Тотальна війна проти України є основною причиною, адже обсяги вантажів та доходи російської залізниці впали, оскільки військові поглинають трафік і графіки перевезення людей та матеріалів на фронт

Російська залізниця, державна монополія, яка є провідною транспортною компанією країни, головним економічним двигуном і невід’ємною частиною життя росіян, перебуває у глибоких фінансових проблемах. Ситуація настільки складна, що уряд РФ намагається запобігти подальшому погіршенню проблем. Серед заходів: примусовий продаж сучасного московського хмарочоса вартістю 2 мільярди доларів, який компанія придбала два роки тому, витративши на це приблизно одну восьму свого бюджету. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Радіо Свобода.

Цей безлад зумовлений низкою зовнішніх та внутрішніх факторів. Тотальна війна проти України є основною причиною, адже обсяги вантажів та доходи російської залізниці впали, оскільки військові поглинають трафік і графіки перевезення людей та матеріалів на фронт. Компанія також потерпає від величезного боргового навантаження, яке оцінюється приблизно в 51 мільярд доларів, і яке посилюється високими відсотковими ставками, що встановлюються Центральним банком РФ, який намагається стримати інфляцію.

«Ця криза російської залізниці є одним із факторів прискорення інфляції в російській економіці. Що це означає? Доходи нижчі, тарифи вищі, ціни зростають, інфляція прискорюється, а люди бідніють», — пояснив Ігор Ліпшіц, російський економіст, який зараз живе за межами РФ.

Наслідок війни

Російська залізниця, яка успадкувала найбільшу частину розлогої радянської залізничної мережі, була створена у 2003 році, під час першого терміну президентства Володимира Путіна, як державне акціонерне товариство, і отримала майже монополію на вантажні та пасажирські перевезення. Ця мережа є найдовшою у світі після американської та китайської.

За часів керівника компанії Володимира Якуніна, російська залізниця оптимізувала свою діяльність, скоротивши сотні тисяч працівників та інвестуючи кошти у нові локомотиви та вагони.

Колишній офіцер КДБ, дипломат і мешканець Санкт-Петербурга, Якунін відомий як близький друг Путіна, а також сусід російського президента в проекті з будівництва віддалених заміських будинків, відомому як «Колектив Озеро». Під час керівництва компанією його син був бенефіціаром угод з нерухомістю, які підозріло нагадували інсайдерську торгівлю.

Якунін потрапив під санкції Заходу і визнаний членом близького оточення Путіна після того, як Росія анексувала Кримський півострів у 2014 році. Через рік його усунули, можливо, через ганебні викриття щодо шикарної нерухомості, яка належить офшорним компаніям, задокументовані антикорупційним активістом Олексієм Навальним, або викриття інвестицій його сина, зокрема у Великій Британії.

Російська залізниця почала розширюватися та набирати багато боргів після звільнення Якуніна. Як і для всієї російської економіки, вторгнення в Україну стало системним шоком для залізничного гіганта РФ. Західні санкції порушили торгівельні потоки. Експорт сировини на Захід та в інші країни сповільнився. Російська залізниця взяла на себе додаткові борги, аби допомогти переорієнтувати свої залізничні операції.

У 2024 році російський уряд наказав надати військовим потягам, що перевозять людей та матеріальні засоби, пріоритетний статус на залізничній мережі. Це зашкодило вантажним перевезенням та доходам компанії.

Порівняно із 2021 роком, до вторгнення в Україну, російська залізниця перевезла на 4% менше вантажів у 2024 році – це найнижчий обсяг вантажних перевезень за останні 15 років.

«Наразі військові вантажі становлять значну частку перевезень російської залізниці. Але окрім того факту, що значна частка, і невідомо яка саме, припадає на російську залізницю, це, безумовно, впливає на сам графік руху потягів. Досить багато [клієнтів] зараз скаржаться на те, що російська залізниця не доставляє вантажі вчасно. І пояснення цього, як правило, пов’язане із тим, що військові вантажі мають пріоритет. Це все закономірний наслідок війни», – стверджує Андрій Яковлєв, дослідник Центру Девіса у Гарвардському університеті.

Враховуючи важливість компанії для економіки Росії загалом – її діяльність приносить 2,5% ВВП Росії, тому вона «занадто велика, аби збанкрутувати».

Збереження руху потягів

Російські урядовці розглядають кілька варіантів порятунку компанії, включаючи підвищення вантажних тарифів, збільшення субсидій або зниження податків. Однак підвищення тарифів на перевезення вантажів буде проблематичним; це збільшить витрати для інших компаній, які мають скрутне фінансування та борги, особливо у сировинних секторах, таких як вугільна промисловість чи сільське господарство. Також розглядається можливість конвертації боргів в акції компанії.

Але тим часом її проблеми поширюються на інші сектори економіки. Серед основних кредиторів є інші державні структури, такі як ВТБ, другий за величиною банк у РФ. Якщо російська залізниця не зможе сплачувати відсотки за своїми кредитами та погашати їх, це створить проблеми для фінансової стабільності ВТБ, а це один із системних банків Росії.

«За нинішніх темпів деградації російська залізнична галузь повільно розвиватиметься лише допоки держава зможе підтримувати її за рахунок примусових позик від державних банків, прямих грошових вливань або простого списання боргів», – вважає Джефф Гоун, дослідник Лондонської школи економіки.