Зустріч, яка стала першим публічним заходом Ольги Стефанішиної як посла України в США, зібрала близько 120 осіб

Рано вранці 24 лютого 2022 року, коли російські винищувачі почали атакувати Україну, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зібрала своїх дітей, їх бабусю та дідуся і відвезла їх до безпечного місця за межами Києва. Потім вона одразу ж попрямувала на роботу. Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання The Washington Diplomat переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«О 5-й ранку я вже була в офісі з членами Ради безпеки і оборони та президентом, щоб ухвалювати рішення, які необхідні для продовження функціонування нашої країни. Це були перші моменти війни», – згадує вона.

Стефанішина тоді не могла уявити, що військовий конфлікт, розпочатий президентом Росії Володимиром Путіним, вируватиме три роки і вісім місяців, і що одного дня вона матиме справу з його наслідками як посол України у Сполучених Штатах.

Вона розповіла про жахи російсько-української війни під час Ambassador Insider Series – програми, започаткованої The Washington Diplomat 10 років тому, яка включає особисте інтерв’ю із послом, а потім сесію запитань і відповідей з аудиторією та вечерю для спілкування.

Зустріч, яка стала першим публічним заходом Стефанішиної як посла, зібрала близько 120 осіб, включаючи дипломатів, підприємців, чиновників та журналістів. CNN, Politico та The New York Times були присутні, а C-SPAN транслював усю подію у прямому ефірі з готелю Royal Sonesta у вашингтонському районі Дюпон-Серкл.

39-річна Стефанішина родом з Одеси. 27 серпня 2025 року вона замінила Оксану Маркарову на посаді посла у США, ставши другою жінкою, яка обійняла цю посаду з моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році.

«Мої головні зусилля полягають у тому, щоб Україна та Сполучені Штати будували двосторонні відносини та посилювали зусилля для припинення війни, а це означає, що обидві сторони повинні постійно спілкуватися та правильно розпізнавати сигнали. І не втрачати жодної секунди, роблячи все можливе, аби врятувати людей, які гинуть», – зазначила Стефанішина.

Через два дні після цієї події адміністрація президента Дональда Трампа оголосила про масштабні санкції проти російської нафтової промисловості. І Європейський Союз також запровадив новий пакет економічних санкцій проти РФ. Ці скоординовані дії свідчать про посилені зусилля Заходу, які спрямовані на припинення доходів та ресурсів для ведення агресивної війни проти України.

«Є довіра, яка привносить відвертість у дискусію. Ви не витрачаєте забагато часу на дипломатію, повагу чи приємні зустрічі. Ви одразу переходите до суті, повертаєтеся до офісів і виконуєте роботу», – каже Стефанішина.

На цьому етапі, за її словами, «буквально ніщо не може розчарувати українців, окрім бомби, що падає на голову, чи втрати когось із родини. Все інше – це лише процес».

До свого призначення Стефанішина була віце-прем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також міністром юстиції. На цій посаді вона контролювала інтеграційні зусилля України з ЄС та НАТО, формувала правову політику та визначала пріоритети для свого міністерства.

Після подання Україною заявки на членство в ЄС 28 лютого 2022 року — через чотири дні після вторгнення Росії — Стефанішина очолила процес вступу. У червні 2024 року Зеленський призначив її головним переговірником та головою делегації України на переговорах про вступ до ЄС у Брюсселі.

Стефаніша навчалася у Дипломатичній академії у Відні, має ступінь магістра міжнародного права, а також диплом з економіки.

З початку війни Стефанішина зміцнила співпрацю України з ООН, аби забезпечити всебічну підтримку постраждалим від війни, зокрема, допомагаючи жертвам сексуального насильства.

«Вночі на нас падають бомби, але вранці вся країна прокидається, одягається та йде на роботу. Люди продовжують жити своїм життям. Це питання виживання, яке неможливо вписати в якісь рамки нормальності», – повідомила Стефанішина.

Однією з ключових функцій Стефанішининої в уряді до того, як вона стала послом, була роль головного переговірника з ЄС.

«Це була цілодобова робота, і завдяки такому досвіду, як одна з ключових союзниць українського президента, мене обрали серед тих людей, які готуються до нашої взаємодії зі Сполученими Штатами», – сказала вона.

Бойові дії в Україні розпочалися у 2014 році з анексії Криму, а також вторгнення РФ та подальшої окупації Донецької та Луганської областей.

«Я думаю, що є велика різниця між тим, що відбувається зараз, і тим, що відбувалося з самого початку. Навіть якщо ми повернемося до 2014 року, це вперше, коли ми говоримо про припинення війни», – наголошує Стефанішина.

На запитання про часто повторюване твердження Трампа, що якби він був президентом США замість Байдена у 2022 році, Росія ніколи б не напала на Україну, Стефанішина відповіла обережно.

«Якщо ця людина має таку думку і вимовляє її вголос, це справді заслуговує на величезну повагу. Бо якщо президент наймогутнішої країни світу таке каже, це означає, що, ймовірно, колись він зробив би все можливе, аби запобігти війні», – упевнена Стефанішина.

Вона також додала, що якби Україна не погодилася відмовитися від своїх ядерних арсеналів в обмін на гарантії безпеки, війни б не було, і «по-друге, якби угода про мінеральні ресурси між Україною та Сполученими Штатами була б підписана ще у 1994 році, війни б також не було».

20 жовтня 2025 року The Washington Post повідомила, що на напруженій зустрічі у Білому домі Трамп сказав Зеленському піти на територіальні поступки, аби припинити війну, інакше він ризикує бути знищеним російськими військами.

На запитання про цей діалог, Стефанішина применшила його значення.

«Я не знаю, хто ця людина, але, ймовірно, це був дуже емоційний момент. Як сказав мій президент одразу після зустрічі, відбулося обговорення потенційних способів зупинитися на існуючій лінії фронту, обмірковуючи, що буде далі. Однозначно, це не було агресивно. Це не було негативно. Це був просто діалог між двома лідерами», – запевняє Стефанішина.

Під час сесії запитань і відповідей репортер CNN запитав Стефанішину, чи встановив Трамп якісь червоні лінії для Росії і України, і чи зобов’язався він не вести переговори з приводу територіальних змін без згоди України.

«Гарне питання. Ми далекі від того, аби сидіти за столом переговорів з Росією та говорити про припинення війни, тому що ця війна – це кров, яка підтримує Росію живою», – відповіла посол України в США.

Велика проблема, за словами Стефанішини, полягає у тому, що занадто мало західних людей справді розуміють російський менталітет. Саме тому вона закликала свою аудиторію мати надії, засновані на фактах, а не бажаннях.

«Дуже приємно розмовляти з європейськими та американськими колегами про Росію, але неможливо думати про цю країну крізь призму власних знань, сприйняття та цінностей. Ось чому на початку війни у ​​нас були такі малі надії. Весь світ бачив в Інтернеті тіла вбитих українців, що лежать на вулицях, масивні могили, де поховані українці без імен та ідентифікаційних знаків. Це те, що дійсно виходить за межі будь-якого розуміння», – підсумувала Стефанішина.