Загалом, пакувальна галузь України у 2023-2025 роках переживає складний етап трансформації: незважаючи на втрату частини виробничих потужностей, ринок демонструє здатність до адаптації, переорієнтації на нові ринки збуту та поступового відновлення обсягів виробництва

Незважаючи на серйозний початковий шок від повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, український ринок упаковки продемонстрував надзвичайну стійкість та адаптивну здатність. Хоча більшість сегментів зазнали значного спаду, особливо у перший рік війни, ключові сектори, такі як харчова паперова та картонна упаковка, продемонстрували вражаюче відновлення, подвоївши свої обсяги у 2023 році порівняно з 2022 роком. Про це йдеться в аналітичній статті докторів філософії Валерія Кривошея та Вероніки Халайджі на сторінках Packaging Europe, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Це відновлення, яке відбулося на тлі бойових дій, стало чітким свідченням здатності галузі адаптуватися, відновлювати діяльність та задовольняти попит, спростовуючи початкові припущення про тривалу стагнацію. Війна змусила до критичної переорієнтації ланцюгів поставок від традиційних партнерів, таких як Росія та Білорусь, до нових джерел у ЄС та Туреччині, що підкреслює стійкість галузі.

Ключові тенденції, що формують ринок, включають зосередження на сталому розвитку, інноваційних пакувальних матеріалах, а також зміщення споживчих уподобань у бік екологічно чистої упаковки, що набиратиме обертів. Перспективи ринку є обережно оптимістичними, а повернення сектору упаковки до довоєнного рівня після війни залежатиме від державних програм підтримки та міжнародної фінансової допомоги.

Ринкова ситуація у перший рік російського вторгнення

Ринок упаковки є важливою артерією української економіки, що забезпечує функціонування та розподіл продукції таких важливих секторів, як харчова промисловість, фармацевтика та споживчі товари. Його стан безпосередньо відображає економічну стабільність та активність споживачів. «Здоров’я» цього ринку є показником загального економічного стану, особливо секторів споживчих товарів, продуктів харчування та напоїв.

Якщо ринок упаковки, особливо для такого критично важливого сектору, як харчова промисловість, демонструє ознаки відновлення та збільшення виробництва, то це означає, що галузі, які він обслуговує, також відновлюються або підтримують значний рівень активності. Таким чином, показники сектору упаковки слугують індикатором життєздатності основних галузей, які працюють зі споживачами, і, відповідно, загальної адаптивної здатності та стабілізації економіки України в умовах воєнного часу.

Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році мало руйнівний вплив на український ринок упаковки. З перших днів війни підприємства, які розташовані поблизу лінії фронту, безпосередньо постраждали від бойових дій. Наприклад, були окуповані Рубіжанський картонно-пакувальний комбінат (Луганська область) та Дунапак Таврія (Херсонська область). У лютому та березні 2022 року було зупинено сім картонно-паперових заводів: Папір-Мал (Житомирська область), Гофропак (Сумська область), Харківський завод гофрованого картону, АСС-Гофропак, Східпак (Харків), Мена-Пак (Чернігівська область) та Гермес-Т (Чернігів).

Значна частина заводів, які виробляли скляну тару, також зупинилася у 2022 році та відновила роботу лише у 2023 році. Один із найбільших виробників скляної тари не лише в Україні, але й у Європі — Гостомельський склозавод, який входить до групи «Ветропак», припинив свою діяльність.

Війна серйозно порушила ланцюги поставок і транспортні можливості. Блокади портів та заборони на авіаперевезення змусили покладатися на менш ефективний залізничний та автомобільний транспорт. Зовнішні фактори, такі як страйк польських фермерів у січні 2024 року, ще більше загострили логістичні проблеми, спричинивши значні затримки поставок. Енергетична безпека стала серйозною та постійною проблемою для підприємств по всій Україні, безпосередньо впливаючи на виробничі витрати та операційну стабільність.

За словами експертів, станом на 2022 рік найважливішими факторами, які суттєво впливали на виробництво упаковки та споживачів будь-якого упакованого продукту, були:

• Часткова втрата виробничих потужностей та ринків;
• Логістичні ускладнення;
• Зменшення можливостей надійного постачання сировини;
• Зростання цін на енергоносії та перебої в електропостачанні;
• Зростання втрат людських ресурсів;
• Девальвація національної валюти та інфляція;
• Збідніння значної частини населення;
• Стан хронічного стресу;
• Вимушена та добровільна міграція.

