Втрати для державної скарбниці Польщі, внаслідок надходження понад 1,5 мільйона тонн цементу лише з України у 2024-25 роках – оцінюються у понад 200 мільйонів злотих (54 мільйони доларів)

У 2025 році до Польщі ввезли загалом 1,73 мільйона тонн цементу з-поза меж Європейського Союзу, а з 2019 року імпорт з України зріс на понад 3800%, тобто у 39 разів. Це хрестоматійний приклад феномену «витоку вуглецю». Незважаючи на запровадження так званого вуглецевого тарифу, або механізму CBAM, прогнози імпорту цементу до Польщі зростають, що призводить до збитків для державної скарбниці, які оцінюються у сотні мільйонів злотих. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на польське видання Ceny Rolnicze.

Під час засідання Парламентського комітету з розвитку цементної промисловості Польщі, представники цементної галузі звернулася до Міністерства фінансів з проханням включити цемент до системи SENT, аби посилити нагляд за його транспортуванням до Польщі та зменшити «сіру зону». Також було висловлено підтримку захисту від імпорту, зокрема шляхом визначення польського цементу як вітчизняного компонента та збереження цілісності механізму CBAM.

Боротьба зі «сірою економікою», яка вже коштувала понад 200 мільйонів злотих

У 2025 році виробництво цементу у Польщі досягло 17,1 мільйона тонн.

«Це третій найвищий результат у Європі, але водночас і невтішний рівень – насамперед через необмежений імпорт, який стримує виробництво в Польщі», – пояснює Кшиштоф Кірес, голова Асоціації виробників цементу у Польщі.

Це призводить до реальних економічних втрат, оскільки державний бюджет та бюджети місцевого самоврядування у Польщі втрачають 136 злотих на кожну тонну імпортованого цементу.

Таким чином, втрати для державної скарбниці Польщі – внаслідок надходження понад 1,5 мільйона тонн цементу лише з України у 2024-25 роках – оцінюються у понад 200 мільйонів злотих (54 мільйони доларів). У 2019-25 роках імпорт цього матеріалу до Польщі, виробленого на заводі в Івано-Франківську без витрат, пов’язаних із кліматичною політикою ЄС, зріс на понад 3800%.

Це дедалі більше підриває конкурентоспроможність польських заводів, оскільки ця кількість цементу еквівалентна річному виробництву одного цементного заводу у Польщі – забезпечуючи робочі місця для понад 300 осіб та додаткові 1200 робочих місць, зокрема в ланцюжку поставок. Водночас, два суб’єкти, відповідальні за імпорт цементу з України до Польщі, працевлаштовують загалом 18 осіб.

«Ми очікуємо, що у 2026 році до Польщі надійде понад 2 мільйони тонн цементу – з України, Північної Африки, Туреччини та інших європейських країн», – додав Збігнєв Пільх, виконавчий директор SPC.

Зростання імпорту з-поза меж ЄС призводить до посилення «сірої зони» у торгівлі цементом, що призводить до подальших втрат для державної скарбниці Польщі, дестабілізації ринку та перебоїв у ланцюжку поставок, а також до загрози стандартам безпеки будівництва – через впровадження цементу, який не відповідає європейським стандартам якості.

«Щодо імпорту цементу – спочатку з Білорусі, потім з України – проблема наростає як снігова куля. У нас немає шансів проти імпортерів, які виробляють цемент з більшим вуглецевим слідом, і у нас немає інструментів для його зменшення. Тому ми закликаємо розглядати SENT як спосіб посилення системи – шляхом включення імпорту цементу до Польщі – до її сфери дії», – зазначив Влодзімеж Холуй, член правління SPC та президент правління Cemex Polska.

Представники галузі закликають включити цемент до системи SENT – як сировину, що має стратегічне значення для економіки, – особливо в епоху таких масштабних інвестицій в оборону та енергетичну безпеку Польщі. Інші вимоги включають запровадження ліцензій на імпорт та експорт цементу та посилення контролю на кордонах Польщі (з боку Центрального бюро нагляду та Національної податкової адміністрації) для забезпечення дотримання стандартів якості, вмісту клінкеру в цементі (для CBAM) та вмісту розчинного хрому (відповідно до регламенту REACH).

