Із 1998 по 2024 роки збірні України та Польщі провели десять матчів, переможцем яких здебільшого була польська національна команда

Важко знайти країну, яка б останніми роками відчувалася ближчою до поляків. Насамперед, повагу та захоплення викликає невпинна та героїчна боротьба українців проти російського загарбника. Десять футбольних матчів Польщі та України були сповнені цікавих подій (включаючи неспортивні), поворотів та несподіваних результатів. І, як правило, команда, яку вважали фаворитом, не перемагала. Список польсько-українських парадоксів набагато довший. І є ймовірність, що наступний епізод цього серіалу вийде в ефір 31 березня 2026 року, якщо дві команди зустрінуться у фіналі плей-оф чемпіонату світу. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання ŁACZY NAS PIŁKA, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
ПАРАДОКС НОМЕР 1: ВІДСУТНЯ ТРАНСЛЯЦІЯ
1998: Україна – Польща 1:2
Голи: Андрій Шевченко 87 – Мирослав Тшецяк 10, Сильвестр Черешевський 54.
Перший офіційний матч між двома національними збірними просто просив про належну постановку. Але її не було. Товариський матч у Києві не транслювався жодним польським телеканалом. І, як ви можете собі уявити, вболівальники зустріли його без ентузіазму. Жоден з них не бачив перемоги збірної завдяки голам Мирослава Тшецяка та Сильвестра Черешевського. Жоден польський уболівальник не міг оцінити, чи Томаш Клос виправдано отримав червону картку. А дебют за національну збірну Анджея Яскоти, серед інших, пройшов абсолютно непоміченим. Це був фактично єдиний матч, який гравець другого дивізіону «Алюміній Конін» зіграв за національну збірну.
ПАРАДОКС НОМЕР 2: НЕ ПІДДАЮЧИ ЛОГІЦІ
2000: Україна – Польща 1-3
Голи: Андрій Шевченко 12 – Еммануель Олісадебе 3, 32, Радослав Калужний 55.
Ніхто цього насправді не очікував. Хіба що тренер Єжи Енгель та його гравці. Польща розпочала відбірковий сезон чемпіонату світу з футболу з тріском, хоча попередні товариські матчі не давали особливих приводів для оптимізму. Навіть не йшлося про перемоги. Збірна Польщі насилу… забивала. Гол Павла Кришаловича у червневому матчі проти Нідерландів (1-3) був першим майже за рік. Еммануель Олісадебе мав стати «ліками від усіх зол». У липні нігерієць отримав польський паспорт, у серпні дебютував у збірній і забив гол у ворота Румунії (1-1), а у вересні провів фантастичну гру проти України. Темп був запаморочливим. У Києві «Емсі» повністю затьмарили українських зірок Андрія Шевченка та Сергія Реброва. Поляки не лише забили, але й блискуче захищалися. Хто не пам’ятає неймовірного сейву Томаша Клоса, який вибив м’яч з лінії воріт? Поляки могли виграти з більшим розривом, але Анджей Юсков’як не реалізував пенальті. Однак перемога з рахунком 3:1 дала команді Енгеля солідний поштовх перед їхніми кампаніями на чемпіонаті світу. Українські захисники могли лише спостерігати за грою Еммануеля Олісадебе. Нападник нігерійського походження швидко став кумиром для польських уболівальників.
ПАРАДОКС НОМЕР 3: УСІ ЗАДОВОЛЕНІ
2001: Польща – Україна 1-1
Голи: Еммануель Олісадебе 40 – Андрій Шевченко 81.
Матч-реванш відбувся через рік, після завершення відбіркової кампанії, настільки успішної для команди Енгеля. Збірна Польщі вже святкувала кваліфікацію на чемпіонат світу після 16-річної перерви, перемігши Норвегію з рахунком 3:0. Однак, далі послідувала виїзна поразка від Білорусі (1-4). Це був крик про спокуту в очах уболівальників. І це було так. Хоча матч на Сілезькому стадіоні не мав більшої ставки, нікому не було нудно. Усі були щасливі, включаючи найбільших зірок обох команд: Олісадебе та Шевченко забили по голу. Це був третій поспіль гол українця у ворота збірної Польщі. Той високий банер над Сілезьким стадіоном говорив сам за себе. Ще до матчу проти України було зрозуміло, що збірна Польщі гратиме на чемпіонаті світу після 16-річної перерви.
