Загрозою для міжнародної безпеки стала можливість використання повністю автономних бойових систем, які вирішуватимуть, чи відкривати вогонь без втручання людини – сценарій, про який неодноразово попереджали і який може стати реальністю

Олександр Карп, генеральний директор технологічної компанії Palantir Technologies, був одним із перших, хто особисто зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським після повномасштабного російського вторгнення. Це не було випадковістю, оскільки Palantir пропонує аналіз великих даних на основі штучного інтелекту, який може допомогти Україні захиститися від російського вторгнення. Компанія тісно співпрацює із Міністерством оборони США та розвідувальним співтовариством. Візит Карпа продемонстрував, що компанії, які пропонують передові технології, швидко усвідомили потенціал для тестування своєї продукції у воєнних умовах. Про це йдеться в аналітичній публікації Анджея Козловського, доцента Лодзького університету, доктора політичних наук, експерта з кібербезпеки та дезінформації на сторінках польського видання Onet, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Однак, ще до повномасштабного вторгнення РФ, Україна вже зробила кроки до ефективного використання штучного інтелекту (ШІ). У 2020 році було створено Експертний комітет з розвитку штучного інтелекту, який через рік опублікував стратегію впровадження та інтеграції ШІ у військово-промисловий комплекс. Вже тоді міжнародні корпорації, такі як Amazon, Google та Samsung, розглядали Україну як лідера у впровадженні цих рішень. ШІ до 2022 року – це не лише теорія та стратегічні документи, а й практичне застосування організаціями, що борються з російською дезінформацією, для виявлення мереж ботів та контрнаративів, які шкодять репутації України. Були розроблені такі інструменти, як «Кропива» (допомагає оцінити ситуацію та підвищити обізнаність) та ГІС «Арта» (покращення артилерійських операцій). Використання рішень на основі ШІ спиралося на децентралізовану мережу організацій, які на момент повномасштабного вторгнення РФ пропонували допомогу у впровадженні сучасних технологій.
Одним із символів війни в Україні є масове використання дронів для розвідки, транспортування та, перш за все, знищення особового складу і транспортних засобів супротивника. Штучний інтелект відіграє значну роль у їхньому функціонуванні. Штучний інтелект дозволяє розпізнавати та класифікувати танки, окопи, дороги, берегові лінії та порушення зв’язку, що покращує тактичну ситуацію для українських військ. Точність розвідки дуже висока, від 80% до 100%, що дозволяє практично миттєво передавати точну інформацію командуванню. Дані, які зібрані сотнями безпілотних літальних апаратів, надходять на українську платформу управління полем бою в режимі реального часу DELTA. Протягом кількох секунд цілі автоматично позначаються та ставляться в чергу для перевірки, а їхні координати передаються артилерії.
У звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень зазначено, що передача завдань навігації та цілевказання бортовим комп’ютерам може значно покращити точність озброєних дронів. У деяких випадках було впроваджено механізм, за допомогою якого ШІ бере на себе управління на завершальному етапі польоту, тобто на відстанях від 100 до 1000 метрів, після того, як людина вибрала ціль. Це підвищує ефективність удару, одночасно зменшуючи ризик промахів, спричинених надмірною втомою, поганою підготовкою, страхом оператора або втручанням супротивника.
Крім того, системи на основі ШІ дозволяють недорогим дронам, що перевозять вибухівку, націлюватися та досягати цілей у зонах, захищених системами радіоелектронної боротьби, які глушать сигнал наведення. Це призводить до втрати з’єднання у випадку дронів, керованих людиною, що призводить до втрати літака. Водночас надмірна залежність від автономних рішень несе ризик зниження пильності операторів дронів, які іноді занадто довіряють цій технології. Алгоритми ШІ схильні до помилок сприйняття — їх можуть заплутати дерева або навіть калюжі — саме тому необхідна допомога людини.
Українці використовують доступне програмне забезпечення з відкритим кодом для навчання штучного інтелекту на даних фронтової лінії в режимі реального часу, а потім оснащують ним дрони. Такий підхід може збільшити точність ураження у 3-4 рази. Автономна навігація, у свою чергу, збільшує ймовірність виявлення та нейтралізації цілі з 10-20% до 80%, що призводить до зменшення використання дронів. Хоча поточна кількість дронів на базі штучного інтелекту є відносно невеликою і на початку 2025 року становила приблизно 0,5% арсеналу безпілотних літальних апаратів України, метою на 2026 рік є збільшення цього показника до 50%.

