На думку американських вчених, моніторинг незалежними спостерігачами може збільшити рівень успіху мирних угод більш ніж на 29%, що означає відсутність відновлення бойових дій протягом перших п’яти років

Переговори стосовно угоди про припинення війни в Україні набули нової інтенсивності після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа оприлюднила мирну пропозицію із 28 пунктів. Дослідження науковців, які зосереджуються на моніторингу миру в Україні, засвідчили, що один фактор є ключовим у врегулюванні недовіри між сторонами, залученими до будь-якого мирного плану: багатогранний моніторинг з боку третіх сторін. Про це йдеться в авторській колонці Пітера Куаранто, запрошеного професора-практика Університету Нотр-Дам (США), Джозефіни Альварес, професорки міжнародних досліджень миру Університету Нотр-Дама (США), Павла Смицнюка, запрошеного науковця у Нью-Йоркському університеті (США) і Тайлера Томпсона, наукового співробітника Каліфорнійського університету Берклі (США) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Матриця мирних угод» Університету Нотр-Дам – найбільша колекція даних про впровадження внутрішньодержавних мирних угод – демонструє чіткі докази того, що вбудовані гарантії, такі як моніторинг та перевірка третіми сторонами, можуть збільшити рівень успіху мирних угод більш ніж на 29%, що означає відсутність відновлення бойових дій протягом перших п’яти років дії угоди.

Члени команди «Матриці мирних угод» регулярно надають підтримку поточним мирним процесам, а також розробці та впровадженню угод. Ми вважаємо, що дослідження програми можна застосувати до вирішення проблем, з якими зіткнеться Україна.

Уроки Колумбії

Робота команди «Матриці мирних угод» у Колумбії є повчальною щодо того, як можна сформувати ефективний механізм моніторингу в Україні.

Інститут міжнародних досліджень миру «Крок» при Нотр-Дамі мав завдання здійснювати моніторинг мирної угоди 2016 року між урядом Колумбії та Революційними збройними силами Колумбії, більш відомими як ФАРК.

Команда із 30 співробітників Матриці мирних угод у Колумбії виконувала роль незалежного органу, який контролює виконання 578 зобов’язань за мирними угодами в таких сферах, як реформа сільських районів, участь у політичному житті та забезпечення правосуддя для жертв. Ці співробітники, наприклад, відвідували табори реінтеграції, аби поспілкуватись із колишніми комбатантами та перевірити дані Організації Об’єднаних Націй щодо кількості зданої та знищеної зброї.

Озброєні кількісними та якісними даними, члени Матриці регулярно зустрічаються із зацікавленими сторонами, включаючи жертв, колишніх партизанів та політиків, аби оцінити стан виконання та визначити сфери, які потребують пріоритетного підходу.

Що потрібно Україні?

Наш досвід показує, що коли йдеться про забезпечення міцного миру в Україні, вкрай важливо чітко та реалістично сформулювати мандат на надійний моніторинг. Аби бути ефективним, орган моніторингу повинен мати незалежність для повного звітування та документування порушень.

Це лише перший крок. Розглянемо провал Мінських угод, підписаних у 2014 та 2015 роках, які припинили бойові дії на Донбасі між українськими військами та підтримуваними Росією сепаратистами.

Ці угоди частково провалилися тому, що моніторингова місія, очолювана Організацією з безпеки та співробітництва в Європ (ОБСЄ) і, не мала чітко визначеного механізму для наполягання на будь-яких діях чи змінах після встановлення порушень – а їх було багато.

Хоча Спеціальна моніторингова місія організації, можливо, сприяла певній тимчасовій деескалації конфлікту на Донбасі, зрештою Росія змогла скористатися слабкими сторонами Мінських угод та вчинити ворожі дії, заклавши основу для нинішньої війни.

Дослідження засвідчили, що моніторинг працює найкраще, коли виходить за межі фізичних ліній припинення вогню та охоплює також кіберсферу. Москва здійснювала масштабні кібератаки на українську інфраструктуру. Така агресія може продовжуватися непомітно, незважаючи на припинення вогню, дозволяючи одній стороні заздалегідь розміщувати можливості для майбутніх атак або здійснювати шпигунство, не задіюючи традиційні механізми моніторингу.

На відміну від звичайної військової діяльності, такі кібербойові дії за своєю суттю важко контролювати та перевіряти. Комплексна система моніторингу повинна буде боротися із цими загрозами, що вимагатиме ретельно розроблених протоколів обміну інформацією з кількома міжнародними суб’єктами, здатними контролювати онлайн-активність обох сторін.

Більший намет

Ключовим елементом забезпечення міцного миру є зміцнення довіри між сторонами конфлікту. Маючи належний мандат і повноваження, органи моніторингу можуть створити простір і структуру для подальшого діалогу, коли виникають перешкоди у впровадженні. Міцні мирні процеси вимагають точного налаштування для адаптації до змінних політичних реалій на місцях.

Наше дослідження показує, що залучення зацікавлених сторін громадськості до виконання мирної угоди є ще одним ключовим елементом. Моніторинг третіх сторін може забезпечити основу для залучення зовнішніх точок зору.

Протягом останнього десятиліття українські неурядові організації постійно розвивали досвід у моніторингу та підзвітності в таких сферах, як вибори, закупівлі, гуманітарні операції та потенційна діяльність у сфері воєнних злочинів.

Спираючись на цей досвід, залучаючи широкі верстви громадянського суспільства, включаючи релігійні громади, яким довіряють, це зміцнить легітимність моніторингу третіх сторін в очах громадськості та пом’якшить неспокійне сприйняття будь-якої мирної угоди.

Готові з першого дня

Хоча Організація Об’єднаних Націй та інші багатонаціональні організації мають усі можливості для підтримки деяких основних завдань моніторингу, ті, хто планує мир зараз, на нашу думку, повинні враховувати переваги залучення широкого кола сторонніх учасників. Дійсно, багато українців скептично ставляться до того, що міжнародні установи, членом яких є Росія, можуть виконувати свою роботу із необхідною незалежністю.

Як ми бачили з досвіду Матриці мирних угод, залучення незалежної дослідницької установи може відкрити нові можливості для моніторингу. І в ідеалі, місії моніторингу повинні бути готові до роботи з першого дня.

Порівняльні дослідження засвідчили, що швидкість, з якою місія моніторингу починає свою роботу, може впливати на її актуальність. Проте багато органів моніторингу страждають від затримок через відсутність планування, підтримки та ресурсів.

Але наш досвід показує, що пріоритетність моніторингу з боку третіх сторін та заглиблення у деталі того, як він буде здійснюватися – навіть під час переговорів про припинення вогню – може допомогти забезпечити успіх майбутньої мирної угоди між Україною та Росією.