Українські книгарні після російського вторгнення стали прибутковим бізнесом

З 2022 року відкрилося багато нових книгарень не лише у Києві, але й в інших містах України. Продажі на книжковому ринку зростають, як і кількість видавців. У той час, як книжкова торгівля у західних країнах бореться із серйозними проблемами, в Україні індустрія процвітає

Фото: Швейцарська телерадіокомпанія

Сміх та балаканина наповнюють світлі, затишні та просторі приміщення; повітря наповнене ароматом кави. Люди всюди — за столиками у кафе, у зонах відпочинку та перед книжковими полицями. Неділя, і книгарня «Сенс» на Хрещатику, центральному бульварі Києва, сповнена життям. Про це йдеться у спецрепортажі Швейцарської телерадіокомпанії, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Щойно у книгарні закінчилася презентація книги 41-річного поета Павла Коробчука.

«Я полюбляю такі місця. Вони поєднують людей. Українці зараз набагато згуртованіші, ніж до російського вторгнення. А оскільки темрява та холод знову посилюються через систематичну руйнацію Росією енергетичної інфраструктури України, такі місця стали ще важливішими: завдяки генераторам у них завжди є електрика. Чудово, що сюди можна прийти, аби зігрітися, почитати та попрацювати. Тут також є великий та різноманітний вибір українських книг, – зазначає Коробчук.

Культура зі знаком оклику

Книгарня «Сенс» знаходиться не тільки у престижному місці, але і дуже велика: на її території розташоване стильне кафе, дитячий куточок, кімнати для читання та роботи, а також два зали для заходів.

Олексій Єринчак, власник книгарні насправді прийшов із цифрового сектору. Під час пандемії коронавірсу він відкрив для себе привабливість друкованих книжок. І ось, за кілька місяців до російського вторгнення, відкрив свою першу невелику книгарню, як місце зустрічі у безликому мегаполісі. Незабаром воно стало дуже малим, особливо для численних читань. І тому він орендував приміщення на Хрещатику.

Він хотів, так би мовити, зробити справжній акцент на культурі та відкрити її на головній вулиці Києва.

«Українська культура тут, у цьому чудовому місці в центрі столиці, з величезними вітринами, поряд із метро та Хрещатиком, де відбувалися революції та де Путін хотів провести свій переможний парад», – пояснює Єринчак.

Це місце має високу символічну цінність — простір для української мови та культури, яку Росія прагне знищити своїм вторгненням. А також доказ того, що друкована книга існує та має майбутнє.

«Усі, хто стверджує, що молодь більше не читає, мають прийти до моєї книгарні», – закликає Єринчак.

Олексій Єринчак / Фото: Швейцарська телерадіокомпанія

Читання знову стало привабливим

Насправді, з 2022 року відкрилося багато нових книгарень не лише у Києві, але й в інших містах України. Продажі на книжковому ринку зростають, як і кількість видавців. У той час, як книжкова торгівля у західних країнах бореться із серйозними проблемами, в Україні індустрія процвітає.

Єринчак зазначає, що за радянських часів в Україні не було ані незалежних видавництв, ані незалежних книгарень. Після здобуття незалежності у 1991 році, відбувся економічний колапс, нестримна приватизація та корупція. А потім з’явився Інтернет.

«Ми пройшли шлях від нічого, вірніше, від державних книгарень до Інтернету. Ще кілька років тому книгарень було дуже мало; майже все робилося онлайн. Тому українці, коли відкривається нова книгарня, кажуть: “Ух ти, давайте підемо туди, книги справді існують!”», – каже Єринчак.

Він та його колеги знову зробили читання модним та привабливим. Для Єринчака – це важливий внесок у розвиток України та молодого покоління.

Але він ще й бізнесмен: книгарня дає невеликий прибуток. Кав’ярня та продаж книг йдуть настільки добре, що він може дозволити собі пропонувати безкоштовний вхід на свої читання.

Ця історія успіху вражаюча — особливо з огляду на численні проблеми, з якими він стикається через війну. Часті нічні російські авіаатаки призводять до того, що співробітники спізнюються на роботу зранку. Він бореться із дефіцитом електроенергії, закуповуючи генератори та електростанції.

А ще є ненадійні ланцюжки поставок, бо Росія цілеспрямовано бомбардує друкарні, склади та видавництва. Тому він закуповує одразу великі партії перспективних книг, аби не робити повторних замовлень.