ПАРАДОКС НОМЕР 4: ПІД ЧАС ОЛІМПІАДИ
2008: Україна – Польща 1:0
Гол: Сергій Кравченко 45.
Це був просто товариський матч. Більше того, одночасно проходили Олімпійські ігри. Здавалося, команді Лео Бенхаккера буде важко встигати за новинами з Пекіна. Але ми недооцінили польських гравців. Після невдалого Євро-2008 Бенхаккер готував команду до відбіркових матчів чемпіонату світу в Південній Африці. У Львові поляки програли з невеликою перевагою, але заслужено. Тренер збірної Польщі Лео Бенхаккер хвилювався. Не так його команда мала грати у Львові в першому матчі після невдалого Євро-2008.
ПАРАДОКС НОМЕР 5: ПОВТОР З РОЗВАГ
2010: Польща – Україна 1-1
Голи: Іренеуш Єлень 42 – Євген Селезньов 90.
Поляки та українці набирали форму до чемпіонату Європи, який обидві країни мали спільно приймати у 2012 році. Підготовка Польщі йшла як по маслу. Нетерплячі вболівальники знову рахували кількість ігор без перемог та хвилин без голів. Як і десять років тому за Єжи Енгеля. На стадіоні «Відзев» команда Францішека Смуди зуміла виконати лише половину свого плану. Іренеуш Єлень забив гол, але гості зрівняли рахунок у компенсований час. Біло-червона команда не змогла здобути перемогу вп’яте поспіль. Вболівальники збірної Польщі чекали цього моменту понад сім годин. Іренеуш Єлень перервав катастрофічну серію безгольових матчів збірної Польщі.
ПАРАДОКС НОМЕР 6: ШОК НА НАЦІОНАЛЬНОМУ СТАДІОНІ
2013: Польща – Україна 1-3
Голи: Лукаш Піщек 18 – Андрій Ярмоленко 2, Олег Гусєв 7, Роман Зозуля 45.
«Чемпіонат світу з футболу далеко, далеко…» – писав «Przegląd Sportowy» після матчу. Перша поразка на Національному стадіоні була болісною та… несподіваною. У рідному місті поляки раніше не здавались ні португальцям, ні росіянам, ні англійцям. А перед матчем проти українців команда Вальдемара Форналіка вважалася фаворитом. Не лише через місце проведення. Але вже через сім хвилин гості вели в рахунку 2:0. Це був шок для вболівальників на Національному стадіоні і тих, хто дивився телевізор. Для гравців також. Ну і що, якби Лукаш Піщек пізніше реалізував пас від Куби Блащиковського, який грав свій 60-й матч за національну збірну? Безпосередньо перед перервою українці знову вийшли вперед на два голи. І так воно і залишилося. На жаль, холодного березневого вечора польські гравці нікого не зігріли своєю грою. Це був початок фільму жахів. Ще не всі польські вболівальники зайняли свої місця на трибунах Національного стадіону, а українські гості вже вели з рахунком 2:0.
ПАРАДОКС НОМЕР 7: КРАЩЕ, НІЖ У ВАРШАВІ, АЛЕ ЩО З ТОГО?
2013: Україна – Польща 1:0
Гол: Андрій Ярмоленко 64.
Для поляків карнавал у Ріо завершився у… Харкові. Саме там команда Форналіка нарешті попрощалася зі своїми мріями про чемпіонат світу з футболу у Бразилії. Поляки грали сміливо, атакували та часто забивали, і, звичайно, були не гірші за господарів. Однак Андрій Ярмоленко дав їм урок ефективності. На 64-й хвилині він скористався помилкою Гжегожа Войтковяка та обіграв Артура Боруца. Поляки зіграли проти українців набагато краще, ніж кількома місяцями раніше у Варшаві. Але що з того?
ПАРАДОКС НОМЕР 8: АПЛОДИСМЕНТИ ДЛЯ ПЕРЕМОЖЕНИХ
2016: Україна – Польща 0-1
Гол: Якуб Блащиковський 54.
