Енергодар перебуває під російською окупацією уже 3,5 роки і тут регулярно проводять раптові обшуки та свавільні затримання, а деякі мешканці зникають у віддалених виправних колоніях на невизначений термін

Радянські планувальники, які заснували Енергодар у 1970 році, дали місту влучну назву: «дар енергії». Протягом десятиліть південноукраїнське місто було заможним корпоративним центром для працівників Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) та їхніх молодих сімей, з алеями, обсадженими деревами, та високими багатоквартирними будинками. Про це йдеться у спеціальному репортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Енергодар перебуває під російською окупацією уже 3,5 роки і тут регулярно проводять раптові обшуки та свавільні затримання, а деякі мешканці зникають у віддалених виправних колоніях на невизначений термін.

Більшість корінних мешканців втекли, а в їхніх домівках оселяються росіяни. Українським дітям індоктринують вірність президенту Росії Володимиру Путіну та російському державному енергетичному гіганту «Росатом».

Школи та культурні центри в Енергодарі відкрилися після скромного ремонту за кошти «Росатому», супермаркети з російськими назвами продають російську продукцію, а місцеві жителі дедалі частіше бачать незнайомих людей на порожніх вулицях.

Інтерв’ю Reuters з понад 50 людьми, включаючи нинішніх та колишніх мешканців та чиновників, а також десятки сторінок документів, опублікованих окупаційною владою та Росатомом, показують, як Енергодар стає повністю російським атомним містом. Це важливий елемент русифікації України та заміни потенційно нелояльного населення тим, яке ідентифікує себе лише з Москвою.

«Росіяни змушують людей любити їх. Тобто вони кажуть: Або я тебе застрелю, або зламаю тобі руку чи ногу, якщо ти мене не полюбиш», — розповідає Олег Дудар, менеджер Запорізької атомної електростанції, який працював до втечі у серпні 2022 року.

Компанію «Енергоатом» створили у 1996 році і вона залишається законним оператором ЗАЕС, але не контролює її діяльність з моменту захоплення Енергодара російськими військами у лютому 2022 року. Усі шість реакторів на станції, яка є найбільшою в Європі, перебувають у стані холодної зупинки з 2024 року.

Перевиховання дітей

Росія запровадила навчальну програму на всіх окупованих територіях України, яка зосереджена на патріотизмі та відданості. Представник Міністерства освіти України в Енергодарі заявив, що 80% місцевих вчителів звільнилися з роботи після російського вторгнення у 2022 році.

Школи Енергодара відзначають російські свята та визначні дати, зокрема 18 березня, день анексії Криму. Згідно з онлайн-повідомленнями шкіл та міської адміністрації,  місцеві школярі вступили до державних організацій, таких як «Юнацька армія», «Рух молоді» та «Молода гвардія», і брали участь у військових змаганнях.

«Росатом», який експлуатує Запорізьку АЕС, також відіграє безпосередню роль в освіті. Виступаючи перед російськими законодавцями у травні 2025 року, голова «Росатому» Олексій Ліхачов окреслив освітні можливості в Енергодарі. Він особливо звернув увагу на відкриття там філії Севастопольського державного університету.

У 2023 році «Росенергоатом», дочірня компанія «Росатома», розпочала організацію літньої підготовки для старшокласників Енергодара. Згідно з презентацією, компанія пропонувала навчання, житло і транспорт для 11-класників для підготовки до вступу до трьох університетів, що спеціалізуються на атомній промисловості.

У лютому 2024 року Олександр Шутіков, директор «Росенергоатома» заявив, що «Росатом» вже інвестував близько 3 мільярдів рублів (38,6 мільйона доларів) в Енергодар на ремонт та обладнання шкіл, дитячих садків та басейну. В Україні порушили кримінальну справу проти Шутікова, звинувативши його у незаконному встановленні російського управління станцією, примусі українських працівників та планах відключення ЗАЕС від енергосистеми України.

Деякі українські школярі та батьки, опитані агентством Reuters, розповіли, що пробували домашнє навчання, але через ненадійний інтернет та жорсткі обмеження онлайн-курсів української мови уникнути російської навчальної програми практично неможливо.

Марк Комаров, 15-річний хлопець з Енергодара, підкреслює, що на нього чиниться потужний тиск. За три роки офіцери ФСБ, а також російські солдати тричі відвідували його та бабусю та хотіли дізнатись, чому він не відвідує місцеву школу. Під час останнього візиту вони погрожували відправити хлопчика, батьки якого втратили опіку через зловживання психоактивними речовинами, до дитячого будинку.  «Врятуй Україну», організація, яка врятувала понад 800 українських дітей з окупованої території, визволила Комарова на початку 2025 року.

Страх і параноя

Російські війська встановлюють камери відеоспостереження в Енергодарі і поширюють чутки, що усі телефони мешканців прослуховуються, тому багато людей зараз розмовляють лише пошепки, що підживлює відчуття страху і параної.

