Війна в Україні змусила Європу скоротити залежність від російського газу, а конфлікт в Ірані підштовхує Азію до скорочення залежності від близькосхідної нафти

Криза на Близькому Сході серйозно порушила експорт нафти через стратегічно важливу Ормузьку протоку, якою зазвичай транспортується близько 20% світового обсягу нафти та скрапленого природного газу (CПГ) і яка є ключовим місцем для торгівлі мінеральними добривами. Залежність Азії від імпортної енергії означає, що вона зараз перебуває на передовій світової кризи викопного палива, але перебої із постачанням також сильно вражають Європу та Африку, де країни реагують на зростання вартості пального та значну загрозу продовольчій безпеці. Про це йдеться в аналітичній публікації CNBC, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Фатіх Бірол, голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) заявив, що енергетичний перехід просувався «дуже швидко» ще до початку війни в Ірані, але наслідки енергетичного шоку означають, що країни, ймовірно, спрямовуватимуть ще більше інвестицій у чисті джерела енергії.

«Десять років тому сонячна енергетика була романтичною історією, але тепер сонячна енергетика – це бізнес.  Я очікую, що однією із відповідей на цю кризу буде прискорення розвитку відновлюваних джерел енергії. Не лише тому, що вони допомагають скоротити викиди, але й тому, що є локальним джерелом енергії», – заявив Бірол.

Наприклад, у 2025 році чисті джерела енергії домінували в нових енергетичних установках, причому вони становили 85% усіх нових світових енергетичних потужностей.

Аналітики зазначили, що унікальним компонентом наслідків війни в Ірані є те, що, на відміну від попередніх нафтових потрясінь, відновлювана енергетика стала більш конкурентоспроможною в багатьох країнах світу.

Однак викопне паливо, таке як вугілля, нафта та газ, продовжує домінувати у світовому енергетичному балансі, задовольняючи близько 80% світового попиту у 2023 році.

«Іранська криза прискорює перехід до відновлюваних джерел енергії та електрифікації. Високі ціни на викопне паливо роблять дешеві електротехнології ще більш конкурентоспроможними. У старому світі викопного палива енергетична безпека означала диверсифікацію поставок палива. Завдяки електротехнологіям, країни світу тепер мають інструменти для повної відмови від імпортного палива. Електротехнології, які стосуються сонячної, вітрової енергії, акумуляторів та електрифікованого транспорту, опалення та промисловості, стали домінуючим двигуном зростання світової енергетики. Це було зумовлено появою Китаю як першої у світі так званої «електродержави», – повідомив Сем Батлер-Слосс, керівник досліджень глобального енергетичного аналітичного центру Ember.

Він зазначив, що впровадження електромобілів вже швидко зростає в усьому світі, особливо в Азії, і ця криза додає ще одного попутного вітру до цієї тенденції.

«Збільшення масштабів використання електромобілів може заощадити імпортерам понад 600 мільярдів доларів в рік на імпорті нафти. Це момент України в Азії. Війна в Україні змусила Європу скоротити залежність від російського газу, а конфлікт в Ірані підштовхує Азію до скорочення залежності від близькосхідної нафти», – запевняє Батлер-Слосс.

Анна Марія Джаллер-Макаревич, провідний аналітик з енергетики в Інституті енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), назвала енергетичний шок, спричинений війною в Ірані, «тривожним сигналом» для Європейського Союзу.

Іспанія є яскравим прикладом того, як країни змогли обмежити свій вплив волатильності цін на викопне паливо.

«Уряд Іспанії зазнав жорсткої критики після катастрофічного відключення електроенергії у 2025 році, в якому деякі політики звинувачували відновлювані джерела енергії, але зараз країна пожинає плоди своїх інвестицій у вітрові та сонячні технології. Іспанія, разом із Португалією та деякими скандинавськими країнами, була серед країн, які мають найнижчі ціни на газ у ЄС з початку конфлікту на Близькому Сході», – наголосила Джаллер-Макаревич.

Іранська криза прискорить енергетичний перехід у середньостроковій та довгостроковій перспективі, але відмова від викопного палива може зазнати невдачі у найближчій перспективі.

Гонсало Ескрібано, старший науковий співробітник з питань енергетики та клімату Королівського інституту Елькано, аналітичного центру в Мадриді, посилається на тиск політиків щодо субсидування викопного палива на автозаправках та на можливість тимчасового повернення вугілля до деяких країн-виробників, якщо конфлікт в Ірані затягнеться.

«Ставлення країн до відновлюваних джерел енергії безумовно змінилося після конфлікту в Ірані. Перехід до чистих джерел енергії тепер не обов’язково розглядається як екологічний, а радше як спроба зміцнити внутрішню енергетичну безпеку. Відновлювані джерела енергії та пов’язані з ними технології зазвичай сприймаються як інструмент енергетичної безпеки, а не лише як метод боротьби зі зміною клімату та геополітичний актив, який підтримується прагматизмом без ідеалізму», – підсумував Ескрібано.