Центр аналізу європейської політики опублікував дослідження про сценарії розвитку України до 2036 року

У першому сценарії Україна стає інтегрованою частиною європейського економічного простору та важливим елементом безпекової архітектури континенту, а у другому сценарії Україна залишається джерелом постійних безпекових криз, що потребують значних фінансових і політичних ресурсів для їхнього стримування

Повномасштабна війна Росії проти України стала однією з найважливіших геополітичних подій початку XXI століття. Її наслідки виходять далеко за межі національних інтересів України, впливаючи на безпеку Європи, глобальний баланс сил і перспективи демократичного розвитку у світі. Центр аналізу європейської політики опублікував дослідження про сценарії розвитку України до 2036 року, яке засвідчило, що стратегічні рішення, які ухвалюються сьогодні — у сфері безпеки, інституційних реформ, економічного відновлення та соціальної політики — визначать, чи стане Україна стабільною демократичною державою, інтегрованою у європейський економічний простір, або ж вона залишиться у стані хронічної нестабільності. Особливу увагу приділено трьом ключовим вимірам розвитку: формуванню довгострокової системи безпеки, прозорій реконструкції економіки та зміцненню демократичних інституцій. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись із ключовими висновками цього дослідження.

До 2036 року можливі два різні сценарії розвитку в Україні.

У першому сценарії Україна стає інтегрованою частиною європейського економічного простору та важливим елементом безпекової архітектури континенту. Стабільна система стримування агресії, масштабна реконструкція економіки та успішні демократичні реформи створюють умови для довгострокового розвитку.

У другому сценарії на східному кордоні Європейського Союзу формується нестабільна «сіра зона». У такому випадку регіон залишається джерелом постійних безпекових криз, що потребують значних фінансових і політичних ресурсів для їхнього стримування.

Вибір між цими сценаріями значною мірою залежить від рішень, які ухвалюються сьогодні. Вони стосуються не лише військової допомоги, але й глибших процесів — інституційної модернізації, економічної реконструкції та соціальної інтеграції суспільства.

Глобальне значення війни в Україні

Війна Росії проти України стала найбільшим збройним конфліктом у Європі після завершення холодної війни. Її наслідки мають глобальний характер.

З одного боку, збройний конфлікт став прикладом агресії авторитарної держави проти демократичної країни, яка прагне інтеграції до євроатлантичних структур. З іншого — він став тестом для міжнародної системи безпеки, яка сформувалася після Другої світової війни.

Успіх України у відновленні та модернізації держави може стати доказом ефективності демократичних інституцій навіть у найскладніших умовах. Натомість невдача у цьому процесі створить небезпечний прецедент, що може стимулювати інші авторитарні режими до використання сили для досягнення політичних цілей.

Таким чином, майбутнє України має стратегічне значення не лише для самої країни, а й для всього міжнародного порядку.

Безпека як фундамент майбутнього розвитку

Необхідність довгострокової системи стримування

Одним із ключових уроків війни стало усвідомлення того, що безпека не може будуватися на тимчасових або ситуативних рішеннях. Підтримка України з боку західних партнерів у перші роки війни часто мала характер екстрених заходів.

Однак для стабільності у довгостроковій перспективі необхідно перейти до інституційної моделі співпраці.

Ефективна система безпеки повинна включати:

постійні тренувальні місії для українських військових;
інтеграцію розвідувальних систем;
створення логістичних центрів і баз технічного обслуговування;
захист критичної інфраструктури — енергетичних систем, транспортних мереж та цифрових комунікацій.

Такі механізми створюють надійний рівень стримування агресії та значно знижують ризик повторення масштабних воєнних конфліктів у майбутньому.

Роль Європи та США

У новій системі безпеки Європа повинна відігравати провідну роль. Європейські держави мають забезпечити постійну присутність у сфері оборонного планування та підтримки України.

Водночас Сполучені Штати можуть виконувати роль стратегічного гаранта стабільності через довгострокові безпекові угоди, розвідувальну співпрацю та технологічну підтримку.

Такий розподіл відповідальності створює стабільнішу модель безпеки, яка менше залежить від внутрішніх політичних змін у окремих країнах.

Масштаб післявоєнної реконструкції

Економічний вимір відновлення

Післявоєнна реконструкція України стане одним із найбільших економічних проєктів сучасної Європи.

За оцінками міжнародних організацій, загальна вартість відбудови може досягти 524 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, що приблизно у 2,8 раза перевищує номінальний ВВП України у 2024 році.

Найбільші витрати припадають на такі сфери:

житловий сектор (приблизно 84 млрд доларів);
транспортна інфраструктура (близько 78 млрд доларів);
енергетика (близько 68 млрд доларів);
промисловість і торгівля;
аграрний сектор.

