Дії Одіссея після повернення на Ітаку відображають праведне почуття справедливості, яке одразу ж знайоме багатьом українцям, які борються за право своєї країни на існування

Нова екранізація «Одіссеї» Крістофера Нолана лідирує у кінопрокаті та відновлює міжнародний інтерес до Одіссея, одного з головних героїв легендарної Троянської війни. У двох епічних поемах Гомера, «Іліаді» та «Одіссеї», Одіссей відомий тим, що обманює троянців дерев’яним конем, аби завоювати їхнє місто, а потім проходить десять років випробувань на довгій дорозі додому. Про це йдеться в авторській колонці Браяна Меффорда, засновника і директора компанії Wooden Horse Strategies LLC на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Незважаючи на те, що історія Одіссея була написана майже 3000 років тому, вона продовжує резонувати зі сучасною аудиторією. Вона формується позачасовими цінностями військової винахідливості, праведного правосуддя і туги за батьківщиною, що є давнім відлунням боротьби сучасної України проти вторгнення Росії.

У Гомеровій історії греки йдуть війною проти Трої, аби помститися за викрадення Єлени, дружини спартанського царя. Після десятирічної облоги Трої греки не можуть завоювати місто-фортецю. Саме тоді Одіссей наказує створити великого дерев’яного коня як хитрість, аби пробити троянські оборонні споруди. Як тільки ця очевидна данина переміщується всередину Трої, грецькі воїни спускаються зсередини коня, аби відчинити ворота та дозволити грецькій армії увійти до міста.

Хитрощі із дерев’яним конем є одним з найвідоміших військових обманів в історії літератури. Це вчинок, з яким Одіссей найбільш тісно пов’язаний. Дійсно, на відміну від інших відомих грецьких героїв, таких як Геркулес та Ахіллес, Одіссей відомий насамперед своїм розумом, а не силою.

Це пропонує очевидні паралелі зі сучасною українською армією. З 2014 року Україна змушена покладатися на інновації та винахідливість, а не на звичайну військову силу, аби протистояти людській силі та вогневій міці, якою користуються росіяни-загарбники. Хоча ніхто не сумнівався б у мужності захисників України, вони постійно покладалися на розумні рішення, щоб асиметрично боротися зі своїм набагато більшим ворогом.

Влітку 2025 року Україна навіть застосувала власний еквівалент «Троянського коня». Операція «Павутиння» була геніальною та винахідливою схемою, в рамках якої Україна приховувала велику кількість ударних безпілотників у дерев’яних контейнерах, які потім водії вантажівок перевозили через Росію. Після того, як ці дистанційно керовані безпілотники були активовані та використані для атак на російські авіабази, це призвело до знищення десятків військових літаків.

Креативне використання Україною вантажівок як «троянських коней» було визнано однією з найінноваційніших військових тактик сучасної епохи. Деякі аналітики назвали одночасну приховану атаку на кілька ворожих авіабаз переломним моментом. Одіссей майже напевно розпізнав би цю тактику та схвалив би її.

Операція «Павутиння» допомогла змінити міжнародне сприйняття України та підкреслила її статус як світового лідера у війні з використанням безпілотників.

Троянська війна тривала 10 років. Потім Одіссею знадобилося ще 10 років, аби врешті-решт повернутися до своєї родини на острів Ітака. 20 років – це довга відсутність за будь-якими критеріями. Не дивно, що однією з головних тем «Одіссеї» є бажання Одіссея повернутися додому.

Це почуття знайшло відгук у мільйонів українців, які були змушені покинути свою батьківщину через вторгнення Росії. За 12 років, що минули з початку війни на Донбасі та анексії Криму, мільйони українців були переміщені. Понад 5 мільйонів українців наразі залишаються за кордоном, багато з них, як і Одіссей, прагнуть повернутися.

Коли Одіссей нарешті завершує свою епічну подорож і досягає Ітаки, він знаходить своє королівство у хаосі, де 100 женихів змагаються за те, щоб одружитися з його дружиною Пенелопою та стати новим королем острова. Переодягнувшись жебраком, Одіссей убиває їх усіх. Ця частина оповіді Гомера дехто вважає суперечливою, оскільки Одіссей вважається безжальною людиною, але легендарний грек, ймовірно, отримав би співчуття у сучасній Україні.

Дії Одіссея після повернення на Ітаку відображають праведне почуття справедливості, яке одразу ж знайоме багатьом українцям, які борються за право своєї країни на існування. У той час як Одіссеєм рухає бажання повернути свою родину від тих, хто прагне відібрати їх законне місце, українцями керує любов до батьківщини та почуття справедливості на тлі зусиль Росії знищити їх державу.

Гомер писав в «Іліаді», що «воля Зевса завжди перемагає людей». Якщо сучасні українці запозичать кмітливість та рішучість Одіссея, то можуть завоювати прихильність небес і написати власну епічну історію перемоги всупереч усім труднощам.