Більшість жертв зафіксовано у регіонах, які знаходяться під контролем уряду України, головним чином через російські атаки з використанням далекобійної вибухової зброї у населених пунктах та дронів малої дальності поблизу ліній фронту

Жертви серед цивільного населення та порушення прав людини в Україні значно зросли за останні 6 місяців, включаючи різке зростання смертельних атак дронів. Про це повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на звіт Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).

Звіт охоплює період з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року, протягом якого 986 ​​цивільних осіб загинули та 4807 отримали поранення – на 37% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

«Війна в Україні, яка триває уже четвертий рік, стає дедалі смертоноснішою для цивільного населення. Ми продовжуємо документувати моделі насильства, які не відповідають зобов’язанням за міжнародним гуманітарним правом», – зазначила Даніель Белл, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU).

Занепокоєння щодо використання дронів малої дальності

Більшість жертв зафіксовано у регіонах, які знаходяться під контролем уряду України, головним чином через російські атаки з використанням далекобійної вибухової зброї у населених пунктах та дронів малої дальності поблизу ліній фронту.

Майже половина усіх жертв була спричинена ракетами, баражуючими боєприпасами та авіабомбами, скинутими у густонаселених районах. Щонайменше три атаки включали використання ракет з осколковими боєголовками, які детонували над землею та розкидали фрагменти по відкритих територіях, убивши та поранивши багатьох мирних жителів одночасно.

Використання безпілотників малої дальності призводить до зростання кількості жертв серед цивільного населення. Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило, що в цих атаках загинуло 207 мирних жителів та 1365 отримали поранення.

Серед найсмертоносніших інцидентів був удар російського безпілотника по цивільному автобусу, який перевозив працівників гірничодобувної компанії на роботу у Дніпропетровській області. Вісім жінок та двоє чоловіків загинули, а 57 людей отримали поранення.

«Велика кількість жертв серед цивільного населення внаслідок використання безпілотників малої дальності, які дозволяють операторам бачити свої цілі у режимі реального часу, викликає серйозне занепокоєння. Наші висновки переконливо свідчать про нездатність розрізняти цивільні та військові цілі та вживати всіх можливих запобіжних заходів для перевірки військового характеру цих цілей – або ще гірше, навмисне рішення не робити цього», – сказала Белл.

Протягом того ж періоду російські війська завдали прямих ударів щонайменше по п’яти лікарнях. У деяких атаках використовувалися численні баражуючі боєприпаси, що свідчить про можливо навмисний обстріл лікарень з порушенням міжнародного гуманітарного права.

Військовополонені

Згідно зі звітом, серйозні порушення щодо військовополонених (ВПО) також залишаються серйозною проблемою. УВКПЛ задокументувало достовірні твердження про те, що протягом звітного періоду було страчено щонайменше 35 українських військовополонених та одного російського військовополоненого.

Співробітники ООН опитали 117 нещодавно звільнених українських військовополонених та двох затриманих медичних працівників, майже всі з яких розповіли про тортури та жорстоке поводження у полоні. Це включало жорстокі побиття, удари електричним струмом, сексуальне насильство, напади собак та навмисне приниження, часто здійснюване персоналом у балаклавах, щоб приховати своє обличчя.

Белл заявила, що продовження жорстокого поводження з українськими військовополоненими є не лише нелюдським, але й серйозним порушенням міжнародного права.

«Це не поодинокі випадки – вони вказують на добре задокументовані моделі поширених та систематичних катувань, які вимагають негайної та однозначної відповідальності, а також заходів запобігання», – сказала вона.

Тим часом, понад половина російських військовополонених та громадян третіх країн, яких утримує Україна, також повідомляли про зловживання, включаючи тортури, жорстоке поводження, погрози та інтернування в неофіційних закладах, які здебільшого відбувалися у транзитних пунктах до прибуття в офіційні місця інтернування.

Проблеми з правами людини на окупованих територіях

У звіті висвітлюються поточні проблеми з правами людини щодо українських цивільних осіб, незаконно утримуваних російською владою, переважно на окупованій території. Люди, яких було звільнено, розповідали про тортури, жорстоке поводження та жахливі умови утримання.

Українці на окупованій території стикалися з посиленим примусом прийняти російське громадянство. УВКПЛ задокументувало понад 16 000 будинків, які російська окупаційна влада внесла до списку потенційно «покинутих» і тому вони перебувають під загрозою конфіскації.

Переміщені мешканці стикалися зі серйозними правовими та логістичними перешкодами, а також ризиками для безпеки, щоб повернути своє майно.

Завербовані українські діти

Ще одним питанням, яке розглядається у звіті, є вербування та використання українських дітей «для диверсійної діяльності проти українських військових цілей».

За повідомленнями українських правоохоронних органів, дітей завербували невстановлені особи, ймовірно, пов’язані із Росією. Деякі з цих молодих людей загинули або отримали поранення, а іншим загрожує судове переслідування після того, як їх через соціальні мережі спонукали до підпалу або встановлення вибухівки.

«Використання дітей для вчинення диверсій чи насильства ставить під загрозу їхнє життя. Це посилює їхні страждання, піддаючи насильству, примусу та суворим юридичним наслідкам», – підкреслила Белл.

УВКПЛ також висловило стурбованість становищем людей похилого віку, переважно жінок, а також людей з інвалідністю, які залишаються під непропорційним ризиком, особливо у прифронтових районах.

Багато людей не можуть евакуюватися через бідність та обмежені можливості проживання, тоді як ті, хто може, часто стикаються із тривалим перебуванням у притулках, які не мають відповідних приміщень, або їх розміщують в інституційних закладах через відсутність відповідних альтернатив.