Кошти з релізу пісні «Додому» на YouTube пожертвують дитячій лікарні «Охматдит», яка була пошкоджена, внаслідок російського ракетного удару у липні 2024 року

Українські діти та підлітки, які переїхали до Великобританії після початку війни написали пісню «Додому» про ностальгію за батьківщиною. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на ВВС.
Кілька учасників гурту Ukrainian School Band були розлучені з батьками, бабусями й дідусями після переїзду до Великої Британії.
Гітаристка Олександра Гармаш допомогла придумати текст пісні.

Вона розповіла, що її слова були натхненні тугою за батьком.
«Емоції просто передаються текстом, я просто сумую за домівкою, я хочу додому», – каже вона.
За словами скрипальки та співачки Валерії, туга за домівкою була дуже важким випробуванням.

«Я просто хотіла повернутися до своєї школи, але знала, що це неможливо», – каже вона.
Креативна продюсерка проєкту Ірина Муха почувши текст пісні вперше, зрозуміла масштаб страждань дітей українських біженців.

«Ця пісня про те, як важко молодій людині знайти нове місце та бути витісненою зі звичного середовища, а також як шукати сили та надію на майбутнє», – зазначила вона.
Ірина також сподівається, що це надасть українським біженцям можливість допомогти своїй рідній країні, зібравши гроші.
Зокрема, пожертви з релізу пісні «Додому» на YouTube пожертвують дитячій лікарні «Охматдит», яка була пошкоджена внаслідок російського ракетного удару у липні 2024 року.
Текст пісні «Додому»
Куплет 1
Йдучи місцями, де я нікого не знаю,
Я тану у снігу холодного виснаження.
Моє серце горить — не болить, а палає,
Бо моє життя там… за краєм дороги.
Ні літер, ні звуків, ні знаків ніде –
Мій голос у грудях повільно згасає,
Я шукаю себе в уривках миттєвостей.
І моя душа благає повернутися.
Приспів
Як мені знайти новий дім
Коли моє серце залишилося там?
Як мені зібратися
якщо кожен крок — це прощання з життям?
Я шукаю тепла
У сяйві вікон незнайомців вночі…
Але ніхто мене не чекає,
І вже немає шляху додому.
Де мій дім, де він?
Куплет 2
Я просто хочу додому,
Де мене чекають з найдобрішим теплом.
Але час жити заново,
Тож має бути місце, яке я можу назвати домівкою.
Ні листів, ні звуків, ні знаків ніде –
Мій голос у грудях повільно згасає,
Я шукаю себе в уривках миттєвостей.
І моя душа благає повернутися.
Приспів
Куплет 3
Можливо, там, за горами та морями
Я знайду місце, де моє «я» знову замовкає…
Але поки що я блукаю між «тут» і «ніколи»,
І зі мною лише тінь життя.
Приспів
