Якщо раніше організовані групи туристів відвідували українську столицю щотижня, то зараз – не більше двох разів на рік

Олена Семенова, засновниця Асоціації польських гідів України, авторка польськомовного блогу про подорожі «Україна на кінчиках пальців» та адміністраторка сторінки Всеукраїнської групи полоністики у Facebook розповіла в інтерв’ю польському виданню Kurier Galicyjski про те, що у Києві суттєво поменшало туристів із Польщі: якщо раніше організовані групи відвідували українську столицю щотижня, то зараз – не більше двох разів на рік. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з її думками.

Kurier Galicyjski: Ви подорожуєте між Вінницею та Києвом. Де ви зараз?

Олена Семенова: Зараз я перебуваю в сільській місцевості Вінницької області. Я іноді жартую, що живу як польська шляхта, з літньою та зимовою резиденцією. Взимку я їжджу до міста, зазвичай до Києва, іноді до Івано-Франківська. Літо проводжу у своїй літній резиденції у Вінниці. Це невелике село, де я керую агротуристичною фермою. Я тут живу і приймаю гостей. Наша місцева пам’ятка – кратер метеоритів, просто цікава річ.

Kurier Galicyjski: Що ви вирощуєте на своїй агротуристичній фермі?

Олена Семенова: Я живу тут, як звичайна сільська жінка. Маю ділянку землі та вирощую овочі, переважно помідори. Я також вітаю туристів, які відвідують кратер.

Kurier Galicyjski: Як змінилося ваше життя з лютого 2022 року?

Олена Семенова: Воно змінилося, як і в усіх інших. Але я не можу скаржитися. Я здорова, жива і маю все, що найважливіше. Звичайно, мій бізнес змінився, бо я працюю у міжнародному туризмі. Кількість туристів, особливо з Польщі, значно зменшилася. Моя улюблена робота – гіди по Києву – практично померла. Раніше в мене була група щотижня, зараз – можливо раз чи два на рік. Це небагато, але все одно не найгірше, що принесла війна. Зараз я частіше живу в сільській місцевості, бо там тихіше, і можна добре виспатися. У Києві іноді навіть ніч не пережити.

Kurier Galicyjski: Чому стали екскурсоводом для поляків у Києві? Звідки взявся ваш інтерес до Польщі та польської мови?

Олена Семенова: У мене немає коріння, але це було кохання з першого погляду. Коли я вперше приїхала до Польщі, то закохалась в цю країну та мову. Я вивчала географію у Київському університеті імені Тараса Шевченка та обрала польську як другу мову. Я однією із найкращих у своєму класі, бо польська мова мене просто захоплювала. Я написала дисертацію про туризм у Польщі, це було 17 років тому. Пізніше я переїхала до Вінницької області. Хтось почув, що я розмовляю польською, і мене запросили працювати в школу. Я викладала там польську мову п’ять років, хоча за освітою я географ. Після всіх цих років я зрозуміла, що хочу поєднати полоністику, географію та туризм. Я думала, що бути гідом для поляків у Києві буде ідеальною кар’єрою, оскільки там навчалася і люблю це місто. Це моє покликання, що випливає з поєднання всіх моїх навичок. Я вже вісім років працюю гідом у Києві і продовжую розвивати цю діяльність. Я також заснувала Асоціацію польськомовних гідів України. Я хотіла, щоб кожен турист в Україні міг знайти польськомовного гіда. До війни я організувала курс для гідів, у якому взяли участь близько 40 осіб. На жаль, багато гідів поїхали після початку війни, і діяльність асоціації була призупинена. Якщо комусь сьогодні потрібен гід в іншому місті, вони можуть звернутися до мене; я можу допомогти.

Kurier Galicyjski: Які плани на майбутнє у Асоціації польських гідів в Україні?

Олена Семенова: Я хочу навчати нових гідів для роботи не лише у Львові, Києві та Одесі, але й у менших, цікавих містах.

Kurier Galicyjski: Чи пам’ятаєте ви свою першу екскурсію? Якими були емоції?

