Кабінет міністрів намагається консолідувати хаотичну підприємницьку діяльність винахідливих громадян і нещодавно створив з цією метою інкубатор інноваційних військових технологій під назвою Brave 1

На науковій конференції Inscience у Києві були актуальними усі теми: від штучного інтелекту до генної терапії. Але цьогорічне щорічне зібрання мізків у Києві мало яскравий український відтінок — інновації на виставці були для війни. Виробник ударних дронів перейшов на безпілотні наземні бойові машини. З Національної Академії Наук надійшов прототип підводного робота для пошуку та збирання занурених наземних мін. Один стартап розробляв недорогий бойовий зв’язок; інший – веб-тест для виявлення попереджувальних ознак посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За 18 місяців після вторгнення Росії, стійкість України за допомогою зброї переважно країн-членів НАТО стала визначальною ознакою війни. А менш помітною залишається домашня промисловість бойових гаджетів, яка починає приносити плоди. Про це йдеться у спеціальному репортажі Bloomberg, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Україна, як і Росія, має потужну наукову базу, яка є спадщиною радянської епохи і була сконцентрована на математиці та інженерії. Хоча жоден механізм не змінить хід війни, уряд намагається консолідувати інколи хаотичну підприємницьку діяльність громадян, сподіваючись, що гуртом вони можуть змінити ситуацію. З минулого року в Україні інтенсивно розробляють одну з таких інновацій – морські вибухові дрони, які змогли завдати шкоди як російському військовому кораблю, так і нафтовому танкеру у Чорному морі. Це трапилось після успіху проекту, який допоміг прискорити розробку та виробництво літальних дронів.

Щоб зібрати все в одному місці, український уряд у квітні 2023 року започаткував інкубатор військових інновацій під назвою Brave 1. Організатори кажуть, що за чотири місяці зареєстрували близько 400 проектів, а Збройні сили України наразі перевірили 186 як потенційно корисні. 60 – у робототехніці, понад 25 – у сфері штучного інтелекту, а 70 – у сфері безпілотних літальних апаратах або БПЛА.

«Наше завдання — розвивати військові технології в Україні», — сказав Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, який описав Brave 1 як інституціоналізацію своєї програми «Армія дронів».

За його словами, успіх буде залежати від того, скільки проектів отримають державне фінансування.

Претендентів багато. Одні адаптують наявний комплект, інші виготовляють дешевші версії західного обладнання, яке Україна не може собі дозволити, а треті просто реагують на відгуки друзів на полі бою.

Наприклад, Himera Tech. Невдовзі після вторгнення президента Росії Володимира Путіна у лютому 2022 року, компанія вирішила створити доступні та стійкі до перешкод радіоприймачі. Перші одиниці зійшли з конвеєра до квітня 2023 року, і близько 600 зараз використовуються на фронті. За словами співзасновника Himera Tech Міші Рудомінського, хитрість створення дешевших мікросхем полягає у програмному забезпеченні, яке компанія розробила для максимізації продуктивності комерційно доступних мікросхем. Радіоприймачі, виготовлені з мікросхемами військового класу, більш безпечні, але коштують тисячі доларів за штуку. Маючи 250 000 військових, яких необхідно озброїти, Україна не має таких грошей.

«Ми хотіли створити достатньо хороше рішення. Це не здолало б системи електронної боротьби США чи Китаю, але це й не потрібно. Ми воюємо з росіянами», — сказав Рудомінський на червневій конференції Inscience у Києві.

До кінця 2023 року Himera Tech планує виробляти 2000-3000 радіоприймачів на місяць. Вони поки що не продаються Міністерству оборони України, але це не є кінцевою метою, і компанія вважає, що потім може збільшити обсяги виробництва до 10 000 радіоприймачів на місяць. За словами Рудомінського, модель, яка може конкурувати з військовим комплектом, знаходиться зараз у розробці.

Інша київська компанія Power Kit використовує викинуті електронні цигарки для виготовлення павербанків. Іван Волинець, який заснував некомерційну організацію разом із п’ятьма іншими айтішниками, розповів, як у перші дні російського вторгнення вони питали друзів на передовій, що їм потрібно. Відповіді зводилися до приладів нічного бачення, павербанків та зброї.

