Незважаючи на складні умови, виробництво не скоротилося: щороку місцева винарня виготовляє близько 19 000 пляшок вина

Через посилені удари та просування російських військ, місцевій владі довелося оголосити евакуацію для цивільного населення, зокрема близько 40 дітей, зі сіл поблизу Запоріжжя. Втім, на околицях Миколаєва винарня «Beykush» продовжує виготовляти вино – за 10 кілометрів від російських позицій. Щоб до неї дістатися, тепер треба наймати військовий супровід і пройти кілька блокпостів. Про це йдеться у спецрепортажі Міжнародного французького радіо, переклад якого пропонує Foreign Ukraine.

До виноградників не завжди пускають з міркувань безпеки. Повітряні атаки з іншого берега диктують умови роботи. Українське виноробство зіткнулося із тиском ще у 2014 році, коли анексія Криму відрізала більше половини державної продукції. Реакцією українців став перехід до місцевих вин, і такий патріотичний імпульс сприяв появі нових виноградників. Так було і після вторгнення росії у 2022 році, що допомогло таким виробникам як «Beykush».

«Робота – це спосіб триматися»

Їхнє виробництво зупинили лише на місяць, навіть коли біля сусіднього Миколаєва вирували інтенсивні бої. З того часу робота продовжується під постійною загрозою.

«На початку війни лише робота допомагала не втрачати надії. Так ми мали можливість подумати про щось ще, окрім постійної небезпеки. І навіть сьогодні це наш спосіб триматися, не думати про інше, – розповідає виноробка Ольга Романенко.

Самі виноградники не постраждали, але над ними часто пролітають дрони, які ціляться неподалік або на Одесу. Команда мусила швидко пристосуватися до ризиків. Зараз працівників лише четверо: Ольга Романенко живе на території, а інші по сусідству. Урожай допомагають збирати місцеві жителі, аби пошвидше з усім завершити.

Виноробня також облаштувала укриття.

«У нас є підвал для бочок, він дуже безпечний. Також є стара дегустаційна майже під землею, ми її використовуємо як укриття, якщо стає дуже голосно і небезпечно. Команда підтримує постійний контакт з армією та допомагає їй фінансово. Ми донатимо для нашої безпеки. Люди можуть просканувати QR-коди щоб підтримати реабілітацію військових. Кілька наших співробітників також служать в ЗСУ, і ми їм допомагаємо», – наголошує Ольга.

Незважаючи на умови, виробництво не скоротилося. Щороку Beykush виготовляє близько 19 000 пляшок із 15 різних сортів вина, а з 2022 року обсяг виробництва навіть зріс.

Ідентичність – наша сила

Вина отримали і міжнародне визнання.

«У 2026 році на найпрестижнішому конкурсі в Лондоні Larbinat здобув золото в категорії помаранчевих вин. Червоне L’Oca Deserta вибороло срібло. Вони так добре пішли, що деякі вже розпродали», – пишається Романенко.

Часті повітряні тривоги, відключення світла та комендантська година не дозволяють виходити на вулицю ввечері. Марина Степанова, власниця одного з небагатьох винних магазинів Миколаєва, розповідає, що попри прагнення імпортерів підтримати українське виноробство у 2022 році, наразі цей інтерес згас. Місцеві виробники зараз покладаються переважно на українського покупця.

При вході одна полиця відведена для вин з Миколаївської області, а далі ще більше українських пляшок. Там є і кімнатка для дегустацій, де місцевий архітектор Ефрен Поланко запрошує іноземних колег скуштувати регіональні вина.

«Ви ось вітаєтесь і кажете, що приїхали з Франції. Ви маєте ідентичність, особистість. З нашим вином так само. Ідентичність – наша сила. Це вино як кров Миколаївщини», – каже Поланко наливаючи вино.

Надворі залунала повітряна тривога. Всередині дзенькнули келихи.

Перекладачка: Руслана Фалько