«Армія дронів» істотно збільшила ефективність знищення російських окупантів та їх військової техніки

Міністр цифрових трансформацій України Михайло Федоров хоче використати бонусну програму «Армія дронів» для стимулювання інновацій, особливо у сфері протиповітряної оборони

Одного весняного дня Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, збільшив гучність на своєму ноутбуці та запустив відео, щоб проілюструвати свою останню розробку. Його метою, пояснив він, було зробити бойові дії для українських військових схожими на відеогру, або, як він висловився, «гейміфікувати» війну. Про це йдеться у спецрепортажі Time, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

У відео було показано серію повітряних ударів, кожен з яких був знятий з місця бойового дрона. Один з них, очевидно, що летів вночі, використав свою тепловізійну камеру, аби виявити ворожого солдата. Було важко сказати точно, бо фон був темним, а фігура в кадрі більше нагадувала білу пляму, ніж людину. Російський солдат ніби завмер на місці, поки дрон завис у повітрі. Потім він скинув заряд вибухівки, і з місця, де був чоловік, вибухнув потік іскор.

«Це шість балів. Раніше було лише чотири», — зауважив Федоров.

Кілька тижнів тому він налаштував алгоритм, аби збільшити кількість балів, які отримують підрозділи безпілотників української армії за вбивство російського солдата. Результат змін, за його словами, був вражаючим: «Кількість убивств подвоїлася за місяць».

Протягом останніх 3,5 років війни дрони зробили більше, ніж будь-яка інша зброя. Зараз на них припадає близько двох третин смертей на полі бою . Україна розгорнула мільйони дронів, перетворивши битву танків і артилерії на високотехнологічний полігон для найсмертоносніших гаджетів світу. Федоров відіграв ключову роль у формуванні цієї стратегії. Його бонусна програма «Армія дронів», привносить елементи Roblox та Fortnite як у криваву сферу реальних боїв, так і у посушливу сферу придбання зброї.

Програма створила систему документування ударів українських підрозділів безпілотників. Кожне підтверджене знищення отримує набір бонусних балів. Знищення російського танка оцінюють у 40 балів, а залпової реактивної системи – до 50 балів. Наприкінці кожного місяця офіційна комісія експертів та офіцерів перевіряє удари, підраховує бали та публікує список команд із найкращими результатами. Бали можна обміняти на замовлення досконаліших безпілотників на цифровій платформі Brave1. Багато пропозицій засекречені, але у публічній частині платформи перелічені сотні товарів на продаж. Серед найпопулярніших – безпілотник Vampire із шістьма роторами, який можна обміняти на 43 бали.

Окрім використання як мотиваційного інструменту, програма «Армія дронів» дозволяє вищому командуванню у Києві коригувати цілі, яким надають пріоритет. Наприклад, якщо Україні потрібно зменшити кількість російських артилерійських знарядь, Федоров може збільшити кількість балів, що надаються за їх знищення.

«У війні технологій — немає нічого ціннішого, ніж чітке розуміння того, яке спорядження дасть вам найкращі результати. Тепер ми бачимо це в режимі реального часу — що працює, а що ні», – зауважує Федоров.

Гейміфікація війни в Україні може бути природним завершенням технологічної культури, але влітку 2023 року, коли Федоров вперше запропонував свою систему гейміфікації, вище військове керівництво відхилило цю концепцію.

«Ідея здалася їм божевільною», – каже він.

Минув майже рік, перш ніж Федоров отримав можливість презентувати цю пропозицію президенту України Володимиру Зеленському. У серпні 2024 року, коли стартувала бонусна програма, деякі з провідних підрозділів безпілотників в ЗСУ відмовилися брати в ній участь. Серед тих, хто утримався, була «Група Лазаря» – секретна організація, командир якої, колишній продюсер телевізійних новин Павло «Лазар» Єлізаров, розглядав гейміфікацію як симптом інерції вищого командування.

«У професійній армії повинні бути внутрішні механізми для оцінки якості ударів та вирішення питання про те, хто отримає більше безпілотників. Натомість Україна покладається на гру, розроблену цивільними особами, для ранжування та винагородження своїх найкращих командирів. Ця гра зробила війну з використанням безпілотників в Україні ефективнішою. ​​Але вона також пов’язана з ризиками, адже концентрує усі конфіденційні дані в одному документі, і вони можуть потрапити не в ті руки», – пояснив Єлізаров.

Протягом реалізації програми такі побоювання підтвердилися. Спочатку список команд з найкращими результатами потрапляв до ЗМІ наприкінці кожного місяця. Пізніше він почав з’являтися на веб-сайті Brave1, дозволяючи переможцям рекламувати свою летальність. Єлізаров вважає таку публічність небезпечною.

«Це розкриває провідних операторів дронів серед наших підрозділів безпілотників і допомагає росіянам визначити пріоритети, на кого орієнтуватися», – додав він.

Але, на думку більшості командирів безпілотників, цінність програми переважує ці ризики. Багато військових частин в Україні покладаються на приватні кошти для постачання необхідного їм обладнання. Програма Федорова «Армія безпілотників» забезпечувала форму безкоштовної реклами, і мало хто міг встояти перед спокусою скористатися нею. Деякі командири безпілотників називали себе воїнами-знаменитостями, з’являючись у телевізійних ток-шоу та друкуючи кепки та футболки з логотипами своїх підрозділів.

Навіть з’явилася група Лазара. Після приєднання наприкінці 2024 року вона стала невід’ємною частиною таблиці лідерів. Ім’я Єлізарова незабаром потрапило до ЗМІ. У серпні 2025 року він погодився з’явитися на обкладинці українського видання Forbes, яке повідомило, що його підрозділ знищив російські цілі на загальну суму 12 мільярдів доларів.

З наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кілька союзників Федорова запропонували розширити бонусну програму. Один розробник безпілотників навів технологію з науково-фантастичного роману під назвою «Гра Ендера», в якій дітей навчають мимоволі керувати зграями безпілотників у космічній війні. А от Федоров хоче використати бонусну програму для стимулювання інновацій, особливо у сфері протиповітряної оборони, яка була однією з ключових вразливостей України.