У Федеральному міністерстві праці та соціальних питань повідомили, що до ухвалення нового закону, українські біженці отримуватимуть допомогу відповідно до чинного законодавства

Заплановане федеральним урядом Німеччини скорочення громадянської допомоги для біженців з України поки що не передбачається. У відповідь на запит німецького видання Der Mitteldeutsche Rundfunk, у Федеральному міністерстві праці та соціальних питань (BMAS) заявили, що «реалізація такого плану вимагає, серед іншого, внесення змін до Соціального кодексу (SGB) X, II, XII та Закону про допомогу для осіб, які шукають притулку (AsylbLG). До ухвалення нового закону особи, яких стосується це скорочення, отримуватимуть допомогу відповідно до чинного законодавства». Про це повідомляє Foreign Ukraine.

По суті планується так звана зміна юрисдикції. Українські біженці більше не підпадатимуть під дію SGB II (Громадянська допомога), а підпадатимуть під дію Закону про допомогу для осіб, які шукають притулку. Однак нині немає ані проекту закону, ані графіка його ухвалення. У Міністерстві праці, соціальних питань, охорони здоров’я та рівності федеральної землі Саксонія-Ангальт повідомили, що «досі не було жодної координації між федеральним урядом, землями та муніципалітетами».

Мають великі зусилля і бюрократичні перепони. За даними Федерального міністерства праці та соціальних питань (BMAS), реформа реалізується з моменту вступу на посаду нового федерального уряду на початку травня 2025 року у співпраці зі землями та асоціаціями; проект є «частиною програми негайних дій коаліції».

Це обумовлено гострою необхідністю координації між різними міністерствами та органами влади на федеральному, земельному та місцевому рівнях, а також новими обов’язками та змінами у фінансуванні. Крім того, існує ризик дублювання структур через відмінності у правилах для існуючих та нових біженців.

Невідомо, коли відповідний законопроект буде подано на обговорення до Бундестагу та Бундесрату і ухвалено. Ретроактивний термін 1 квітня 2025 року може стати проблемою.

У міністерстві соціальних справ Саксонії-Ангальт повідомили, що вкрай критично ставляться до «планованої ретроактивної зміни правової юрисдикції з 1 квітня 2025 року». Якщо новоприбулі біженці з України продовжать отримувати громадянську допомогу до набрання чинності законом, очікування щодо допомоги фактично діятимуть протягом 6-12 місяців. Правило про терміни суперечить цьому.

«Якщо хтось хоче позбавити новоприбулих біженців доступу до Соціального кодексу (SGB II), це варто зробити невідкладно і лише після набрання чинності відповідним законом про поправки і за жодних обставин не ретроактивно», – заявили у міністерстві.

Це також було доведено до федерального уряду. Крім того, згідно з інформацією з Магдебурга, репатріація відповідно до Закону про допомогу для осіб, які шукають притулку (AsylbLG), ускладнює інтеграцію громадян України на ринок праці, оскільки в цьому випадку зв’язок між отримувачами допомоги та інтеграцією буде розірваний.

Попередження про дублювання структур

Ще однією проблемою є зміна обов’язків. Центри зайнятості, отже, і, насамперед, федеральний уряд, відповідають за виплату допомоги громадянам. Виплати для прохачів притулку, своєю чергою, надаються муніципалітетами. У міністерстві соціальних справ Магдебурга пояснили, що на території цієї землі існує шість муніципальних центрів зайнятості, а також додаткові центри зайнятості, які перебувають у спільному веденні муніципалітету та Федерального агентства зайнятості.

Федеральний уряд покриває більшу частину фінансування, зокрема, стандартну допомогу, інтеграційну допомогу та частину витрат на проживання. Муніципалітети покривають витрати на проживання і частину адміністративних витрат.

Згідно із коаліційною угодою між ХДС/ХСС та СДПН, органи з виплати допомоги прохачам притулку в районах та окремих містах нестимуть відповідальність за всіх українських біженців, які прибули після останнього терміну 1 квітня 2025 року. Це загрожує створенням паралельної структури та вимагатиме додаткового персоналу у муніципальних органах влади.

Відмінності між громадянською допомогою та соціальними виплатами для прохачів притулку

З переходом від допомоги для громадянина до допомоги для прохачів притулку, біженці з України отримуватимуть у середньому приблизно на 100 євро менше для дорослих і приблизно на 60–80 євро менше для підлітків та дітей. Однак, на відміну від допомоги громадянина, допомога для прохачів притулку виплачується частково готівкою через платіжні картки, ваучери та у натуральній формі.

