Україна підвищила прозорість, посилила підзвітність та просувала доброчесність через відкриті дані, цифрові державні послуги, незалежні антикорупційні органи, реформи політичного фінансування та децентралізацію

За останнє десятиліття Україна досягла значних успіхів у реформуванні своєї антикорупційної системи. Вона зробила це, підвищивши прозорість, підзвітність та доброчесність через відкриті дані, цифровізацію та зміцнення незалежності антикорупційних органів. Однак корупційні ризики залишаються високими у контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що робить наявність надійної системи публічної доброчесності важливішою, ніж будь-коли, для забезпечення прозорого та ефективного процесу реконструкції. Про це йдеться у звіті Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Україна показала світові, що може захистити себе від повномасштабного вторгнення РФ та одночасно покращити свій захист від корупції до рівня, який тісно відповідає міжнародним стандартам в країнах ОЕСР та ЄС. З часів Євромайдану 2013–2014 років та вторгнення Росії до Криму та Донбасу, Україна суттєво реформувала свою антикорупційну систему для боротьби з історично високим на той час рівнем корупції в країні.

Сприйняття корупції залишається дуже високим, але покращилося з 2013 року, а досвід громадян, за власними словами, з корупцією різко знизився. Керуючись суспільним попитом та прагненнями до членства в ЄС, Україна підвищила прозорість, посилила підзвітність та просувала доброчесність через відкриті дані, цифрові державні послуги, незалежні антикорупційні органи, реформи політичного фінансування та децентралізацію.

Індикатори доброчесності ОЕСР (PII) ставлять Україну вище середнього показника по ОЕСР у багатьох сферах (стратегія, управління конфліктом інтересів, політичне фінансування, управління ризиками корупції); подальший прогрес очікується після того, як обмеження, передбачені воєнним станом, більше не будуть необхідними або коли набуде чинності відповідне законодавство (наприклад, щодо лобіювання).

З моменту повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, Україна зазнала серйозних втрат серед цивільного населення та серед військових. Війна також спричинила масові відключення електроенергії, переміщення та нестачу робочої сили, що вплинуло як на державний, так і на приватний сектори. Обмеження, пов’язані із безпекою, перебої на ринку та пошкодження інфраструктури посилюють труднощі.

Проте, Україна активізувала зусилля щодо боротьби із корупцією, визнаючи необхідність наявності надійних гарантій доброчесності для успіху зусиль з післявоєнного відновлення. Механізми доброчесності є важливими для зміцнення довіри між українцями та міжнародними партнерами, соціальної згуртованості та залучення постійної міжнародної підтримки та іноземних інвестицій. Крім того, публічна доброчесність є важливою для підтримки відкритих та конкурентних ринків, які сприяють економічній стійкості та захищають від неправомірного втручання через стратегічну корупцію.

Покращення впровадження, моніторингу та оцінки антикорупційної системи, орієнтованої на результат

Україна створила міцну нормативно-правову базу для боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності громадськості. Однак зараз необхідно впровадити нормативні акти, щоб стимулювати зміни у поведінці та більш стійку культуру доброчесності у державному управлінні, включаючи субнаціональний рівень, та у суспільстві загалом. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) успішно очолює та координує розробку Національної антикорупційної стратегії на 2021-25 роки. Однак участь та відповідальність усіх державних органів як у розробці стратегії, так і у моніторингу її впровадження були б корисними. Стратегія є комплексною та базується на доказах. Впровадження відбувається добре, але могло б більше зосередитися на результатах, ніж на продуктах, а ключовим недоліком є ​​відсутність планів оцінки та вивчення уроків. Це допомогло б забезпечити безперервність та більшу ефективність майбутніх стратегій.

Сприяння розвитку культури доброчесності у державному секторі

Україна має комплексну правову базу, що регулює конфлікт інтересів та декларування активів для виявлення та запобігання корупції у державному секторі. Для розвитку культури доброчесності Україна могла б посилити етичні стандарти та ціннісний підхід, що доповнює її поточний підхід, заснований на правилах. Кодекси етики можуть допомогти призначеним та обраним посадовцям у прийнятті вищих стандартів поведінки. Національне агентство України з питань державної служби та Національне агентство з питань запобігання корупції могли б співпрацювати для впровадження принципів доброчесності у кар’єру державної служби шляхом сприяння етичному лідерству, стимулювання етичної поведінки та впровадження показників ефективності, пов’язаних з доброчесністю. Узгодження дійових осіб та процесів у рамках політики щодо конфлікту інтересів може підтримати державну доброчесність та посилити запобігання корупції. Україна також повинна забезпечити ефективне використання декларацій активів для виявлення та запобігання корупції, що виходить за рамки невиправданого багатства, наприклад, у ситуаціях конфлікту інтересів.

Покращення підзвітності у формуванні державної політики

Регулятивні норми України щодо доступу до публічної інформації та фінансування політичних діяльностей вигідно відрізняються від країн ОЕСР. Правила лобіювання добре визначені у законодавстві, але ще не набули чинності. Україна могла б забезпечити якомога швидше набрання чинності нової системи лобіювання, а пізніше переглянути її ефективність. Уточнення того, як тест на суспільні інтереси в Законі про доступ до публічної інформації має застосовуватися в умовах воєнного стану, та публікація порядку денного засідань міністрів та уряду підвищили б прозорість. У довгостроковій перспективі можна було б покращити нагляд та забезпечення дотримання правил щодо публічної інформації. Вимога до одержувачів перевіряти право донорів на отримання допомоги та забезпечення належної реєстрації приватних пожертвувань підвищили б підзвітність у фінансуванні політичних діяльностей.