Олена Семенова: Так, пам’ятаю. Перша була в Ужгороді, де я була лише один раз. Тоді я ще навчалася, але друг попросив про допомогу. Я боялася, але погодилася. Це була шкільна група, тому стресу було менше. Все минуло добре, мене взяли вдруге, я заробила гроші і повірила в себе. Однак перша екскурсія в Києві була великим викликом: 30 людей із вертолітного заводу у Свіднику. Після трьох днів екскурсій я попросила друга про підтримку. Після цього мене знову взяли. Було важко, але задоволення було величезним. Я купила зимову куртку на свою першу зарплату і досі ношу її.

Kurier Galicyjski: Ви також ведете сторінку у Facebook «Всеукраїнська команда полоністів». Який контент ви там публікуєте та на кого він орієнтований?

Олена Семенова: Це 10-річна група у Facebook, яка налічує 5000 учасників – викладачів, студентів та ентузіастів польської мови. Я публікую інформацію про конкурси, навчальні курси, програми, пропозиції роботи та цікаві мовні факти. Група об’єднує людей. Багато студентів, які вивчають польську мову, познайомилися там.

Kurier Galicyjski: Яка нинішня ситуація з викладанням польської мови в Україні? Незважаючи на складні реалії, чи молодь ще прагне її вивчати?

Олена Семенова: У мене немає повної картини, тому важко сказати. Але особисто в мене ще є учні, приблизно 5-7 постійних. Багато хто виїхав до Польщі, тому потреба вивчати польську мову залишається. Учні просто сьогодні більш розпорошені. У нас багато вчителів, шкіл, компаній.

Kurier Galicyjski: Чому ви вирішили вести блог про Україну польською мовою? На кого він орієнтований, і які теми найбільше цікавлять читачів?

Олена Семенова: Це наслідок війни. Поїздок менше, тому більше часу. Я давно мріяла створити інформаційно-туристичний портал польською мовою. На жаль, бракує достовірної інформації, особливо польською мовою. Завдяки підтримці фонду «Свобода і демократія» я створила блог «Україна одним поглядом», де описую регіони, пам’ятки та польські сліди. Наразі я охопила 13 регіонів України.

Kurier Galicyjski: Ви пишете все локально?

Олена Семенова: Так. Кожна стаття містить опис подорожі, розмови з місцевими жителями, фотографії та відвідування музеїв. Це оригінальні, актуальні матеріали, часто у формі репортажу.

Kurier Galicyjski: Яка подорож вам найбільше запам’яталася?

Олена Семенова: Мені особливо подобається описувати маловідомі місця. Особливо мені запам’ятався палац в Антонівці. Він чудово зберігся, і сьогодні це психоневрологічний заклад. Палац, який зараз належить релігійній громаді «Кристалисти», також був цікавим. Вони запросили мене зупинитися там, поїли з ними та поспілкувалися — справді захопливий досвід. В Україні є багато таких перлин, які, на жаль, часто перебувають у поганому стані.

Kurier Galicyjski:  Чи має туризм в Україні, на вашу думку, сенс, навіть у воєнний час? Яку роль він може відігравати сьогодні?

Олена Семенова: Звичайно. Це частина економіки, яка забезпечує роботу та місце для відпочинку. Для українців це також спосіб змінити оточення і трохи відпочити. Для іноземців, можливо, варто почекати закінчення війни. Але деякі регіони відносно безпечні. У мене було двоє туристів з Польщі, які приїхали подивитися на нашу реальність. Побачити, як виглядають авіанальоти. Один навіть хотів поїхати на фронт, але я йому відмовила.

Kurier Galicyjski: Якби ви могли одним реченням запросити поляків відвідувати Україну, навіть зараз, під час війни, що б ви сказали?

Олена Семенова: Якщо ви ще не відвідали найбільшу та найсміливішу країну Європи – Україну, яка бореться та запобігає найбільшій помилці в історії – Росії. Якщо ви ще тут не були, то я запрошую вас відвідати!