Цемент – як зерно та вугілля: CBAM має бути герметичним

«Ми повинні усвідомлювати, що викиди CO2 від цементу, наприклад, в Україні на 200 кг/тонну вищі, ніж у ЄС. Його імпорт до Європейського Союзу підриває кліматичну політику ЄС», – прокоментував Анджей Реклік, член правління SPC та президент правління Heidelberg Materials Polska.

Він також зазначив, що без перевірки вмісту клінкеру в цементі, що може призвести до збільшення або зменшення викидів CO2 до 40%, важко говорити про ефективність CBAM. Те саме стосується і перевірки витрат на викиди, заявлених імпортерами в країнах поза ЄС.

Поточна класифікація цементу за CBAM є порушенням правил. Як зазначили представники KOBiZE, вона повинна базуватися на вмісті клінкеру, що вимагає зміни кодів TARIC. Польща подала таку пропозицію до Європейської Комісії, яка повинна впровадити зміни протягом 1-2 місяців. Нові національні коди, засновані на класифікації цементу (за вмістом клінкеру), уже впроваджені Національною податковою адміністрацією (KAS) та Міністерством фінансів Польщі. Це рішення діє з 1 березня 2026 року та дозволяє перевіряти, чи декларують імпортери фактичну вуглецеву інтенсивність цементу в рамках CBAM. Спробу заниження цього показника варто розглядати як ухилення від сплати податків, типове для «сірої економіки».

«Як члени парламенту, ми усвідомлюємо, що цемент — це не лише будівельний матеріал, але й стратегічна сировина. Тому ми очікуємо, що органи державного управління посилять цю систему», — наголосив Анджей Шевінський, заступник голови Парламентського комітету з розвитку цементної промисловості Польщі, порівнюючи переповнення польського ринку імпортним цементом із зерном та вугіллям.

На кшталт прикордонного контролю за імпортом цементу, виробництво цементу за межами ЄС також має бути фізично перевірене. Аби запобігти створенню заводів у третіх країнах виключно для імпорту до Європейського Союзу, варто запровадити мінімальний поріг виробництва для внутрішнього ринку. Також необхідно запровадити однакові умови для всіх третіх країн – без винятків, звільнень чи виключень – шляхом порівняння витрат на викиди.

Польський цемент – це компонент вітчизняного виробництва

«Ми повинні зробити все можливе, аби захистити наш національний актив – цементну промисловість, яка є рушійною силою польської економіки та її лакмусовим папірцем. Якщо виробництво цементу знизиться через його надходження з-за кордону, це також матиме прямий вплив на розвиток польської економіки», – вважає Павел Бейда, голова парламентської групи з розвитку цементної промисловості у Польщі.

Протягом наступних 10 років для реалізації інвестицій в оборону та безпеку, насамперед у Східний щит та будівництво укриттів, бункерів та сховищ, знадобиться приблизно 3 мільйони тонн цементу. Попит на бетон для атомної електростанції – однієї з найважливіших інвестицій в історії Польщі – оцінюється в 1 мільйон кубічних метрів.

«Йдеться про підтримку здатності польської цементної промисловості виконувати стратегічні завдання», – повідомив Даріуш Гавляк, віце-голова Польської асоціації цементної промисловості та президент правління цементного заводу «Варта».

Незважаючи на стратегічне значення цементної промисловості для економіки та оборони Польщі, а також попри звернення виробників, її конкурентоспроможність дедалі більше підривається, серед іншого, стрімко зростаючим імпортом з-за меж ЄС. Асоціація виробників цементу (SPC) пропонує включити до польського законодавства визначення цементу вітчизняного виробництва, яке охоплюватиме лише цемент, вироблений у Польщі.

«Якщо кошти інвестуються в інфраструктуру, для цієї мети варто використовувати матеріали, вироблені в Польщі – тоді ми зміцнюємо нашу економіку та спільно просуваємо економічні інтереси нашої країни. У нас найсучасніша цементна промисловість з найнижчим рівнем викидів у ЄС. Тому використання імпортного цементу з високим рівнем викидів є контрпродуктивним, особливо у контексті зусиль щодо захисту клімату», – підсумував Януш Мілух, член правління SPC та президент правління CRH Materials Polska.