Зміцнення доброчесності у судовій системі

Процес судової реформи, який триває з 2016 року, запровадив гарантії доброчесності у відборі, призначенні, просуванні по службі та дисциплінарних процедурах суддів. Зовсім недавно Україна також прийняла переглянутий кодекс судової етики та інтегрувала суддів у нові системи управління конфліктом інтересів та викриття порушень. Однак багато з цих реформ залишаються незавершеними. Україна могла б завершити реформу кар’єрного зростання суддів в ефективний спосіб без шкоди для стандартів доброчесності. Зміцнення судової доброчесності також вимагає впровадження нового кодексу етики та подальшого вдосконалення захисту викривачів на практиці. Впровадження принципів доброчесності в юридичну освіту може зміцнити етичну поведінку серед майбутніх юристів. Для забезпечення справедливості, неупередженості та своєчасності механізмів правозастосування у справах про корупцію Україна могла б удосконалити механізми розподілу справ та підвищити прозорість.

Покращення контролю та аудиту

Україна поступово досягла відповідності міжнародним стандартам, впровадивши вимоги внутрішнього контролю у державному секторі та надаючи Міністерству фінансів центральну гармонізаційну роль відповідно до системи державного внутрішнього фінансового контролю ЄС. Законодавчі зміни наблизили вищий орган аудиту України до міжнародних стандартів. Однак, впровадження залишається складним через обмеженість ресурсів. Ефективність зовнішнього аудиту можна покращити завдяки чіткішій інституційній відповідальності, кращому плануванню аудиту, активнішому врахуванню рекомендацій державними органами та посиленню залучення зацікавлених сторін до Рахункової палати. Україна могла б краще інтегрувати управління корупційними ризиками у систему внутрішнього контролю та управління ризиками організації. Зміцнення підрозділів внутрішнього аудиту, особливо на рівні місцевого самоврядування, також має вирішальне значення.

Посилення захисту викривачів

Україна вдосконалює свою систему захисту викривачів, зокрема шляхом створення міцної законодавчої бази для повідомлення про корупцію, створення веб-порталу для повідомлень викривачів та підвищення інституційної та громадської обізнаності про систему захисту викривачів. Для подальшого покращення, Україна могла б розширити матеріальну та персональну сферу застосування свого законодавства про викривачів та уточнити правові положення. Посилення можливостей уповноважених підрозділів отримувати розкриття інформації та реагувати на них, покращення функціональності порталу викривачів та забезпечення використання зібраних даних для розробки політики може посилити захист та підтримати зусилля з боротьби із корупцією.

Покращення розробки політики доброчесності бізнесу

Україна розглядає питання доброчесності бізнесу у кількох ключових політичних документах, включаючи Національну антикорупційну стратегію, Державну антикорупційну програму та Комунікаційну стратегію у сфері запобігання та протидії корупції. У майбутньому Україні варто розробити сильніші показники результатів та впливу для оцінки ефективності цієї політики. Крім того, аби забезпечити належну обґрунтованість політики щодо доброчесності бізнесу та її основу на відповідних доказах, органи влади повинні покращити якість процесу консультацій із підприємствами та краще відображати їхні потреби у цих документах, а також оцінити конкретні корупційні ризики, з якими стикаються компанії. Національне агентство з питань запобігання корупції також повинно забезпечити залучення приватного сектору до своєї навчальної діяльності.

Вирішення проблеми вимагання та прийняття хабарництва

Вимагання та прийняття хабарництва державними службовцями є важливою частиною забезпечення доброчесності у бізнес-операціях. Опитування громадської думки засвідчили, що готовність українських компаній повідомляти про вимагання хабарництва залишається низькою. Тому Україні варто працювати над підвищенням довіри бізнесу до правоохоронної системи та реагувати на занепокоєння компаній щодо можливих репресій за повідомлення про корупцію. Кандидати на посади державних службовців в Україні повинні пройти тест на знання законодавства, але це було призупинено під час війни. Україні варто відновити тестування та включити додаткові питання, пов’язані із хабарництвом. Національне агентство з питань запобігання корупції або Національне антикорупційне бюро України повинні розглянути можливість підготовки детальних інструкцій для державних службовців стосовно того, як діяти, коли надаються, пропонуються або обіцяються неправомірні вигоди.

Посилення антикорупційного дотримання

Згідно з українським законодавством, деякі великі державні підприємства (ДП) та компанії, які беруть участь у тендерах на високовартісні державні закупівлі, зобов’язані створити спеціальні антикорупційні програми та призначити внутрішніх «комісарів із доброчесності», відповідальних за їх виконання. Україні варто розглянути можливість системного поширення цієї вимоги на всі важливі ДП та інших учасників державних закупівель, а також посилення ролі рад директорів компаній у нагляді за їх виконанням. Україні варто забезпечити ефективність антикорупційних програм, а не просто виконання робіт з галочками для компаній.

Стимулювання належної корпоративної поведінки

Україна запровадила квазікримінальну модель корпоративної відповідальності у 2014 році та посилила її шляхом внесення змін до законодавства у грудні 2024 року, але необхідні подальші кроки для створення ефективного режиму, що охоплює корупційні правопорушення, які виходять за рамки підкупу іноземних офіційних осіб. Україна може додатково стимулювати доброчесність у приватному секторі, розглядаючи програми комплаєнсу як пом’якшувальний фактор у кримінальних справах проти юридичних осіб, удосконалюючи свої положення щодо позасудових рішень, запровадивши перевірку програм антикорупційного комплаєнсу та усунувши прогалини у чинній системі позбавлення компаній публічних переваг порівняно із вироками за корупцію.