До 2022 року українська пакувальна галузь демонструвала свій потужний розвиток. Однак війна та пов’язані з нею проблеми вже у 2022 році призвели до значного падіння виробництва майже у всіх групах упаковки порівняно з 2021 роком. Найбільше скорочення зафіксовано у виробництві пластикової та металевої тари (–51%), картонної та паперової упаковки (–44%), гофрованого картону (–43%), металевих корків та кришок (–38%) та скляної тари (–31%).

Таке різке початкове падіння виробництва у 2022 році було прямим наслідком фізичного знищення пакувальних підприємств, окупації деяких з них та критичних перебоїв у ланцюгах постачання сировини, енергії та готової продукції, а не лише загального економічного спаду. Швидке та масове скорочення виробництва, а також конкретні приклади фізичних та операційних перебоїв є прикладом прямого причинно-наслідкового зв’язку між військовими діями та обсягами виробництва упаковки.

Це було не просто зниження споживчого попиту, а фундаментальне порушення можливості виробляти і транспортувати упаковку та фасовану продукцію. Вже у перші тижні війни підприємства, розташовані в містах, де велися бойові дії, були зупинені, а деякі були пошкоджені.

Це стосується східних, південних та північних регіонів (місто Київ, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Луганська та Донецька області). Тут працюють фабрики з виробництва картону, гофрованого картону та упаковки з них, пластикової, скляної та алюмінієвої упаковки, пакувального обладнання. Багато підприємств не працювали через дефіцит сировини, запчастин до обладнання та відсутність працівників, які пішли захищати Україну.

В інших регіонах України підприємства намагалися працювати, але деяким довелося скоротити потужності. Проблема із сировиною стала критичною для багатьох: целюлоза, макулатура, склобій, поліолефінові полімери та поліетилентерефталат. Крім того, комендантська година, а також регулярні тривалі та постійні ракетні обстріли призвели до скорочення робочого часу та продуктивності праці, що ускладнювало логістику.

Український ринок упаковки завжди мав високу залежність від імпорту сировини, особливо полімерів. Ключовим наслідком війни стало негайне припинення співпраці з країнами-агресорами – Росією та Білоруссю, які раніше постачали до 15% сировини для харчової пластикової упаковки.

Це призвело до швидкого перерозподілу джерел імпорту, що демонструє активні стратегічні рішення та операційну гнучкість українських компаній у забезпеченні важливих ресурсів під надзвичайним тиском. Вони успішно подолали геополітичні зміни та логістичні виклики у пошуку альтернативних постачальників, що перетворило критичну вразливість на диверсифікований та потенційно стійкий ланцюг поставок.

Однак, у перший рік повномасштабної війни імпорт деяких видів готової упаковки значно зріс. Наприклад, імпорт пластикової упаковки зріс на 118%, металевої упаковки – на 82,9%, а скляної – на 23%. Це свідчить про те, що імпорт став вирішальним механізмом компенсації порушеного вітчизняного виробництва для задоволення внутрішнього попиту на тлі серйозних виробничих збоїв, спричинених війною. Коли внутрішня пропозиція була сильно обмежена, але попит на основні товари (що потребують упаковки) залишався, логічною реакцією було збільшення імпорту.

Масштаби збільшення імпорту безпосередньо корелюють зі значним скороченням внутрішнього виробництва цих видів упаковки. Це свідчить про те, що імпорт був не просто звичайною діловою діяльністю, а життєво важливою адаптивною стратегією для запобігання критичному дефіциту поставок на внутрішньому ринку, що підкреслює гнучкість галузі у перенаправленні ланцюгів поставок.

Натомість імпорт картонної упаковки зменшився на 32% у 2022 році, що свідчить про різну динаміку попиту та пропозиції на цю конкретну упаковку, можливо, через внутрішню стійкість або зміни попиту. Основними імпортерами часто є великі виробники споживчих товарів, які імпортують упаковку для власних виробничих потреб. Це підкреслює закритий характер значної частини імпортного ринку.

Водночас, повномасштабне російське вторгнення серйозно вплинуло на експорт української упаковки, зазнавши значного скорочення за всіма видами у 2022 році. Найбільше скорочення експорту спостерігалося для металевої упаковки (–56,1%). Скорочення експорту пластикової упаковки склало 48%, картонної та паперової упаковки — 44%, а скляної — 30,8%.

Це зниження відображає сукупний вплив перебоїв у виробництві, логістичних проблем та обмеженого доступу до традиційних ринків. До повномасштабного вторгнення Росія та Білорусь були значними партнерами у сегменті пластикової упаковки, на які припадало до 15% українського експорту за перші два місяці 2022 року, до призупинення торгівлі.

Зараз у структурі українського експорту пластикової упаковки, Польща займає найбільшу частку (19%), демонструючи чіткий зсув до ринків ЄС. Стосовно паперової та картонної упаковки, країни ЄС, на яких стабільно лідирує Польща, залишаються основними покупцями, що свідчить про стабільний, хоча й скорочений, експортний канал.

