Авіакомпанії змушені шукати альтернативні маршрути значно збільшуючи час польоту, а триваліші авіарейси означають споживання додаткової кількості палива, що негативно впливає на довкілля

Деякі далекомагістральні авіарейси, що з’єднують Європу та Азію, викидають на 40% більше CO₂ (вуглекислого газу) з моменту вторгнення Росії до України у лютому 2022 року. Сплеск викидів багато в чому обумовлений закриттям повітряного простору над зонами конфлікту, що змушує авіакомпанії шукати альтернативні маршрути значно збільшуючи час польоту. Триваліші авіарейси означають споживання великої кількості палива та збільшують експлуатаційні витрати авіакомпаній, не кажучи вже про негативний вплив на довкілля.  Про це йдеться у новому дослідженні Вікторії Іваннікової, доцентки кафедри управління авіацією у Дублінському міському університеті на сторінках The Conversation, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Внаслідок російського вторгнення, було закрито повітряний простір України та обмежено доступ до повітряного простору Російської Федерації та Білорусі. Це найбільше закриття повітряного простору з часів холодної війни, що охоплює 18 мільйонів квадратних кілометрів.

Авіакомпанії, які раніше літали у повітряному просторі Росії чи України маршрутами між Європою та Азією, Північною Америкою та Азією, а також Північною Америкою та Близьким Сходом, тепер здійснюють значні обхідні маневри. Наприклад, рейс Finnair AY73 з Гельсінкі до Токіо тепер покриває додаткові 3131 кілометр, збільшуючи час польоту до 3,5 годин. Рейси з Північної Америки до Азії були перенаправлені через Арктику та Центральну Азію.

Проблеми безпеки та геополітичні санкції змушують авіакомпанії обережно оминати зони обмеженого доступу. Ситуація ще більше ускладнюється обмеженнями в інших конфліктних регіонах, включаючи Близький Схід, де повітряні простори Сирії, Ємену та Іраку також вважаються безполітними зонами багатьох авіакомпаній. Глобальна карта авіації була перекроєна, змушуючи авіакомпанії швидко адаптуватися до нової та складної реальності.

Це супроводжувалося значними витратами як фінансовими, так і кліматичними. Ми проаналізували 14 далекомагістральних маршрутів між Європою та Азією, на які вплинули обмеження повітряного простору та які виконувались трьома європейськими авіакомпаніями: Finnair, LOT Polish та Lufthansa.

Результати вражаючі: змінені рейси спалюють додатково від 23 до 28,5 тонн палива за поїздку, додатково викидаючи від 72 до 90 метричних тонн CO₂. Це еквівалентно річним викидам кількох автомобілів за один рейс.

Авіакомпанії також повідомили про значне збільшення експлуатаційних витрат через додаткові льотні години, включаючи більшу витрату палива, збори за аеронавігацію та підвищення зарплати екіпажу. Наш аналіз показав, що на деяких маршрутах між Європою та Азією витрати зросли на 19–39%, а викиди збільшились на 18–40% залежно від авіакомпанії.

На маршрутах із Варшави до Пекіна, Варшави до Токіо та Варшави до Сеулу авіакомпанія LOT Polish Airlines повідомила про збільшення середніх експлуатаційних витрат на 23% після обмежень польотів. Викиди CO₂ на цих маршрутах збільшились на 24%, а ціни на квитки також зросли.

Finnair, яка історично використовувала російський повітряний простір для ефективних сполучень Європа-Азія, мабуть, є найбільш постраждалим перевізником. Після обмежень польотів експлуатаційні витрати літаків на маршрутах Гельсінкі-Шанхай, Гельсінкі-Токіо та Гельсінкі-Сеул зросли на 39%, а середні викиди CO₂ на цих маршрутах збільшились на 40%.

Наші результати проливають нове світло на величезний вуглецевий слід російсько-української війни, який часто не береться до уваги у кліматичній політиці. Використовуючи модель прогнозування зі спеціалізованим програмним забезпеченням, ми виявили, що подальше уникнення повітряного простору Росії та України може призвести до збільшення всіх викидів CO₂, пов’язаних з авіацією, у всьому світі на 29% у 2025 році порівняно із 2022 роком.

Авіація вже становить 2,5% світових викидів CO₂ і очікується, що ця цифра зростатиме у процесі розширення авіаперевезень. Наші висновки показують, що необхідність декарбонізації транспорту не може бути відокремлена від геополітичних проблем. Оскільки війни та конфлікти змінюють доступність повітряного простору, вони також погіршують вуглецевий слід авіації. Ці витрати несе не лише авіаційна галузь — ми їх несемо у вигляді підвищення температури та зміни клімату.

Які дії необхідно вжити?

Хоча проблеми значні, є рішення.

Модернізація парку авіакомпаній ощадливими літаками, такими як Airbus A350 та Boeing 787, може допомогти скоротити викиди CO₂ приблизно на 20-25% порівняно зі старими моделями літаків, такими як Boeing 777-200ER або Airbus A330-200.

Оптимізація маршрутів польоту з використанням сучасних систем керування повітряним рухом також може допомогти. Ці системи дозволяють літакам вибирати найкоротші та найефективніші маршрути і можуть скоротити непотрібні відхилення.

Міжнародні угоди про колективне управління повітряним простором під час військових конфліктів можуть підтримувати відкритими основні коридори польотів та гарантувати, що авіакомпанії уникнуть неефективної зміни маршрутів.

Авіакомпанії інвестують у стійке авіаційне паливо, яке виділяє менше вуглекислого газу, ніж традиційний гас, але недостатні поставки, високі витрати та інші проблеми роблять це дорогим та частковим рішенням. За відсутності життєздатних низьковуглецевих альтернатив для літаків, скорочення авіаперевезень має бути пріоритетом.