F-16 тепер є важливим озброєнням України, зокрема для захисту міст та критично важливої ​​інфраструктури від безперервних ударів крилатих ракет та безпілотників Росії

Військово-Повітряні Сили України опублікували відеоінтерв’ю з пілотом винищувача F-16, яке надає рідкісну можливість з перших вуст дізнатися про те, як ледь не щодня знищуються російські ракети та безпілотники. Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання The War Zone, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

На відео також досить детально показано українські F-16, як одномісні, так і двомісні, на землі та у повітрі. Серед озброєння, яке можна побачити на відео, є бойові ракети AIM-9L/M Sidewinder, чотири або шість на борту, серед яких є екземпляри, які запускають із рейок на кінцівках крила.

В одній сцені, знятій із заднього сидіння F-16BM, видно, як Sidewinder летить, аби знищити безпілотник, хоча невідомо, чи це бойовий виліт або ж навчальний.

Інші види озброєння класу «повітря-повітря» включають комбінацію ракет AIM-9L/M під крилом та AIM-120 AMRAAM на кінцях крила.

На відео також похапцем показано прицільний контейнер, який зовсім недавно почав з’являтися на одному із повітрозабірників українських F-16. Передбачається, що це вдосконалений прицільний контейнер AN/AAQ-33 Sniper (ATP), який, очевидно, був представлений разом із керованими 70-мм ракетами Advanced Precision Kill Weapon System II (APKWS II).

Ще один цікавий елемент – це пілон самозахисту Terma під крилом. Такі пілони мають вбудовані датчики попередження про наближення та можуть бути оснащені засобами радіоелектронної боротьби, а також пристроями для викиду хибних цілей та дипольних відбивачів. Пілони пов’язані із внутрішнім комплексом самозахисту літака, забезпечуючи синергетичний ефект.

Врешті-решт, різні фрагменти відео, які демонструють центральну підфюзеляжну станцію, є цензурованими. Ймовірно, це зроблено для того, аби приховати контейнер радіоелектронної боротьби AN/ALQ-131, помічений у цьому положенні. Це також може бути інший тип підвісного озброєння, але наявність контейнера для засобів радіоелектронної боротьби, такого як AN/ALQ-131 забезпечує F-16 додатковий рівень живучості, особливо при виконанні завдань «повітря-земля» у безпосередній близькості від поля бою і постійної загрози з боку наземної протиповітряної оборони.

На відео показані лише F-16, підготовлені для повітряних боїв, хоча ці літаки також завдають ударів по наземних цілях за допомогою малогабаритних бомб GBU-39/B (SDB), розміщених на чотиримісних підвісних системах BRU-61.

Однією з тем відео є шлях Військово-Повітряних Сил України до операцій на F-16, який був непростим. Пілот, зважаючи на все, належить до старшого покоління українських льотчиків і згадує перші дні повномасштабного вторгнення РФ, коли, за його словами, ВПС «першими взяли на себе основний удар».

«Ми віддали своє життя, ми билися, ніхто в нас не вірив. Всі думали, що така велика і потужна армія, як стверджували тоді росіяни, зможе захопити нашу країну. Через кілька днів пілоти сідали до кабіни, вилітали на патрулювання, знаходили ці колони росіян та знищували їх. Це було чимось за межею реальності, навіть для наших партнерів, коли ми на старих радянських літаках могли робити таке, зупиняючи цілі колони росіян, які йшли за нашою землею. Звичайно, ми зазнали значних втрат, але ми не зупинилися; ми продовжували боротися і використовували зброю, яка була у нас, тому що не було іншого вибору. Ми довели, що ми не здамося», – розповів пілот.

На його думку, ця перша демонстрація відіграла вирішальну роль для переконання західних союзників України у необхідності отримання F-16, хоча сам процес був досить тривалим та складним. Коли з’явилася перспектива отримання західних винищувачів, українські пілоти, які ще літали радянськими літаками, намагалися якомога більше часу приділяти вивченню англійської мови, аби полегшити собі перехід на західні літаки.

Пілот описує першу групу колег, які вирушили на навчання за кордон, проходили його у «справді складних умовах» і були змушені швидко опанувати новий набір принципово інших процедур. Окрім опанування нового обладнання, пілотам довелося вивчати інші правила польотів, зокрема у цивільному повітряному просторі.

«Крім того, у задній кабіні був інструктор, який не розумів жодного слова українською мовою. Спілкування велося англійською мовою і незвичайною, а специфічною для авіації. Чесно кажучи, це було дуже виснажливо… Але ми мали мету, ми розуміли, що на нас чекають удома, що ворог обстрілює наші міста, вбиває наших людей, захоплює нашу територію. Тому ми стиснули зуби до останнього і продовжували йти цим шляхом», – наголошує пілот.

Він також пояснює, що початкова тактика, яку вони вивчали на перших зарубіжних курсах підготовки пілотів F-16, «була не зовсім актуальною».

Тактика, яку вони вивчали, ґрунтувалася на війнах, у яких раніше брали участь західні союзники України, а війна проти РФ є принципово іншою».