Встановлення нових та міцних відносин з ЄС та іншими західними країнами означає фундаментальну та, ймовірно, постійну переорієнтацію торгівельної географії України. Це прискорює економічну інтеграцію України до єдиного європейського ринку та глобальних ланцюгів поставок, зменшуючи її історичну залежність від пострадянських економічних блоків. Ця вимушена переорієнтація є стратегічним довгостроковим наслідком війни, що зміцнює геополітичну та економічну безпеку України.

Відновлення ринку упаковки

Упаковка є продуктом вторинного попиту, оскільки обсяги її виробництва та динаміка розвитку залежать від стану основних виробників продуктів харчування, напоїв та споживчих товарів. Харчова промисловість є основним споживачем пакувальних матеріалів, на яку припадає понад половина всієї упаковки. Порівняно з розвиненими країнами, ця частка є найбільшою в Україні, оскільки інші виробничі сектори розвинені менше.

У 2022 році падіння обсягів ринку основними споживчими галузями упаковки склало майже 35%, але у 2023 році почалося їх відновлення – до 20% залежно від галузі. Найкращу динаміку відновлення показали національні виробники м’яса та м’ясних продуктів, напоїв, кондитерських виробів та будівельних матеріалів.

Вони стали локомотивом у відновленні упаковки, починаючи з 2023 року. За даними YC Market, у 2022 році ринок паперової та картонної упаковки скоротився на 44%, а у 2023 році відновився на 5,2%, ринок скла скоротився на 38,8%, а у 2023 році мав зростання на 7,8%; металевої упаковки — падіння на 44,8% та відновлення на 2%.

Наприклад, обсяг ринку паперової та картонної упаковки для харчових продуктів, критично важливого сегмента, досяг 10 мільярдів гривень. Це вдвічі більше, ніж у 2022 році, та близько 70% від рівня 2021 року. Таке швидке відновлення, особливо харчової упаковки (бажаної необхідності), свідчить про те, що базовий попит на цю продукцію не зник, а тимчасово не задоволений через обмеження з боку пропозиції (наприклад, пошкоджені заводи, логістичні блокади).

Це також свідчить про те, що спад 2022 року був переважно «шоком пропозиції» (нездатність виробляти та постачати), а не «шоком попиту» (відсутність споживчого попиту). Як тільки виробники змогли відновити діяльність та адаптувати логістику, прихований попит швидко перетворився на збільшення виробництва, демонструючи внутрішню силу ринку та його стійкість у задоволенні основних потреб.

Виробники картонно-паперової упаковки, такі як Київський картонно-паперовий комбінат, Трипільський тарний завод та Понінківська картонно-паперова фабрика, збільшили обсяги виробництва у першому півріччі 2023 року. Так, Київський картонно-паперовий комбінат збільшив обсяг виробництва на 13,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, що свідчить про значне відновлення операційної діяльності.

Ринок пластикової упаковки також адаптується до нових реалій. Багато компаній були змушені перенести свої потужності, а деякі, як-от чернігівський виробник Plast-Box Ukraine, планують відновити зруйнований завод.

Ринок скляної упаковки зазнав значних змін. Закриття одного з найбільших гравців, склозаводу Vetropack у Гостомелі, суттєво вплинуло на ринковий ландшафт. З одного боку, це створило дефіцит, а з іншого – стимулювало попит на продукцію інших вітчизняних виробників та сприяло переорієнтації споживачів на місцевих постачальників. Спостерігається зниження попиту на декоративну упаковку, тоді як попит на стандартні консервні банки зростає.

У 2023 році спостерігалося зростання споживання металу з пластиковим покриттям, що може служити непрямим показником попиту у пакувальній галузі. Частка українських виробників у цьому сегменті зросла, що свідчить про поступове імпортозаміщення. Позитивне відновлення українського ринку упаковки опосередковано підтверджується збільшенням кількості зразків упаковки, які брали участь у конкурсі «Українська зірка упаковки» у 2023-2025 роках порівняно з 2022 роком.

Загалом, пакувальна галузь України у 2023-2025 роках переживає складний етап трансформації. Незважаючи на втрату частини виробничих потужностей, ринок демонструє здатність до адаптації, переорієнтації на нові ринки збуту та поступового відновлення обсягів виробництва. Подальший розвиток галузі значною мірою залежатиме від військово-політичної ситуації в країні та державної підтримки виробників.