Крім того, значні кошти потрібні для розчищення зруйнованих територій та управління будівельними відходами.

Проблема мінування

Окремим викликом є масштабне мінування території. Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу.

За оцінками експертів:

близько 174 000 квадратних кілометрів території України можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами;
приблизно 139 000 квадратних кілометрів території України залишаються потенційно небезпечними для економічної діяльності.

Мінування створює серйозні перешкоди для:

сільського господарства,
будівництва,
транспортної інфраструктури,
повернення населення до постраждалих регіонів.

Прозора реконструкція як умова економічного зростання

Масштабні фінансові ресурси, необхідні для реконструкції України, створюють як можливості, так і ризики.

З одного боку, відбудова може стимулювати економічне зростання, модернізацію інфраструктури та розвиток нових галузей економіки. З іншого боку — існує ризик корупції та неефективного використання коштів.

Саме тому ключовим принципом реконструкції повинна стати радикальна прозорість управління фінансами.

Це передбачає:

використання відкритих цифрових платформ для моніторингу проєктів;
доступ громадян до інформації про витрати;
міжнародний аудит великих інвестиційних програм.

Такі механізми не лише зменшують корупційні ризики, але й підвищують довіру інвесторів.

Демографічні виклики

Скорочення населення

Демографічна ситуація в Україні була складною ще до початку повномасштабної війни. Проте після 2022 року проблема значно загострилася.

Населення країни:

48,5 млн у 2001 році;
42 млн у 2022 році;
близько 35,8 млн у 2024 році.

Крім того, мільйони українців залишили країну під час війни.

За оцінками міжнародних організацій:

понад 14 млн українців були змушені покинути свої домівки;
близько 6,8 млн українців залишаються за кордоном;
понад 4,5 млн українців є внутрішніми переселенцями.

Старіння населення

Демографічна криза в Україні має також структурний характер.

Середній вік населення зріс з 41 до 45 років, а співвідношення працездатного населення до пенсіонерів значно погіршилося.

Це створює серйозні виклики для:

системи соціального забезпечення,
ринку праці,
економічного розвитку.

Ринок праці та економічні трансформації

Війна суттєво змінила структуру українського ринку праці.

Основні тенденції включають:

дефіцит робочої сили;
масову трудову міграцію;
зростання ролі жінок у традиційно «чоловічих» професіях.

Водночас рівень безробіття залишається відносно високим — близько 12% у 2025 році.

Особливо складною є ситуація серед внутрішньо переміщених осіб, значна частина яких не має стабільної роботи.

Ветерани та соціальна інтеграція

Одним із найбільших соціальних викликів після війни стане інтеграція ветеранів.

За різними оцінками:

близько 300 000 людей отримали інвалідність унаслідок війни;
понад 100 000 осіб втратили кінцівки.

Це створює потребу у:

розвитку системи реабілітації;
психологічній підтримці;
програмах професійної перекваліфікації.

Також важливо створити безбар’єрну інфраструктуру, що дозволить людям з інвалідністю повноцінно брати участь у суспільному житті.

Демократичні інституції та політичні реформи

Повоєнні вибори

Одним із найважливіших політичних викликів стане проведення перших повоєнних виборів.

Цей процес ускладнюється кількома факторами:

значною кількістю внутрішньо переміщених осіб;
мільйонами громадян за кордоном;
зруйнованою інфраструктурою в окремих регіонах.

Тому для забезпечення легітимності виборів необхідно створити нові механізми голосування для громадян за кордоном та внутрішньо переміщених осіб.

Судова реформа

Зміцнення верховенства права є критично важливим для розвитку держави.

Основні завдання включають:

завершення судової реформи;
забезпечення незалежності антикорупційних органів;
модернізацію судової системи.

Без ефективної судової системи неможливо залучити масштабні інвестиції у відновлення економіки.

Роль децентралізації у розвитку держави

Реформа децентралізації стала одним із ключових факторів стійкості України під час війни.

З 2014 року в Україні:

понад 10 0000 місцевих рад були об’єднані приблизно у 1400 громад;
місцеві органи влади отримали більше фінансових і адміністративних повноважень.

Це дозволило громадам ефективно реагувати на кризові ситуації під час війни.

Міжнародний вимір відновлення України

Майбутнє України значною мірою залежить від міжнародної підтримки.

Основні напрями міжнародної співпраці включають:

фінансування реконструкції;
безпекову підтримку;
інтеграцію до європейських економічних структур.

Інвестори також проявляють значний інтерес до участі у відбудові України. За опитуваннями, 79% іноземних інвесторів зацікавлені у проектах реконструкції.

Проте основними перешкодами залишаються: