Частка учнів, які використовують виключно українську мову у київських школах, знизилася на 10% порівняно із минулим навчальним роком і зараз становить лише 17%

Після російського вторгнення у лютому 2022 року багато громадян України свідомо почали розмовляти лише українською мовою та уникали використання російської мови у повсякденному житті. Однак згодом цей початковий емоційний імпульс, схоже, вщух, і деякі російськомовні українці повернулися до рідної мови. Значна кількість учнів у київських ​​школах, а іноді й учителі, продовжують спілкуватися один з одним російською. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Які мовні тенденції простежуються?

Згідно із дослідженням Державної служби якості освіти, проведеного спільно з Уповноваженим з питань захисту української мови у квітні і травні 2025 року, використання української мови у школах по всій Україні загалом продовжує зростати. За даними опитування, 48% учнів у фактично двомовній Україні спілкуються виключно українською мовою, що на 7% більше порівняно із попереднім навчальним роком.

Втім, цей висновок не застосовний до всіх регіонів однаково: результати особливо вражають у Києві, де негативна тенденція навіть очевидна. Частка учнів, які використовують виключно українську мову у школі, знизилася на 10% порівняно із минулим навчальним роком і зараз становить лише 17%.

Українська мова у класі, а російська мова на перервах

«Діти розмовляють українською мовою на уроках, але на перервах починають розмовляти російською мовою між собою. У нас навіть є хлопчик, який хоче говорити російською мовою у класі. Його родина російськомовна, і вона погано розуміє українську», — розповідає Оксана, учителька однієї із київських шкіл.

Учениця Ірина, яка навчається в іншій київській школі, розповідає про аналогічний досвід.

«Більшість дівчаток у нашому класі говорять українською, але майже всі хлопчики — російською», — підкреслює Ірина.

Вона сама розмовляє українською мовою і вдома, і у школі. Лише зрідка використовує змішану мову, тобто «суржик».

«Зниження використання української мови серед київських школярів може бути пов’язане із великою кількістю переселенців зі східних регіонів України, де частка російськомовних шкіл була найвищою», – вважає Олена Івановська, Уповноважена з питань захисту української мови.

Вчителька Оксана поділяє це спостереження.

«Наприклад, дівчинка розмовляє зі мною українською, а коли батько забирає її на руки, то відразу переходить на російську», — пояснює вона.

Валентина, мати семикласника іншої київської школи, вважає, що є ще одна причина, через яку так багато школярів говорять російською.

 «На мій погляд, це пов’язано із домінуванням російськомовного контенту на YouTube та у соціальних мережах. Вони також грають в онлайн-ігри, де спілкування відбувається російською», – розповіла вона у коментарі Deutsche Welle.

Яка мовна ситуація у повсякденному житті?

Той факт, що багато мешканців української столиці говорять російською, не дивує Олексія Антиповича, керівника інституту соціологічних досліджень «Рейтинг».

«У Києві близько 50% мешканців розмовляють українською, майже 20% — російською, а 30% — обома мовами. Більше того, у Києві вдвічі більше людей говорять російською мовою, ніж у середньому по Україні», — розповів Антипович, посилаючись на дослідження свого інституту.

Співрозмовники Deutsche Welle фіксують повернення російської мови у повсякденне життя.

«З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну відбулася масова мобілізація внутрішніх сил щодо наших національних символів. З 2024 року російська мова, особливо у Києві, знову лунає на вулицях, і розмова нею більше не викликає засудження», — наголошує Антипович.

Він додає, що частка людей, які говорять українською мовою у повсякденному житті, залишається стабільною.

Середовище навчання українською мовою у законодавчій площині

Олена Івановська вважає, що ще багато потрібно зробити для створення україномовного середовища у школах України, навіть поза стінами класу.

«Одного патріотизму недостатньо. Необхідна воля держави та послідовна політика щодо мови, яку використовують вчителі та адміністрація шкіл. Тому важливо, аби Верховна Рада України ухвалила законопроект, який гарантує середовище навчання українською мовою у навчальних закладах», – рекомендує Івановська.

Законопроект, який внесли до парламенту у жовтні 2024 року, визначає поняття «середовище навчання українською мовою». У ньому йдеться, що освітній процес охоплює як навчання у класі, так і спілкування біля школи та інші освітні заходи. У разі ухвалення закону, органи влади будуть зобов’язані розробити систему оцінки рівня володіння українською мовою у дітей. Проте каральних заходів щодо учнів чи батьків, які спілкуються російською мовою, не передбачено.

«Крім того, необхідно чітко дати зрозуміти батькам, які говорять вдома з дітьми російською мовою, що їхня дитина виявиться у менш вигідному становищі порівняно з іншими дітьми, для яких рідна мова є українською», — додає Івановська.

Важливість поп-культури та блогерів

«Одних нових законів, мабуть, недостатньо; окрім правових інструментів, потрібен також якісний контент українською мовою», – вважає Івановська.

Відомий український блогер Андрій Шимановський також наголошує на великому значенні та впливі поп-культури на дітей.

«У нас немає жодного українського дитячого блогера, який створює крутий контент про експерименти, розіграші та флешмоби. Діти діляться між собою російським контентом, бо він часто здається їм цікавішим. Якщо українською мовою немає нічого смішного, ми опиняємось у невигідному становищі. До того ж, діти сьогодні грають у популярні комп’ютерні ігри, які здебільшого адаптовані не українською мовою. Тому нам потрібен різноманітний контент українською мовою, а не лише академічний», – підсумував Шимановський.