Упаковка на лінії вогню

В умовах повномасштабної війни упаковка продуктів харчування та медикаментів для військових перестала бути просто контейнерами. Вона стала критично важливим елементом логістики, виживання та боєздатності, що вимагає максимальної функціональності, надійності та адаптивності до екстремальних польових умов — від гнучких реторт-пакетів для борщу до герметичних пакетів для індивідуальних аптечок першої допомоги.

Головними вимогами до упаковки харчових продуктів на передовій є забезпечення тривалого зберігання без спеціальних умов та захист від вологи, бруду та механічних пошкоджень, а також зручність використання.

Упаковка має бути герметичною та міцною. Вона повинна витримувати транспортування бездоріжжям, падіння та погодні умови, а також захищати вміст від бактерій, пилу та хімічного забруднення. Важливими є її розмір порції та легкість. Індивідуальні харчові пайки (сухі пайки) розраховані на один прийом їжі, що дозволяє солдатам не носити зайву вагу.

Відбувся значний відхід від важких та незручних металевих банок. Упаковку необхідно легко відкривати без додаткових інструментів та розігрівати. У бойових умовах кожна секунда на рахунку. Сучасні рішення, такі як безполум’яні хімічні обігрівачі, що постачаються зі сухими пайками, дозволяють розігрівати їжу без вогню, що критично важливо для маскування позицій.

Найбільшим проривом стало масове впровадження реторт-пакетів — багатошарової гнучкої упаковки, в якій готові страви (борщ, каша з м’ясом, рагу) можна стерилізувати та зберігати до двох років без охолодження. Українські виробники, зокрема харківська компанія «Аріс», швидко адаптували свої технології для потреб військових, виробляючи реторт-пакети «Найдок» для пакування бограчу, голубців та інших традиційних українських страв.

У цьому процесі значну роль відіграли волонтерські ініціативи. Часто саме вони, у співпраці із виробниками, створювали продукцію, яка відповідала потребам військових. Прикладом може бути дизайн етикеток, розроблений для пакування трьох видів тушкованої страви (розроблено компанією TCD), з патріотичним написом «З любов’ю до Збройних Сил України», який покликаний підняти бойовий дух.

Упаковка для медичного і тактичного медичного спорядження повинна забезпечувати миттєвий доступ до вмісту, зберігати його стерильність та захищати від будь-яких зовнішніх впливів. Індивідуальна військова сучасна аптечка першої допомоги повинна відповідати стандартам НАТО та протоколам TCCC (Tactical Combat Casualty Care).

Її зовнішня упаковка виготовлена і​​з вологостійких міцних матеріалів захисних кольорів. Конструкція передбачає систему кріплення для зручного розміщення на спорядженні та можливість її відкриття однією рукою. Вміст аптечки (джгути, бинти, кровоспинні засоби, оклюзійні наклейки) надійно фіксується гумками та розміщується в кишенях для швидкого доступу.

Кожен медичний виріб має власну герметичну та стерильну упаковку, яка легко рветься. Картка пораненого, яка є обов’язковим елементом аптечки, виготовлена ​​з водонепроникного матеріалу, а маркер для запису часу накладання джгута є постійним. Таблетовані препарати упаковуються у жорсткі блістери або контейнери.

Українські виробники, такі як Medipak Ukraine, забезпечують пункти медичної стабілізації спеціальними пакетами та рулонами для стерилізації інструментів, що критично важливо для підтримки санітарних норм у польових шпиталях. Такі волонтерські організації, як «Razom for Ukraine» та фонд «Лелека», зробили величезний внесок у забезпечення військових якісними аптечками першої допомоги.

Вони масово закуповували сертифіковані комплектуючі, збирали аптечки та доставляли їх на фронт. Водночас, однією з проблем на початку російського вторгнення була велика кількість несертифікованих та неякісних медичних товарів, що надходили як гуманітарна допомога, і це створювало ризики для життя поранених.

Таким чином, війна стала каталізатором швидких та ефективних змін у військовій упаковці, демонструючи синергію між державними установами, приватними виробниками та потужним волонтерським рухом. Сучасна упаковка не лише зберігає, але й безпосередньо допомагає рятувати життя на передовій.

Перспективи ринку упаковки є обережно оптимістичними. Очікуване повернення економіки України до довоєнного рівня після закінчення війни, зумовлене масштабними проектами реконструкції, створить значний попит на упаковку. Це, у поєднанні зі світовими тенденціями зростання ринку упаковки та прагненнями України до європейської інтеграції, готує галузь не лише до відновлення, але й до модернізації та потенційного переходу до передових, орієнтованих на споживача, сталих рішень. У підсумку, український ринок упаковки вийде з війни сильнішим, адаптивним та орієнтованим на майбутнє, ніж будь-коли раніше.