Федеральний уряд доводить обгрунтовує проведення реформи необхідністю скорочення соціальних витрат і прагненням швидше вивести працевлаштованих біженців з ринку праці. Крім того, це поставило б українських біженців у рівні умови з біженцями з інших країн.

Що відбувається з медичним страхуванням, житлом та інтеграцією на ринку праці?

Міністерству соціальних справ Саксонії-Анхальт «поки невідомо», чи спричинить заплановану зміну правової сфери дії із Закону про допомогу громадян на Закон про допомогу для прохачів притулку. Без винятків або перехідних положень це вплине на права на допомогу, інтеграційні послуги та можливості участі:

Медичне страхування: Відповідно до другої книги Соціального кодексу (SGB II), захист, як правило, надається державним медичним страхуванням; згідно із Законом про допомогу для прохачів притулку (AsylbLG), відшкодування витрат у разі хвороби здійснюється відповідальним органом. Прохачі притулку отримують лише мінімальний рівень підтримки.

Мовна підтримка та інтеграція на ринку праці: Хоча згідно із другою книгою Соціального кодексу (SGB II) існує обов’язок співпрацювати у всіх заходах з працевлаштування, цей обов’язок скасовується Законом про допомогу для осіб, які шукають притулку (AsylbLG). Доступ до інтеграційних курсів або курсів професійної мови, як правило, можливий, але не обов’язковий та залежить від певних умов. За даними Міністерства соціальних справ Саксонії, Закон про допомогу для осіб, які шукають притулку (AsylbLG), не передбачає консультування з питань ринку праці.

Як зміна юрисдикції впливає на возз’єднання українських родин у Німеччині?

Виплати з доходів громадян передбачають адекватні витрати на житло та опалення, які включені до стандартних потреб. Отримувачі допомоги для осіб, які шукають притулку, спочатку проживають у колективному житлі до 18 місяців. Пізніше, коли вони отримують власну квартиру, витрати на житло та електроенергію регулюються окремо.

Зважаючи на те, що біженці з України надалі користуються правом на проживання відповідно до Директиви ЄС про масовий приплив, «новим біженцям не обов’язково проживати у центрі первісного прийому».

Скільки українських біженців перебуває у Німеччині

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ, до 1 квітня 2025 року у Німеччині було зареєстровано близько 1,26 мільйона українських біженців. У перші місяці 2025 року щороку прибувало кілька тисяч нових біженців, але у квітні 2025 року їх було лише трохи менше ніж 2000.

За даними Міністерства соціальних справ, зараз у Саксонії реєструється близько 30 нових біженців з України на тиждень, або близько 120 на місяць. Для порівняння, у 2024 році їх було 10 100.

У Саксонії-Ангальт станом на 16 червня 2025 року, було зареєстровано загалом 1453 новоприбулих біженців з України.

У Тюрингії до кінця квітня 2025 року було зареєстровано 1369 нових біженців із України, або близько 340 на місяць.

Ліві та Зелені критикують «символічну політику» – АдГ вимагає скорочень для всіх

Ліві у Бундестазі звинувачують ХДС/ХСС та СДПН у прийнятті вимог АдГ задля отримання голосів. Представниця із питань внутрішньої політики Клара Бюнгер заявила, що ліві проголосують проти. Бюнгер критикує те, що українським біженцям урізають не лише фінансові виплати, але й медичне обслуговування. Йдеться не про стійкі рішення, а радше про демонстрацію сили. Закон про допомогу для прохачів притулку у будь-якому випадку є дискримінаційним і має бути скасовано.

Зелені у Бундестазі вважають плани уряду Фрідріха Мерца контрпродуктивними з погляду інтеграційної політики та відповідними російській дезінформаційній кампанії про те, що українці займаються «туризмом заради добробуту». Понад те, план порушує принцип рівного звернення. Можна передбачити, що це створить додаткове навантаження на муніципалітети та центри зайнятості замість передбачуваного полегшення. Найбільше потерпають жінки з України, які, крім страждань, пережитих під час війни, «тепер доведеться зіткнутись із божевільними бюрократичними зволіканнями».

Парламентська фракція «Альтернатива для Німеччини» (АдН) вітає плановане повернення українських біженців під дію Закону про допомогу для осіб, які шукають притулку. Однак це не повинно обмежуватися новоприбульцями. В АдН вважають адміністративний тягар виправданим, сподіваються, що скорочення допомоги створить більше стимулів для працевлаштування, а також критикують план уряду, називаючи його «неефективним», оскільки він не охоплює більшість із 700 000 громадян України, які отримують допомогу.