Британські вчені розробили план для українських фермерів, який може швидко змінити ситуацію і суттєво покращити ефективність використання поживних речовин та зменшити їх втрату, зберігаючи продуктивність та прибутковість, одночасно зменшуючи деградацію ґрунту та забруднення навколишнього середовища

Протягом десятиліть Україна була відома як житниця світу. До повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, вона входила до числа провідних світових виробників та експортерів соняшникової олії, кукурудзи та пшениці. Це допомагало прогодувати понад 400 мільйонів людей у ​​всьому світі. Але за новинами про зернові блокади криється глибша і повільніша криза: виснаження тих самих поживних речовин, які роблять родючий чорнозем України таким продуктивним. Про це йдеться у дослідженні Марка Саттона, почесного професора Школи геологічних наук Единбурзького університету (Шотландія) та Сергія Мединця, біогеохіміка із Британського центру екології та гідрології на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Ґрунт може більше не підтримувати роль України як одного з основних виробників продуктів харчування без термінових дій і це матиме наслідки, які виходять далеко за межі її кордонів.

У нашому дослідженні ми вивчили управління поживними речовинами у сільському господарстві України протягом останніх 40 років і виявили різке зниження їх рівня.

За часів Радянського Союзу, сільськогосподарські угіддя України надмірно удобрювалися. Такі поживні речовини, як азот, фосфор і калій, вносилися у кількостях, які значно перевищували можливості сільськогосподарських культур. Це призводило до забруднення повітря та води.

Але з моменту здобуття незалежності у 1991 році маятник хитнувся у протилежний бік. Використання добрив, особливо фосфору та калію, різко скоротилося через зменшення імпорту, поголів’я худоби скоротилося (що призвело до зменшення доступності гною), а ланцюги постачання зруйнувалися.

До 2021 року, безпосередньо перед повномасштабним вторгненням РФ, український ґрунт уже демонстрував ознаки напруги. Фермери додавали набагато менше фосфору та калію, ніж поглинали сільськогосподарські культури, приблизно на 40–50% менше фосфору та на 25% менше калію, а органічна речовина ґрунту зменшилася майже на 9% з моменту здобуття незалежності.

У багатьох регіонах фермери вносили занадто багато азоту, але часто занадто мало фосфору та калію для підтримки довгострокової родючості. Більше того, хоча поголів’я худоби значно скоротилося за останні десятиліття, наш аналіз показує, що близько 90% гною, який досі виробляється, витрачається даремно. Це еквівалентно приблизно 2,2 мільярда доларів США (1,6 мільярда фунтів стерлінгів) вартості добрив щороку.

Цей дисбаланс поживних речовин є не лише національною проблемою України: він загрожує глобальному постачанню продовольства, яке від неї залежить.

Війна в Україні різко загострила проблему. Вторгнення Росії порушило ланцюги постачання добрив та пошкодило сховища. Ціни на добрива різко зросли. Багато фермерів навмисно вносили менше добрив у 2022-2023 роках, аби зменшити фінансові ризики, знаючи, що їхній урожай може бути знищений, вкрадений або залишений непроданим через блокування експортних шляхів.

Наше нове дослідження показує тривожні тенденції по всій Україні. У 2023 році зібрані культури поглинули із ґрунту до 30% більше азоту, на 80% більше фосфору та на 70% більше калію, ніж отримали через добрива, ґрунтові мікроби та із повітря (включаючи те, що випадає із дощем, і те, що осідає на землі із повітря).

Якщо ці тенденції збережуться, відомий своєю родючістю ґрунт України може зіткнутися із тривалою деградацією, що загрожуватиме можливостям постачати продовольство на світові ринки після завершення війни

Відновлення родючості ґрунту

Існують деякі рішення, і багато з них є здійсненними навіть у воєнний час. Наша дослідницька група розробила план для українських фермерів, який може швидко змінити ситуацію і суттєво покращити ефективність використання поживних речовин та зменшити їх втрату, зберігаючи продуктивність та прибутковість, одночасно зменшуючи деградацію ґрунту та забруднення навколишнього середовища.

Ці запропоновані рішення включають:

Точне удобрення – внесення добрив у потрібний час, місце та кількість, щоб ефективно відповідати потребам сільськогосподарських культур;

Розширене використання гною – створення місцевих систем для збору надлишків гною та його перерозподілу між іншими фермами, зменшуючи залежність від (імпортних) синтетичних добрив;

Покращене використання добрив – використання ефективніших добрив, які повільно вивільняють поживні речовини, зменшуючи втрати у повітря та воду;

Посадка бобових культур (таких як горох або соя) – їх включення до сівозмін покращує стан ґрунту, одночасно додаючи азот природним шляхом.

Деякі з цих заходів потребують інвестицій, таких як покращення умов зберігання, обробки та кращого внесення гною на поля, але багато з них можна впровадити, принаймні частково, без надмірного додаткового фінансування.

Фонд відновлення України, підтриманий Світовим банком включає підтримку сільського господарства, і це може відіграти тут ключову роль.

Чому це важливо за межами України

Криза поживних речовин в Україні є попередженням для всього світу. Інтенсивне, незбалансоване сільське господарство, чи то через надмірне, недостатнє або неправильне використання добрив, є нестійким. Неправильне управління поживними речовинами сприяє як продовольчій небезпеці, так і забрудненню навколишнього середовища.

Наше дослідження є частиною майбутньої Міжнародної оцінки азоту, яка підкреслює необхідність ефективного глобального управління азотом та демонструє практичні варіанти максимізації численних переваг доцільнішого використання азоту – покращення продовольчої безпеки, стійкості до клімату, а також якості води та повітря.

У поспішному забезпеченні дешевих продуктів харчування та стабільного експорту не варто забувати про основи довгострокової сільськогосподарської продуктивності, а саме про здорові і родючі ґрунти.

Підтримка фермерів дає шанс не лише відбудувати Україну, але й змінити світове сільське господарство, аби створити стійке та стале майбутнє.