за Росію, бо вважав, що вона «має перевагу у військовій силі».

Така думка не є рідкістю в Китаї.

Марія Репнікова, експертка з китайської та російської політики в Університеті штату Джорджія (США) пояснила, що висвітлення подій у державних ЗМІ Китаю схиляється до проросійської позиції.

Деякі китайські бійці перейняли мову, яку зазвичай використовує Кремль, висловлюючи своє бажання «воювати проти нацистського фашизму» та називаючи війну в Україні «спеціальною військовою операцією» у публічних постах на Douyin.

Побачити китайських бійців з короткою стрижкою, які діляться щоденним досвідом з передової та спілкуються у чаті з побратимами, було звичним явищем на китайських платформах коротких відео.

Китайські бійці з обох боків

Китайці воювали з обох боків цієї війни, але ті, хто вирішив воювати за Україну, здебільшого вважають себе мотивованими ідеологією, а не фінансами – схоже, мають одну спільну рису: вони провели деякий час поза Китаєм.

Джейсон, який народився у Китаї, переїхав до Сполучених Штатів під час навчання у старшій школі.

Він у травні 2023 року кинув магістерську програму з комп’ютерних наук в американському коледжі, щоб поїхати до Львова та вступити до Українського міжнародного легіону.

Провівши чотири місяці в окопах, Джейсон прагнув бути ще активнішим і подав заявку на переведення до штурмової роти, але йому відмовили через національність.

Погроза Китаю колись захопити Тайвань була мотивацією для 27-річного Джейсона воювати за Україну. Його прадід був солдатом-націоналістом, який загинув у боротьбі проти комуністів наприкінці 1940-х років під час громадянської війни у Китаї. Переможений націоналістичний уряд відступив тоді на Тайвань.

Він сподівається, що його рішення воювати за Україну, дасть людям на Тайвані «відчуття надії на допомогу», якщо Китай нападе на них.

Софі, аспірантка провідного китайського університету, зараз чекає схвалення на вступ до Українського міжнародного легіону.

Вона раніше була досить байдужа до політики, але її мислення змінилося протягом року навчання в Європі і перегляду відео про єдиного відомого громадянина Китаю, який загинув під час боїв за Україну.

Багато її друзів у Китаї дотримуються проросійських поглядів на війну і їй також колись «промивали мізки» «однобокою інформацією з Росії».

Швидкі дії Китаю щодо цензури акаунтів китайських бійців у соціальних мережах у Росії були очікуваними.

«Я не здивована цензурою найманців, оскільки їх захоплення в український полон було великим скандалом», – вважає Марія Репнікова.

Хоча соціальні мережі, безсумнівно, відіграли певну роль у вербуванні китайських бійців, але те, що оголошення про вербування не були цензуровані в Китаї та залишаються доступними, ймовірно, було радше «недоглядом», аніж «стратегічним прорахунком», оскільки проросійський погляд у таких відео «просто переплітається з наративом про те, що Росія добре воює».

Майкл і Джейсон, можливо, воювали по різні боки цієї війни, але у них є спільний досвід: реальність війни, за їхніми словами, була набагато гіршою, ніж вони коли-небудь очікували.