Магазини працюють на комерційній основі, хоча Брат Донг не заробив на них жодних грошей

52-річний Брат Донг, колишній офіцер Народної збройної поліції Китаю раз на місяць привозить в Україну із Франкфурту чай із бульбашками. Для нього — це можливість висловити свою підтримку країні, яка веде боротьбу із російською агресією. Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Брат Донг відкрив першу зі своїх крамниць чаю з бульбашками в Одесі у листопаді 2022 року, залучивши кілька тисяч доларів від китайських інвесторів. Зараз він керує чотирма «чайними крамницями Маомі» в різних українських містах, пропонуючи асортимент азійських напоїв та закусок.

Магазини працюють на комерційній основі, хоча Донг не заробив на них жодних грошей. Деякі інвестори поставили під сумнів, як були витрачені їхні гроші, і вимагали повернення коштів.

Брат Донг заперечує будь-які правопорушення та каже, що поверне кошти кожному, хто бажає вивести свої інвестиції. Чайні магазини – це «не бізнес-план», як він нещодавно написав в Instagram, а «віра у те, що потрібно залишати трохи світла у темряві».

Чай із бульбашками – це неофіційний національний напій Тайваню, хоча зараз він популярний у всьому Китаї та інших частинах Східної Азії. Він пропонує запаморочливе розмаїття смаків, але найпоширеніший спосіб його вживання – це підсолоджений молочний чай, що містить жувальні тапіокові «бульбашки», які виготовлені із кореня касави.

Стіни чайних крамниць Маомі прикрашені фотографіями китайських і тайванських солдатів, які загинули у боротьбі проти російського вторгнення в Україну.

«Ми робимо це, щоб про них не забули. Ми хочемо нагадати молоді, що у китайців і тайванців мужність у крові», – пояснює Донг.

Окрім інгредієнтів для чаю із бульбашками, Донг привозить в Україну інші коричні речі, особливо у розпал холодної зими: ковдри, рукавички, портативні обігрівачі. Після перетину кордону з містом Львів, Донг та невелика команда із приблизно 10 волонтерів, відомих як «Одеські бойові коти», розповсюджують товари по всій Україні.

Подорож Брата Донга розпочалася у 1990-х роках. Після звільнення зі збройних сил Китаю та переїзду до Європи він оселився у Німеччині, і почав працювати гідом. Але він зберіг свій китайський паспорт. Навіть виховуючи трьох дітей, він співав їм китайський гімн вдома. Для Донга – патріотизм, вірність Комуністичній партії Китаю та любов до своєї родини «злилися в одне».

Лише під час пандемії коронавірусу він почав сумніватися у своїй довічній відданості Комуністичній партії Китаю. Коли його теща захворіла, через пандемічні обмеження вона не могла звернутися до лікаря чи отримати ліки. Його дружину, яка поїхала до Китаю, аби бути поруч з нею, тримали на карантині у Шанхаї 15 днів, протягом яких померла її мати.

«Це було абсолютним порушенням людської гідності. Я ніколи не уявляв, що партія та уряд, які ми колись любили, можуть робити такі речі. Чому вони не могли дозволити її дітям побачити її востаннє? Я досі не можу цього зрозуміти», – зазначає Донг.

Кілька місяців по тому він подав заяву на отримання німецького громадянства. Війна в Україні змусила Донга замислитись про авторитаризм.

«Я вважаю, що існує певний зв’язок між пандемією коронавірусу та війною в Україні… Це дії, які керують та бажають авторитарні режими та диктатори в усьому світі сьогодні. А ми, звичайні люди, часто абсолютно безсилі протистояти таким силам», – вважає Донг.

Не маючи змоги допомогти людям, включаючи власну родину, під час пандемії коронавірусу, Донг хотів спрямувати цю енергію на підтримку людей в Україні, яких він вважає такими ж, як і людей у ​​Китаї, що зазнають подібного нападу авторитаризму.

Але в Китаї публічне оголошення про підтримку України має свою ціну. Після повернення на батьківщину, китайські прикордонники затримали Брата Донга на чотири години та обшукали його телефон (він наголошує, що добровільно передав свій пристрій), допитуючи про діяльність в Україні, зокрема про те, чи планував він вступати до армії.

Донг хоче продовжувати підтримувати Україну мирними методами.

«Я не можу вирушити на поле бою чи взяти до рук зброю, але сподіваюся зробити все можливе, аби допомогти матерям і дітям України під час війни», – підсумував китайський волонтер.