У поширеній дезінформації немає жодних конкретних доказів про розкрадання міжднародної допомоги для України

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Німеччина є другим за величиною отримувачем допомоги розвитку після США. Окремі проекти або співробітництво у галузі розвитку загалом неодноразово стають мішенню дезінформації, що систематично розповсюджується. Наприклад, у Telegram та на платформі X масово поширюється твердження про те, що міжнародні кошти для України було привласнення для придбання 1% акцій фармацевтичної компанії AstraZeneca в інтересах президента України Володимира Зеленського. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання TagesSchau, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Ймовірне схвалення з боку президентки Європейської комісії

У повідомленнях згадується приблизно двохвилинне відео англійською мовою та стаття із начебто британського інформаційного видання UK Insider. У статті стверджується, що «колишній віце-прем’єр України Олексій Чернишов нібито привласнив майже 3 мільярди доларів із фондів міжнародної допомоги через мережу підставних компаній». Далі йдеться, що «президента України Володимира Зеленського названо кінцевим бенефіціаром цієї схеми». У статті стверджується, що остаточне схвалення «підписано президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн».

Розслідування стосовно Чернишова

Справді, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) звинувачує Чернишова у незаконному збагаченні. У центрі підозр знаходиться державна компанія «Енергоатом», а також заниження вартості землі на користь забудовника. Його адвокати заперечують ці звинувачення. Розслідування щодо Чернишова є частиною масштабнішого корупційного скандалу, який призвів до відставки міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Проте фармацевтична компанія AstraZeneca у цих звинуваченнях не згадується.

Немає доказів

Ані відео, ані стаття не надають жодних конкретних доказів про розкрадання міжнародної допомоги для України. У відео немає документів, які могли б підтвердити корупційну схему, пов’язану з купівлею акцій AstraZeneca, і воно складається здебільшого з архівних кадрів та стокових зображень. Аналіз, проведений Verified Media, також дійшов висновку, що голос у відео, швидше за все, згенерували за допомогою штучного інтелекту.

Веб-сайт зареєстровано в Ісландії

Хоча у Великій Британії існують відомі медіакомпанії з такими назвами, як Business Insider та Insider.co.uk, жодна з них не працює під назвою UK Insider, яка опублікувала статтю про нецільове використання коштів міжнародної допомоги для України. Згідно з інструментом аналізу доменних імен, веб-сайт UK Insider був зареєстрований 26 січня 2026 року – лише за два дні до публікації статті. Він був зареєстрований компанією, яка базується у столиці Ісландії, Рейк’явіку. Ця компанія знаходиться за адресою, яка, за даними The New York Times, також є «віртуальним будинком для безлічі зловмисників, які займаються крадіжкою особистих даних, програмами-вимагачами та поширенням дезінформації». З того часу веб-сайт було видалено.

Європейська комісія: Немає доказів нецільового використання коштів

«Європейська комісія не має жодних доказів нецільового використання коштів, як зазначається у звинуваченнях. З огляду на їх походження ці твердження, мабуть, є частиною кампанії з дезінформації», – заявили у Єврокомісії.

Підтримка України підлягає всеосяжній системі аудиту та контролю для захисту фінансових інтересів ЄС та запобігання, виявлення та припинення порушень, шахрайства та всіх форм корупції.

«Це включає корупцію на високому рівні, а також будь-яку іншу незаконну діяльність, яка стосується фінансових інтересів ЄС», – підкреслили у Єврокомісії.

Поширюється дезінформація про допомогу з метою розвитку

Це не перший випадок, коли допомога з метою розвитку стає метою дезінформації. Наприклад, російська дезінформаційна кампанія «Шторм-1516» на початку 2026 року хибно стверджувала, що Німеччина інвестує 1,4 мільярда євро у футбольний стадіон у бразильському місті Белем.

У США розповсюджувалося фейкове відео, яке стверджує, що Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) фінансувало візити знаменитостей до Києва. Серед іншого, співголова партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель неправдиво стверджувала, що гроші німецьких платників податків використовуються для фінансування лінії метро в Індії.