Найвідомішим прикладом використання штучного інтелекту для підтримки ударів дронів була операція «Павутиння», проведена 1 червня 2025 року. Ця зухвала наступальна операція знищила та пошкодила численні російські літаки. ШІ був навчений точно визначати цілі та вражати їхні найвразливіші точки. Для цього навчання використовувався літак Ту-22М3 з Полтавського музею. Крім того, ШІ допомагав синхронізувати атаку, яка проводилася одночасно в кількох місцях.
Кінцевою метою є повна автономія дронів. Солдат натискає кнопку на своєму смартфоні, а дрон зі штучним інтелектом зробить все інше: знайде ціль, скине вибухівку, оцінить пошкодження та повернеться на базу. Це не вимагатиме від солдатів навичок пілотування. Такі системи можуть виявитися вирішальними в протидії російським дронам, що атакують українські міста. Автономні машини будуть здатні виявляти ворога швидше, ніж людина. Таких рішень наразі не існує, але не можна виключати, що вони з’являться на полі бою до кінця 2026 року.
Однак українці обережно ставляться до розробки таких оборонних систем, побоюючись, що штучний інтелект може не розрізнити російських та українських солдатів, оскільки обидва можуть бути в однаковій формі. Тому в таких системах, як дистанційно керовані кулемети, де штучний інтелект відповідає за виявлення та відстеження людей, рішення про відкриття вогню ще залишається за людиною. Автоматичний вогонь наразі не дозволений, хоча такий сценарій не можна повністю виключати у майбутньому.
Інформація має вирішальне значення на сучасному полі бою, і сторона, яка може швидше обробляти та аналізувати дані, отримує перевагу. Тож, коли генеральний директор Palantir запропонував продукцію своєї компанії українському уряду, вони не вагалися. Програмне забезпечення на основі штучного інтелекту використовується для аналізу супутникових зображень, наборів даних з відкритим кодом, знімків із дронів та звітів солдатів. Воно також корисне для збору інформації про воєнні злочини та навіть розташування мінних полів. Продукти Palantir також дозволяють збирати інформацію про осіб, які втекли з окупованих територій, і навіть у боротьбі з корупцією.
Українські війська щомісяця отримують понад 50 000 різноманітних відео, і без допомоги штучного інтелекту їх аналіз був би дуже складним, якщо не неможливим. Штучний інтелект допомагає швидко наносити позиції супротивника на карти та ідентифікувати цілі, що призводить до ефективнішого стратегічного планування та кращого використання обмежених ресурсів української армії, зрештою рятуючи життя солдатів.
Україна також використовувала суперечливу технологію розпізнавання обличь від американської компанії Clearview для ідентифікації російських солдатів. Цей інструмент виявився надзвичайно ефективним, дозволяючи отримувати інформацію про імена, прізвища, місця проживання та профілі у соціальних мережах ворожих солдатів. Важливо, що навіть завантаження розмитого або обгорілого фото давало бажаний результат. Ще одне застосування – ідентифікація українських дітей, викрадених росіянами.
Не лише Україна, але й агресор, Росія, використовує штучний інтелект на полі бою. Дрони застосовують цю технологію для навігації до цілей під час перебоїв зв’язку, а також обмінюються даними один з одним без втручання оператора. Як і у випадку з Україною, ШІ допомагає російським дронам відстежувати місцевість та розпізнавати цілі.
Штучний інтелект також використовується для підтримки інформаційних операцій та обробки даних. Досвід, отриманий після використання ШІ Росією, безсумнівно, створює виклик для західних країн, які повинні адаптуватися до цих змін. Враховуючи тісну співпрацю Росії з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, можна припустити, що Москва бере участь в обміні технологіями та ділиться досвідом, набутим в Україні.
Не можна ігнорувати роль приватних компаній, які з самого початку розглядали Україну як полігон для випробування технологій на базі штучного інтелекту. Комерційний характер цих структур викликає питання про те, кому в майбутньому пропонуватимуть технології, розроблені на основі досвіду війни в Україні, і як вони будуть використовуватися.
Враховуючи, що світ стає дедалі небезпечнішим, а кількість гарячих точок зростає, природним наслідком буде застосування досвіду України в інших збройних конфліктах. Захід повинен підготуватися до такого сценарію, тісно співпрацюючи з українською стороною та набуваючи знань і досвіду у використанні штучного інтелекту, що дозволить їй адаптувати власні збройні сили. Додатковою загрозою для міжнародної безпеки залишається можливість використання повністю автономних бойових систем, які вирішуватимуть, чи відкривати вогонь без втручання людини – сценарій, про який неодноразово попереджали і який може стати реальністю.