Хоча місцеві жителі Євген та Наталія народилися в епоху СРСР, вони чинили опір отриманню російського паспорта до грудня 2023 року, але після перетину кордону та повернення до України одразу його порвали. Подружжя, разом з іншими українцями, які втекли, розповіли, що цивільних осіб в Енергодарі тримають у тюремній камері, де їх допитують поліцейські та розвідники.

Олег Дудар, менеджер Запорізької атомної електростанції розповів, що деякі його працівники стали жертвами тортур за опір російській окупації.

«Їх звільняли зі зламаними ребрами, кінцівками, порізаними сухожиллями на руках і ногах», – зазначив він.

Пізніше інші жителі міста розповідали, що таке поводження поширювалося на працівників, які відмовилися підписувати контракти з «Росатомом», та людей, яких вважали ворожими до окупаційної влади.

А ще були ті, хто просто зникав. Один із них, робітник на ім’я Олексій Бражник, був затриманий у вересні 2022 року, і востаннє його бачили на відео від лютого 2023 року. Його дружина Світлана ніколи не чула про жодні звинувачення проти чоловіка, але з того часу плекає надію. У 2024 році вона дізналася від звільнених українських в’язнів, що її чоловік може бути ув’язнений у Таганрозі, за понад 650 кілометрів від Енергодара.

Агентство Reuters поспілкувалося з родичами чотирьох зниклих безвісти або затриманих працівників ЗАЕС, які розповіли про тортури, допити і тривале ув’язнення, яких вони зазнали. Двоє людей, включаючи Бражника, зникли безвісти, а двох засудили до ув’язнення у російських виправних колоніях.

Reuters також поспілкувалося з п’ятьма мешканцями, які стверджують, що їх затримували та катували. Станом на початок червня 2025 року, адміністрація мера Енергодара у вигнанні повідомила, що російська влада досі незаконно утримує 24 цивільних осіб, включаючи 13 працівників атомної станції.

За інформацією «Енергоатому», близько 3000 працівників ЗАЕС підписали контракти з «Росатомом». Деяких з тих, хто відмовився, переважно інженерів, відвідували вдома посадовці російської енергетичної компанії в оточенні співробітників ФСБ і погрожували насильством.

Слідчий Служби безпеки України у Запоріжжі назвав правоохоронні органи окупованого Енергодара своєрідною гідрою, що складається з ФСБ, місцевої поліції та солдатів підрозділу Російської національної гвардії «Ахмат».

Зниклі будинки

У свої 49 років мешканець Енергодара Володимир досі пам’ятає, як місто святкувало відкриття першого реактора на ЗАЕС у середині 1980-х років, коли діти махали крихітними прапорцями та різнокольоровими повітряними кульками.

До 2022 року Володимир працював у водоканалі Енергодара та ремонтував сімейний будинок, плануючи колись передати його синові.

Натомість, через кілька місяців після вторгнення Росії, Володимир евакуювався до Запоріжжя разом зі своїм сином, якому тоді було 9 років. Він вступив до української армії у 2023 році, сподіваючись зіграти якусь невелику роль у звільненні рідного села. У вересні 2024 року поруч із ним вибухнув мінометний снаряд. Він втратив зір на праве око. Зараз Володимир живе сам у будинку родича за містом Запоріжжя.

Російські солдати захопили багато будинків у його окупованому селі та Енергодарі. Приблизно з 2023 року окупаційна влада почала публікувати оголошення з проханням до мешканців міста зареєструвати право власності – процес, який вимагає наявності російського паспорта та великої кількості документів. У травні 2024 року окупаційний законодавчий орган ухвалив закон, який визначає, як використовувати «безхазяйне» майно (а такого в Енергодарі є 35%) під час судових розглядів.

Шість мешканців, які евакуювалися з Енергодару у 2024 та 2025 роках, розповіли, що росіяни масово переїжджають до міста. У Telegram-групі під назвою «Нерухомість Енергодару» зібрано десятки повідомлень від місцевих жителів, які хочуть здати своє житло в оренду. Серед тих, хто шукає квартири, агентство Reuters визначило мешканців Ярославля і Волгодонська, а також Краснодарської та Іркутської областей Росії.

Євген, фахівець з енергетики приїхав в Енергодар з Росії у червні 2025 року після того, як його компанія підписала трирічний контракт з теплоелектростанцією.

«Вдень Енергодар продовжує жити як завжди, але вночі перетворюється на місто-привид. Зрозуміло, що багато мешканців, так би мовити, покинули місто. Місто – порожнє», – зазначив він.

Субпідрядник «Росатому» нещодавно відкрив філію в Енергодарі, де працює 741 особа, включаючи прибиральників, водіїв та інженерів з радіаційної безпеки.

Для Володимира, пораненого солдата української армії, який раніше мешкав в Енергодарі, думка про масовий переїзд та заселення росіян є нестерпною. Він виснажений постійними бомбардуваннями та зневірений обіцянками іноземних лідерів підтримати Україну.