Неправдиві твердження про фінансову підтримку з боку Німеччини для будівництва велосипедних доріжок у Перу також неодноразово поширюються в Інтернеті.

Уявлення про марнотратний уряд

«Проекти, які спрямовані на захист клімату або підтримку прав ЛГБТК+, часто сприймаються як такі, що підтримуються насамперед з ідеологічних причин», — пояснює Юлія Смирнова, старша наукова співробітниця Центру моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS).

CeMAS – це незалежна науково-дослідна організація громадянського суспільства, яка фінансується, крім іншого, за рахунок пожертв, грантів та державних проектів.

За словами Смирнової, також поширена думка про те, «що уряд витрачає гроші німецьких платників податків за кордоном з якоїсь таємної причини замість того, аби піклуватися про інтереси німецьких громадян».

Аналіз понад 35 000 повідомлень у Telegram

Зі січня по березень 2025 року CeMAS проаналізував понад 36 000 повідомлень із приблизно 1500 загальнодоступних груп та каналів у Telegram, присвячених темі допомоги розвитку. Згідно з аналізом, ці повідомлення були відправлені з 7431 облікового запису у Telegram приблизно у 400 групах і написані приблизно в 1100 каналах.

Найчастішою темою обговорення у повідомленнях був розпуск Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У повідомленнях міститься заклик до розпуску та конспірологічні теорії про USAID. З одного боку, USAID зображується як ймовірний центр «глибинної держави», свого роду таємного уряду всередині уряду США. З іншого боку, USAID часто звинувачують у корупції.

Поширюється образ корумпованої еліти

Згідно з аналізом CeMAS, у повідомленнях, що стосуються німецької співпраці в галузі розвитку, найчастіше порушуються питання ймовірної корупції та марнотратства. У повідомленнях протиставляються ймовірні витрати грошей платників податків та соціально-економічної ситуації у Німеччині, і федеральний уряд звинувачується у зневажанні інтересами своїх громадян.

«Таким чином, створюється образ еліти, який шкодить населенню та сприяє іноземним інтересам», — йдеться у дослідженні.

Проекти розвитку зображуються у спотвореному та спрощеному вигляді, категорично представляючись як безоплатні платежі з Німеччини або «грошові подарунки за кордон».

Докази цілеспрямованої дезінформації

Майже дві третини повідомлень — це надісланий контент, в основному з інших каналів у Telegram. Десять найактивніших облікових записів у наборі даних відповідають за значну частку — майже 25% — надісланих повідомлень у групах.

Детальніший аналіз двох облікових записів із найбільшою кількістю пересланих повідомлень виявляє докази стратегії поширення дезінформації. Ці акаунти пересилають значну частину свого контенту з тих самих каналів, які самі по собі є приватними. Приватні канали не модеруються і не можуть бути критиковані.

«Ми помітили, що вони часто пересилали свої повідомлення або з каналів, які пропагують теорії змови, або з явно проросійських каналів. Ми вважаємо ймовірним, що ці акаунти – боти, адже обсяг повідомлень, які вони надсилають щодня, дуже великий для звичайних користувачів», – повідомила Смирнова.

За її словами, ці боти стратегічно використовуються для масового пересилання повідомлень з проросійських каналів. Російські дезінформатори, у свою чергу, часто намагаються сформулювати наративи таким чином, аби вони також вписувалися у загальне середовище, засноване на теоріях змови.

«В ідеалі вони потім «просто поглинаються і органічно поширюються цим середовищем. Як, наприклад, російська дезінформаційна кампанія «Шторм-1516» із ймовірним фінансуванням футбольного стадіону у Бразилії», – наголошує Смирнова.

На її думку, Росія має довгу історію поширення дезінформації про західну співпрацю у галузі розвитку. Дедалі частіше мішенню для російських дезінформаторів стає і німецьке співробітництво у сфері розвитку.

«Мета тут — підірвати довіру до німецького уряду та німецьких демократичних інституцій. Питання про співпрацю в галузі розвитку потім використовується як нібито приклад того, що німецький уряд не працює на користь німецьких громадян», – пояснила Смирнова.