За даними досліджень, третина українців, які проживають у ФРН є працевлаштованими

За даними Федерального агентства з працевлаштування у Німеччині, у листопаді 2025 року у ФРН було працевлаштовано близько 373 900 українців, включаючи осіб, які не є біженцями. Більшість із них працювали на посадах, які підлягають соціальному страхуванню. Рівень зайнятості серед усіх українців становив 37,5%. А згідно із дослідженням IAB, проведеним на початку 2026 року, серед українців, які прибули до Німеччини на початку війни в Україні у 2022 році, рівень зайнятості до середини 2025 року становив 50%. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Mediendienst Integration.

Опитування серед українських біженців також свідчать, що дедалі більша кількість з них знаходить роботу в Німеччині, при цьому рівень зайнятості у 2023/2024 роках становив 25-30%. З моменту першого опитування (серпень-жовтень 2022 року) цей показник майже подвоївся із 16%.

Згідно з опитуваннями, жінки з України рідше, ніж чоловіки, знаходять роботу. Частково це пов’язано з тим, що багато з них є матерями-одиначками, а відсутність сімейних зв’язків та можливостей для догляду за дітьми ускладнює участь на ринку праці: в опитуванні, проведеному в 2023/2024 році, половина жінок працездатного віку з дітьми заявили, що живуть у Німеччині без партнера.

Скільки безробітних українців у Німеччині?

За даними Федерального агентства зайнятості, у січні 2026 року безробітними у Німеччині було зареєстровано близько 219 000 українців. Значна частина з них, ймовірно, є біженцями із зони бойових дій, оскільки до початку війни як претенденти на роботу було зареєстровано лише близько 8 000 українців.

Загалом у січні 2026 року в агентстві зайнятості було зареєстровано близько 523 000 українців, готових до працевлаштування. Однак більше половини з них нині недоступні для ринку праці – наприклад, тому що є самотніми батьками, які виховують дитину, відвідують інтеграційні курси або підвищують кваліфікацію.

Скільки українців відвідують інтеграційні курси у ФРН?

За даними Федерального агентства зайнятості, у липні 2025 року на інтеграційні курси було зараховано близько 63 600 українців, які були недоступні для ринку праці.

Близько 350 000 українців вже пройшли курси німецької мови, при цьому приблизно 90% з них досягли рівня володіння німецькою мовою B1 або A2 (станом на липень 2025 року).

Деякі біженці з України володіли німецькою мовою на момент прибуття – близько 80% заявили під час опитування, що не розмовляють німецькою. Ситуація змінилася в наступні місяці: приблизно через два роки в Німеччині більше половини оцінили свої знання німецької мови як добрі чи досить добрі.

Висока готовність до роботи

Готовність до роботи в Німеччині серед українських біженців висока: 94% безробітних біженців заявили, що хочуть працювати в Німеччині. Половина також зазначила, що їм потрібна підтримка у пошуку роботи чи вивченні німецької мови.

Висока кваліфікація і високі перешкоди

Українці, які втекли до Німеччини, мають у середньому високий рівень освіти. 52% чоловіків та 58% жінок, опитаних у 2023/2024 роках, вважаються «висококваліфікованими», тобто мають вищу освіту чи диплом університету прикладних наук.

Багато біженців з України працюють нижче за свою кваліфікацію та рівень роботи, яку вони виконували в Україні. Це стосується 50% чоловіків і 57% жінок. В даний час особливо велика кількість із них зайнята у сфері готельного бізнесу, прибирання, освіти та соціальної роботи. Українські жінки частіше виконують некваліфіковані роботи.

За даними Федерального агентства зайнятості, у липні 2025 року близько 45% біженців з України працювали на некваліфікованих роботах – наприклад, у сфері послуг, агентствах тимчасового працевлаштування, готельному бізнесі або будівництві.

За даними Федерального агентства зайнятості, частка українців, які працюють кваліфікованими фахівцями, значно зросла: майже 40% українців обіймали кваліфіковані посади у липні 2025 року, що майже вдвічі більше, ніж на початку 2024 року. Майже 15% українців працюють як експерти або фахівці.

Останнє дослідження Федерального інституту досліджень населення (ВІВ) засвідчило, що близько половини українців мають професійний досвід у так званих дефіцитних професіях. Аналіз ВІВ вказує на те, що потенціал залишається невикористаним, особливо у секторах охорони здоров’я, догляду за хворими та роздрібної торгівлі, де попит на робочу силу в Україні особливо високий.

Визнання професійної кваліфікації

Для багатьох українців пошук роботи, що відповідає їх кваліфікації, є складним завданням. Крім мовних навичок, однією з перешкод є необхідне визнання їхньої професійної кваліфікації. З 2022 року спостерігається стійке зростання кількості заявок на визнання українських професійних та вищих навчальних закладів.

Це підтверджують дані моніторингу Федерального інституту професійної освіти та навчання (BIBB). За даними BIBB, у 2024 році було подано 7335 заявок на визнання українських професійних кваліфікацій – рекордний показник. Більшість заявок у 2024 році надійшло за професіями інженера, медсестри, вчителя, педагога та лікаря.

У 40% всіх випадків кваліфікацію повністю визнано. Кількість заявок на оцінку українських дипломів про вищу освіту також досягла рекордного рівня у 2024 році – близько 45 100 заявок. Це десятикратне збільшення порівняно з 2022 роком.

Інтеграція на ринок праці в європейському порівнянні

Згідно з дослідженням Інституту ifo (липень 2025 року), хороші можливості працевлаштування є вирішальним чинником для українських біженців при виборі країни призначення – соціальні пільги, з іншого боку, відіграють значно меншу роль.

Дослідження Інституту досліджень зайнятості (IAB) 2024 року показало, що рівень зайнятості біженців з України в Німеччині перебуває у середньому діапазоні порівняно з іншими європейськими країнами.

Швидкість та стійкість інтеграції на ринок праці для біженців, які постраждали від війни, залежать від таких факторів, як вакансії, послуги підтримки та політичні стратегії інтеграції.

У країнах із високим попитом на низькооплачуваних працівників (таких як Нідерланди чи Литва) більше українських біженців, які постраждали від війни, працевлаштовані. Дослідники припускають, що порівняно низький мовний та правовий бар’єри є можливою причиною цього. Інтеграція на ринку праці нижча у країнах зі жорсткими гарантіями зайнятості або високим рівнем безробіття.

Дослідження виявило слабку тенденцію, але не дало переконливих доказів того, що більші соціальні допомоги призводять до зниження рівня зайнятості серед українців. На думку дослідників, менші соціальні допомоги можуть мати небажані довгострокові наслідки: люди будуть схильні швидко влаштовуватися на роботу і з більшою ймовірністю працюватимуть на посаді нижче за свій рівень кваліфікації.

Швидкість пошуку роботи та рівень кваліфікації іммігрантів залежать від підходів до інтеграції у різних країнах. Наприклад, у Польщі та Данії діє принцип «робота насамперед»: нові іммігранти мають швидко знайти роботу; вивчення мови та інші заходи інтеграції є другорядними. У Німеччині ж, навпаки, люди спочатку проходять мовні та інтеграційні курси. Після цього вони стають доступні на ринку праці.