Кабінет міністрів України створив два інтернет-сайти, аби бойові підрозділи могли вибирати із сотень спеціалізованих моделей військових дронів, відповідно до власних потреб

У крижаному бункері на сході України капітан безпілотних систем 25-ї бригади ЗСУ Денис Поляченко хвилювався, оскільки російські війська накопичували обладнання за декілька кілометрів. Його ударні дрони, батареї яких виснажувалися температурами значно нижче нуля, не могли долетіти так далеко. Але рішення було лише за кілька кліків. Він увімкнув свій смартфон, прогорнув онлайн-майданчик летальної зброї і замовив модель дрона, здатну дістатися росіян навіть у холодну погоду. Про це йдеться у спецрепортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Я можу замовити будь-який пристрій, що лежить у бліндажі», – підкреслює Поляченко.

Українські військові давно стандартизували свої арсенали від підрозділу до підрозділу та від винищувача до винищувача, спрощуючи масове виробництво, навчання та лінії постачання. Воюючи в епоху безпілотників, Україні довелося змінити цю логіку і максимально збільшити асортимент безпілотників, дозволяючи військовим самостійно вибирати необхідну зброю.

Кабінет міністрів України створив два веб-сайти, аби бойові підрозділи могли вибирати із сотень спеціалізованих моделей військових дронів, відповідно до власних потреб.

Такі інновації свідчать, що боротьба із дронами вимагає адаптації, яка виходить за рамки простої купівлі обладнання і спрямована на те, аби забезпечити командирів нижчого рівня правильним обладнанням.

Незважаючи на те, що Україна поступається РФ чисельністю населення та озброєнням, вона стала піонером у веденні бойових дій за допомогою дронів. Один із головних уроків полягає в тому, що технологія безпілотників розвивається надто швидко, аби бюрократія військових закупівель могла за цим встигати.

«Попит на дрони зростає щомісяця, а технічні вимоги постійно змінюються. Хоча переважна більшість військ може використовувати ті самі гвинтівки та боєприпаси, дрони – це зовсім інша справа. Я думаю, ефективніше купувати саме те, що потрібно, адже централізоване постачання не реагує так швидко чи гнучко», – вважає полковник Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента України.

Українські військові виділяють кожній бригаді кредити для використання на веб-сайтах, які наразі пропонують переважно дрони, а також деяке інше спорядження. Підрозділ може поповнити свій бюджет бонусними балами за успішні атаки дронів. Крім того, українські волонтери у співпраці з військовими запустили онлайн-платформу, яка дозволяє донорам вносити гроші безпосередньо на рахунок конкретної бригади для придбання зброї.

Військові описують програму як зручну для інтернет-користувачів. Солдат відвідує інтернет-магазин, аби переглянути асортимент. Тільки командир може розмістити замовлення, сплативши з рахунку свого підрозділу. Система розміщує замовлення у виробника, генерує всі необхідні документи та організовує відправку зброї. Зазвичай вона надходить протягом 5-10 днів.

«Коли оператори дронів повинні були покладатися виключно на масштабні контракти Міністерства оборони України, дрони або надходили у неправильній кількості, або неправильної якості», – повідомив полковник Руслан Хабінет, командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади ЗСУ.

Це спонукало Міністерство цифрової трансформації України створити онлайн-майданчик під назвою Brave1, який дозволяє солдатам переглядати сотні моделей дронів, багато з яких від нових виробників, що з’явилися під час війни.

Окремо Міністерство оборони України створило ще один онлайн-майданчик під назвою DotChain, де бригади можуть купувати дрони та боєприпаси, використовуючи кредит на своїх віртуальних рахунках. Наразі він має менший асортимент, ніж Brave1 – близько 30 виробників, які продають 150 моделей дронів, – але є плани його розширити.