На стадіоні «Велодром» у Марселі українці провели свій найкращий матч Євро-2016, тоді як поляки зіграли найгірше. Але це не мало великого значення для жодної з команд. Після двох попередніх поразок у груповому етапі українці втратили шанси на вихід далі. Команда Адама Навалки, навпаки, вже забезпечила собі місце у наступному раунді турніру. З цієї причини тренер випустив на поле кількох дублерів: Тьяго Цьонека, Томаша Йодловця та Пйотра Зелінського. Замість останнього після перерви вийшов Куба Блащиковський. І це була вдала заміна. Його блискучий удар вирішив результат. Якуба Блащиковського обрали не лише гравцем матчу проти України, але й найкращим гравцем на Євро-2016. Лише кількома місяцями раніше точилася дискусія щодо того, чи варто Адаму Навалці брати його на турнір, оскільки він не так багато грав за свій тодішній клуб, «Фіорентину». Куба ж блискуче підготувався до турніру у Франції.
ПАРАДОКС НОМЕР 9: ТИХИЙ СТАДІОН
2020: Польща – Україна 2-0
Голи: Кшиштоф Пьонтек 40, Якуб Модер 62.
Пандемія коронавірусу змінила світ. Суворі обмеження вплинули і на товариський матч проти України. Матч відбувся за зачиненими дверима. Це було прикро, адже такий урочистий день вимагав урочистої обстановки. А порожні трибуни Сілезького стадіону справляли гнітюче враження. Гості мали візуальну перевагу, але голи забили гравці збірної Польщі: Кшиштоф Пьонтек та Якуб Модер. Останній лише через 29 секунд після виходу на поле. Жоден запасний гравець в історії польської збірної не досягав цього в такому швидкому темпі. Якубу Модеру знадобилося менше півхвилини, аби забити. Півзахисник познанського Леха замінив дев’ятий номер у відсутнього Роберта Левандовського та одразу після виходу на поле продемонстрував гру, гідну нападника Баварії.
ПАРАДОКС НОМЕР 10: РАДІСТЬ І ПЕЧАЛЬ
2024: Польща – Україна 3-1
Голи: Себастьян Валукевич 11, Пйотр Зелінський 16, Тарас Романчук 30 – Артем Довбик 41.
Матч, у якому радість змішувалася зі смутком. За тиждень до початку Євро-2024 команда Міхала Пробежа подарувала вболівальникам на стадіоні PGE Narodowy багато позитивної енергії. Вони не лише перемогли принципового суперника, який також готувався до чемпіонату Європи у Німеччині, але й зробили це стильно. Усі голи збірної Польщі були забиті у перші 30 хвилин, а для Себастьяна Валукевича і Тараса Романчука це були перші голи за національну команду. Була радість від перемоги, але й смуток від трагедії Аркадіуша Міліка. Один із безперечно впевнених гравців Євро-кваліфікації отримав серйозну травму коліна вже на другій хвилині. Замість гри у престижному турнірі його чекала довга та виснажлива реабілітація.
РЕКОРД ІЗ 10 МАТЧІВ ПРОТИ УКРАЇНИ: ПОЛЬЩА – 5 ПЕРЕМОГ, 2 НІЧИЇ, 3 ПОРАЗКИ, РАХУНОК: 14-10.
Голи за Польщу: Еммануель Олісадебе – 3, Якуб Блащиковський, Сильвестр Черешевський, Іренеуш Єлень, Радослав Калужний, Якуб Модер, Кшиштоф П’єтек, Лукаш Піщек, Тарас Романчук, Мірослав Тшецяк, Себастьян Валукевич, Пьотр Зелінський – 1.
Тренери: Єжи Енгель, Вальдемар Форналік – 2 матчі, Лео Беенхаккер, Єжи Бжечек, Адам Навалка, Міхал Проберж, Францішек Смуда, Януш Войцік – 1 матч.
Голи за збірну України: Андрій Шевченко – 3, Андрій Ярмоленко – 2, Артем Довбик, Олег Гусєв, Сергій Кравченко, Євген Селезньов, Роман Зозуля – 1.
Тренери: Михайло Фоменко – 3 матчі, Валерій Лобановський – 2 матчі, Юрій Калітвінцев, Олексій Михайличенко, Сергій Ребров, Йожеф Сабо, Андрій Шевченко – 1 матч.
