Російська пропаганда неодноразово стверджує, що в Україні утискають російськомовних громадян, проте соціологічне дослідження свідчить, що навіть серед них РФ майже повністю втратила симпатії

35-річна блогерка Марія Себова виросла у російськомовному середовищі. Коли вона чує заяви про утиски російської мови в Україні, у неї виникає лише одна думка: усі українці мають перейти на українську мову. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Коли вона після початку російської агресії перейшла з російської на українську мову, то отримала багато підтримки. Негативні реакції надходили лише з Росії.

«Тоді Росія взагалі не зможе більше використовувати мовне питання у своїх цілях. Росія своїм нападом руйнує міста на сході України, де проживає особливо багато російськомовних людей, – зазначила Себова.

Марія веде канал на YouTube. Уже сім років вона публікує тревел-блоги й показує, як можна побачити світ навіть без великих витрат. Після вторгнення Росії в Україну понад три роки тому вона перейшла на українську мову. Так, були й негативні реакції, каже вона — але тільки з Росії.

«Говори знову нормально», — писали їй тамтешні підписники.

Від українців негативу не було, і це легко пояснити: майже всі її співвітчизники розуміють як російську, так і українську мови.

Соцопитування в усіх неокупованих регіонах України

Звісно, далеко не всі російськомовні українці хочуть відмовитися від своєї рідної мови. Але це зовсім не означає, що вони очікують допомоги від Росії, каже соціолог Михайло Міщенко. Він працює в українському аналітичному центрі — Центр Разумкова, який провів масштабне соцопитування через активну російську пропаганду. Інтерв’юери працювали в усіх регіонах України, не окупованих Росією, зокрема й на Донбасі.

Висновок: російськомовні українці нині майже так само критично ставляться до Росії, як і українське суспільство загалом.

Міщенко визнає, що між окремими групами населення зберігаються відмінності. Лише 1% україномовних українців заявляє про позитивне ставлення до Росії. Серед російськомовних цей показник становить 13%.

«Але навіть тут нині явна більшість — 82% — має негативне ставлення до Росії», — зазначає соціолог.

Він наголошує, що на сході країни значно більше людей повідомляють про прямі наслідки війни — втрату близьких або вимушене внутрішнє переміщення.

Закон про українську мову

У квітні 2019 року в Україні набув чинності закон про українську мову, який зазнав жорсткої критики з боку Росії та деяких сусідніх країн. Закон передбачає, що українська мова має пріоритет у 30 чітко визначених сферах публічного життя — серед них ЗМІ, культура, освіта та роздрібна торгівля. Відповідно до закону, радіо- і телекомпанії мали транслювати щонайменше 75% свого контенту українською мовою.

Після початку російського вторгнення окремі регіони — зокрема й столиця Київ — ухвалили додаткові мораторії, які тимчасово повністю забороняють використання російської мови під час публічних заходів.

На початку 2024 року закон було ще більше посилено: тепер 90% контенту загальнонаціональних радіо- і телеканалів має бути українською мовою.

Менше культурної близькості

Дослідники Центру Разумкова намагалися з’ясувати не лише ставлення українців до російської держави та її керівництва. Вони попросили респондентів оцінити за шкалою від одного до десяти, наскільки культурно близькими вони почуваються до людей у Росії.

Питання було сформульоване так, щоб охопити й побутові звички. Україномовні респонденти в середньому поставили оцінку 1,1 — тобто майже максимально можливе відчуття культурної відчуженості. Російськомовні українці дали середню оцінку 2,9 — що також свідчить про значну дистанцію.

Водночас, як наголошує соціолог Михайло Міщенко, йдеться не про об’єктивні показники. Звичайно, через спільну історію українці та росіяни мають багато спільного. Але для українців сьогодні важливішим є саме те, що відрізняє їх від росіян, а не те, що їх об’єднує.

Багато людей більше не хочуть розмовляти російською мовою

Київський міжнародний інститут соціології також дійшов у минулорічному опитуванні висновку, що політичні вимоги Росії майже не підтримуються в Україні. Лише 3% опитаних у лютому 2024 року висловилися за надання російській мові статусу другої державної.

Навіть у східних регіонах цей показник не перевищував 10%. Ще 24% респондентів вважали, що російська мова могла би отримати обмежений офіційний статус у регіонах, де цього бажають мешканці. Особливо рішуче проти офіційного використання російської виступає молодь: серед вікової групи від 18 до 29 років 84% підтримали ідею повного зникнення російської мови з офіційного вжитку.

Політику більше не оминути

Ютуберка Марія Себова, яка виросла у російськомовному середовищі, зовсім не шкодує за своїми колишніми підписниками з Росії. Навіть із дуже доброю подругою дитинства, яка нині живе в РФ, вона більше не спілкується.

«Вона навіть не запитала, як я себе почуваю після того, як Росія напала на Україну. Раніше я уникала політичних тем у своїй дружбі, але зараз вже не можу цього робити», — зізнається вона.