Вони виготовили прилад нічного бачення із власним павербанком і відвезли його в Міноборони. На їхній подив, це був електробанк, який хотіла армія, оскільки вони заряджали всю електроніку, на яку покладаються солдати на передовій, включаючи прилади нічного бачення, дрони та засоби зв’язку.

Перший комплект Power Kit з’явився у травні 2022 року, він був побудований на кухні готелю, в якому команда зупинялася у Львові. Відтоді вони виготовили понад 2100 приладів вартістю близько 15 доларів кожен і роздають їх солдатам безкоштовно.

Євгеній Рвачов був ІТ-фахівцем, який до війни працював із цивільними безпілотниками у Харкові. Він теж консультувався із солдатами після того, як у квітні 2022 року став співзасновником компанії Skylab UA, щоб створити бомбоскидний квадрокоптер — безпілотник із чотирма гвинтами.

Вони сказали йому, що їм потрібні наземні роботи, аби зробити забезпечення передових позицій менш ризикованим. Тож Skylab створив Sirko-S – дистанційно керований транспортний засіб, схожий на візок із тепловізійними камерами, який можна використовувати для доставки припасів або евакуації поранених. Вони коштуватимуть від 8 000 до 10 000 доларів кожен.

«Джонні» вартістю 5000 доларів США — це версія розміром з коробку для взуття, яка призначена для передового спостереження, бомбардування камікадзе або допомоги службам екстреної допомоги у пошуку тих, хто вижив у зруйнованих будівлях. За словами організаторів, усі три продукти зареєстровані у Brave 1 із схваленими грантами. На фронті діють десять квадрокоптерів.

Поблизу польського кордону компанія Citius-S переобладнує шестиколісні вантажівки на броньовані автомобілі для знешкодження наземних мін і боєприпасів, що не розірвалися. Державна служба України з надзвичайних ситуацій побачила прототип у роботі та замовила 33 одиниці.

Для підводних мін Інститут проблем штучного інтелекту Національної Академії Наук України розробляє підводний пристрій для пошуку та вилучення боєприпасів, залишених росіянами. За словами Сергія Симченка, кандидата фізико-математичних наук в інституті, який працює над проектом, у прототипі кубоподібного робота щойно почали випробовувати електронні системи.

Проте, не кожна інновація чи адаптація стосується зброї. Всюдихід-амфібія «Богун» має величезні шини з протектором, схожим на ласти, щоб лазити по повалених деревах або долати озера та річки. Він був розроблений для українських мисливців і рибалок, а після російського вторгнення його адаптували для військових потреб і відправили на фронт.

А у червні 2023 року шість новіших моделей «Богун-2» були переобладнані, щоб допомогти евакуювати постраждалих від повені навколо Херсона після руйнування Каховської ГЕС. Ззовні кабін були додані ліхтарі та гучномовці, а також додаткові батареї, знімні сидіння та готові до вертольота металеві носилки всередині.

На конференції Inscience доктор нейробіології Сергій Данилов демонстрував програмне забезпечення, створене його командою в Anima. Він використовує тест на основі зображень для вимірювання рівнів депресії й тривоги за допомогою веб-камери, яка стежить за рухом очей задля об’єктивності.

Тест передбачає перегляд серії тригерних зображень, таких як змії, павуки та понівечені трупи, у кожному випадку на розділеному екрані з більш емоційно нейтральними варіантами навпроти. Ключ полягає в тому, як люди реагують: одні дивляться вбік, щоб уникнути сигналів небезпеки, а інші не можуть відвести від них очей.

Це допомагає діагностувати бойовий стрес, який, якщо його виявити на початковій стадії, може запобігти розвитку посттравматичного стресового розладу. Програма «Аніма» наразі розроблена для солдатів і біженців, але минулого року Міністерство охорони здоров’я України заявило, що посттравматичний стресовий розлад може вразити 57% населення.

Anima надала програмне забезпечення військовим психологам, які неофіційно використовують його для вимірювання рівня стресу серед військовослужбовців і тих, хто знаходиться у групі ризику. Програму ще не схвалено та не ліцензовано регулятором, процес триває багато років.

Але це вже на радарі програми Brave 1.

«Знаю цю команду. Дійсно гарне рішення», — відповіла на запитання електронною поштою Ірина Супрунюк, керівник комунікацій Brave 1.

За її словами, Anima ще немає власної платформи, але, здається, це лише питання часу.