Про жодну мирну угоду з Росією більше не йдеться, а преференційний торговельний режим з ЄС закінчився, тому птахівництво України зіткнулося із похмурою реальністю: фермери  мають терміново знайти альтернативний ринок збуту значних обсягів бройлерного м’яса та яєць, аби не допустити кризи надлишку

За прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу, птахівництво України чекають збитки у розмірі 60 мільйонів євро через закінчення безмитного доступу до європейського ринку у 2026 році. У 2024 році Україна експортувала до ЄС 136 200 тон птиці (майже третина від загального обсягу експорту). Яєчний напрям ще більше залежить від європейського ринку: у першому кварталі 2025 року приблизно 72% експорту українського яйця потрапило на ринок ЄС. Про це йдеться в аналітичній публікації нідерландського видання Poultry World, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Відносно високу частку ринку ЄС в експорті продукції птахівництва можна пояснити не лише сприятливим торговельним режимом, але й логістичними обмеженнями у доставці сільськогосподарської продукції морем до віддалених місць.

«Мати доступ до ринку ЄС критично важливо для пакованої продукції через нестачу контейнеровозів та рефрижераторних суден у портах Одеси», – каже Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу.

Разом з тим, українським фермерам пощастило, що торгівля з ЄС залишиться можливою, просто за менш сприятливих умов.

З початку війни Україна втратила майже половину своєї портової інфраструктури, необхідної для експорту сільгосппродукції. Усі порти на Азовському морі контролюють російські війська, а порти Херсона та Миколаєва відкривати недоцільно з міркувань безпеки.

Перемога європейського птахівництва

Логістичні проблеми перешкоджали експорту до віддалених країн, попит на внутрішньому ринку різко впав через різке скорочення населення, тож експорт до Європи став порятунком для птахівництва у кризі.

«Під час воєнного стану сектор сильно постраждав від логістичних збоїв, дефіциту електроенергії, масової мобілізації персоналу і тимчасових втрат виробничих потужностей. Експорт давав прибуток в іноземній валюті, що допомогло підтримувати обсяги виробництва і сам сектор в найбуремніші часи», – визнає Гопка.

Повторне запровадження квот та мит на імпорт української птиці принаймні знову зробило європейський ринок трохи передбачуваним.

«Виробники в ЄС тепер впевнені, що обсяги зі східного кордону, будуть обмеженими, що важливо для планування та стабільності ринку», – прокоментував Поль-Анрі Лава, заступник генерального секретаря AVEC, європейської асоціації переробників птиці.

За його словами, безмитний експорт української птиці до ЄС протягом останніх 2 років багато на що вплинув.

«Українські виробники виграють від нижчих виробничих витрат, а імпорт до ЄС складається майже виключно із грудного м’яса, яке має найбільший попит на ринку ЄС. Це призвело до серйозних зрушень, особливо у сусідніх країнах, Польщі та країн Балтії», – зазначив Лава.

Щоб пом’якшити ці побоювання, українські чиновники розробляють плани переходу до вільного випасу. Однак початкові оцінки невтішні, адже перехід триватиме 7-10 років і вимагатиме інвестицій, які ледве може дозволити повоєнна країна.

Пошуки нових горизонтів

У птахівничому секторі України сподіваються, що покращена морська логістика зможе частково компенсувати негативний вплив майбутніх тарифів ЄС. Працівники налаштовані оптимістично, оскільки, як зазначив Гопка, за останні кілька місяців фіксується поступове відновлення експорту української птиці морем. Дивлячись на це країни Африки та Південно-Східної Азії уже схожі на перспективні ринки у другій половині 2025 року.

Щоб компенсувати втрату вільного доступу до європейського ринку, українські птахівники вже розробили плани на збільшення продажів через альтернативні ринки. Зокрема, українські експортери зараз частіше покладають око на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Китаю. Це нещодавно повідомив Олександр Вержиховський, генеральний директор ІМК, одного з найбільших українських агрохолдингів.

Підтримка експортної динаміки все вирішує у кризі надлишку. За різними оцінками, населення України у 2025 році становитиме 34,5 мільйона осіб порівняно із 41 мільйоном до війни. Місцеві аналітики вирахували, що споживання птиці на душу населення становить 27 кг, і внутрішній попит знизився на 150 000-200 000 тон на рік. Попри це, станом на 1 червня 2025 року, поголів’я домашньої птиці становить 197,2 мільйона, що лише на 1,3% менше попереднього року, за даними Гопки.

Однак Україна стикається із жорсткою конкуренцією на цих ключових нових ринках, особливо з боку Росії, де активно просувають свою продукцію на ринках Близького Сходу, Африки та Азії.

Нові шляхи серед змін у ЄС

Попри такі невдачі, українські птахівники не покидають європейський ринок. MHP, провідний український переробник птиці, активно купує активи в Європі, щоб посилити свою присутність. Нещодавно вони придбали контрольний пакет акцій іспанського птахівника Grupo UVESA та хорватську компанію із закупівлі зерна Toni d.o.o.

Поточне розширення деяких українських птахівничих компаній на ринки ЄС викликає багато питань. Це чітко демонструє, що деякі із цих компаній мають значні фінансові можливості. В такому разі постійні заклики до виняткових торговельних преференцій та фінансової підтримки з боку міжнародних донорів можуть здаватися суперечливими.

Лава навів той факт, що, наприклад, MHP отримав понад 1 мільярд євро кредитів від міжнародних фінансових установ з 2003 року, і розглядається можливість подальшого фінансування.

«Багатьом з нас складно прийняти таку підтримку, особливо коли ми працюємо за жорсткіших регуляторних та фінансових умов і повинні конкурувати на явно несправедливих умовах», – заявив Лава.

Добре тут те, що в межах ЄС українські компанії підпадають під дію всіх правил ЄС, включаючи правила щодо добробуту тварин, захисту довкілля, трудових стандартів та безпеки харчових продуктів.

«Ми повністю підтримуємо це узгодження та вважаємо його кроком до збалансованішої та справедливішої ​​інтеграції птахівництва України на європейський ринок», – підсумував Лава.

Перекладачка: Руслана Фалько