«Нам довелося сісти і розробити тактику знищення крилатих ракет і ударних безпілотників, а також тактики боротьби із супротивником поблизу лінії зіткнення», – зазначає пілот.

Тим не менш, ВПС України були готові здійснити свої перші бойові вильоти на F-16 у серпні 2024 року, менш як через місяць після того, як було вперше підтверджено присутність цього типу літаків у країні.

Станом на початок 2026 року, українські літаки F-16 уже знищили понад 1000 повітряних цілей Росії. Типові цілі включають далекобійні односторонні ударні безпілотники «Шахед», реактивні безпілотники і крилаті ракети.

Пілот стверджує, що в одному випадку пілот F-16 знищив шість крилатих ракет та сім ударних безпілотників за один виліт. Це вражаючий результат за будь-якими мірками, і для його досягнення знадобилося б надзвичайно точне застосування зброї, навіть якби всі ракети були успішно витрачені.

«Ми вже завдали понад 1600 ударів по наземних цілях. Тобто, виконано колосальну роботу», – підкреслює пілот.

Авіатор звертає увагу на один конкретний виліт, здійснений у день інтерв’ю над Донбасом поблизу лінії фронту, де їм протистояли російські бойові літаки і наземні системи ППО.

«Головним фактором для нас був повітряний компонент, який не давав можливості наблизитися до цілі.  Ми вивели з ладу дві ракети супротивника, тому що були два запуски із різних напрямків, і це дало нашим ударним літакам можливість знищити ціль. І вся група успішно повернулася на аеродром до своїх родин, до нашої ескадрильї», — згадує пілот.

Він зазначив, що майже кожен виліт є небезпечним. Найбільшу загрозу, мабуть, становлять російські ракети класу «повітря-повітря». Лінія фронту дуже насичена зенітними ракетними комплексами і, звичайно ж, авіацією.

Пілот F-16 підкреслює загрозу, яка походить від російських винищувачів-перехоплювачів, таких як МіГ-31 «Фоксхаунд», Су-35 «Фланкер» і Су-57 «Фелон», останній з яких є найпередовішим бойовим літаком, який перебуває на озброєнні Росії і має певний ступінь.

«Вони здатні перебувати у зоні бойових дій, на великих висотах, очікуючи на удар наших груп. На жаль, у нас такої можливості немає», — каже він.

Для протидії загрозі ворожих ракет, F-16 змушені літати на нижчих висотах.

«І нам також доводиться використовувати маневрену тактику, коли ворожі літаки наближаються до нас, захоплюють ціль і запускають по наших літаках ракети класу «повітря-повітря». Але, незважаючи на це, із цими обмеженими можливостями ми виконуємо завдання. Ми знаємо, що ризикуємо. Коли ми завдаємо ударів по наземних цілях, то розуміємо, що хлопці сидять в окопах, їм там важко, і їм потрібна наша допомога, а авіація повинна їх підтримувати. Тому це одне з наших головних завдань», – стверджує пілот F-16.

З моменту введення в експлуатацію, Україна втратила чотири літаки F-16 у різних інцидентах. Тим часом, Києву пообіцяли 87 літаків F-16 від чотирьох різних європейських країн, зокрема 24 із Нідерландів, 30 із Бельгії, 19 із Данії та 14 із Норвегії.

Аби запобігти втратам на землі, Україна регулярно переміщує активні F-16 у різні місця, використовуючи другорядні злітно-посадкові смуги та ймовірні автомагістралі.

«Завдяки нашому професіоналізму, гнучкості та винахідливості, ми маємо можливість вивести свої літаки з бою та розмістити їх у місцях, де ворог їх не очікує. Ми можемо виконувати завдання з одного аеродрому, а через кілька хвилин перебазуватися на інший. Таким чином, ворогу важко визначити місцеперебування наших літаків», – розповідає пілот.

Загалом, він оцінює F-16 як «дуже ефективний літак», особливо відзначаючи його озброєння та системи наведення. За словами пілота, іноземні партнери, які допомагали навчатися управлінню цими літаками, переймають український досвід.

«Наші партнери не розуміють, як ми можемо виконувати польоти з такою ефективністю за таких складних умов. Я навіть сказав би, що вони навчаються у нас, коригуючи тактику, якої нас навчили», – каже пілот.

F-16 тепер є важливим озброєнням України, зокрема у захисті міст та критично важливої ​​інфраструктури від безперервних ударів крилатих ракет і безпілотників Росії, але ВПС України стали б ще ефективнішими, якби були оснащені досконалішими літаками, такими як версія F-16 Block 70/72.

Пілот стверджує, що із винищувачами Block 70/72 українські ВПС могли б регулярно знищувати не лише російські безпілотники та крилаті ракети, але й ворожі літаки.

Ця теза свідчить про те, що досі українським льотчикам F-16 не вдавалося здобути повітряної перемоги над пілотованими літаками із Росії. Зрештою, великий обсяг замовлень на F-16 робить малоймовірним отримання Україною винищувачів Block 70/72 найближчим часом, хоча модернізація існуючих літаків, можливо, із встановленням активних фазованих антенних ґрат (АФАР), могла б бути реалістичнішою.