Селищна рада Макарова зареєструвала на порталі реалізації плану державних інвестицій України  70 проєктів, але майже 50% із них не мають зазначеної вартості, тоді як у середньому по країні цей показник становить 24%

На початку повномасштабного вторгнення в Україну російські колони бронетехніки просувалися на схід Житомирською трасою у бік Києва. На їхньому шляху опинився Макарів — невелике селище із населенням близько 10 000 осіб, розташоване за 58 км на захід від української столиці. За місяць боїв близько 40% інфраструктури селища було знищено, а до квітня 2022 року виявлено тіла 132 страчених цивільних осіб. За оновленими даними 2026 року, загальна кількість загиблих сягнула 238 осіб. Проте Макарів так і не був захоплений. Він вистояв: російські війська взяли під контроль лише близько 10% його території, а Київ, який знаходився за ним, залишився вільним. Про це йдеться в авторській колонці Дага Спехта, викладача культурної географії та комунікацій у Вестмінстерському університеті, Олени Орап, наукової співробітниці Інституту Чеккіні у Бернському університеті прикладних наук та Роба Шарпа, доцента у галузі медіа та культурних досліджень в Університеті Сассекса на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Під час візиту до Макарова у 2025 році ми відвідали місцевий музей. Серед експонатів були військові карти, знайдені після відступу російських військ. Виявилося, що російські підрозділи використовували карти радянських часів — деякі з них датувалися ще 1969 роком, — на яких сучасний кордон між Росією та Україною часто був домальований від руки.

На початку російського вторгнення Державне агентство автомобільних доріг України закликало громади демонтувати дорожні знаки, аби дезорієнтувати російські колони, які наступали. Протягом кількох тижнів 2022 року відсутність чітких вказівників слугувала для Макарова своєрідним захистом. Тепер це вже не так.

Чого не бачать реєстри

Потреби України у післявоєнному відновленні наразі оцінюються майже у 588 мільярдів доларів США (435 мільярдів фунтів стерлінгів) — це майже втричі перевищує її ВВП станом на 2025 рік. Ця сума постійно змінюється. Вартість лише пошкоджених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 21% за 2025-2026 роки, коли було оприлюднено четвертий і п’ятий звіти про оцінку потреб України у післявоєнній відбудові.

Київ зараз також потерпає від більшої кількості щоденних повітряних тривог, ніж будь-коли від початку війни. Ці обстріли розпочалися через кілька тижнів після того, як заступник спікера російського парламенту Петро Толстой закликав завдавати ударів по українських містах, аби деморалізувати населення.

Тому кошти на відбудову по всій Україні доводиться розподіляти за певними критеріями, а цей процес спирається на дані, які мають конкретний формат. Управління процесом національного відновлення та відбудови України здійснюється за допомогою двох основних онлайн-баз даних. Першою з них є Реєстр пошкодженого та знищеного майна.

У цьому реєстрі фіксується інформація про те, які будівлі постраждали, хто є їхніми власниками та якою є їхня вартість. Наявність запису в реєстрі надає домогосподарствам і бізнесу змогу претендувати на компенсацію, а також слугуватиме основою для будь-яких майбутніх вимог щодо репарацій від Росії.

Внесення будівлі до цього списку покладається на кожну окрему місцеву раду. Четвертий звіт про оцінку потреб України у відбудові засвідчив, що станом на грудень 2024 року в реєстрі містилася інформація про «понад 90%» пошкоджених багатоквартирних будинків в Україні, але лише про «майже 60%» пошкоджених приватних будинків.

Один огляд багатоквартирного будинку дозволяє зареєструвати сотні помешкань, тоді як для обліку вулиці із приватними будинками працівникам доводиться обходити кожне подвір’я — ресурс, якого зазвичай бракує невеликим місцевим радам. Як і багато інших малих населених пунктів України, Макарів забудований переважно приватними будинками — категорією, облік якої в реєстрі ведеться найгірше.

Друга база даних — це «Екосистема цифрової відбудови для підзвітного управління» (Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management), більш відома як DREAM. Це офіційна платформа для реалізації плану державних інвестицій України. Місцеві ради вносять до неї власні проєкти, а донори обирають із наявних варіантів.

Дані про проєкти, які мають надавати органи місцевого самоврядування, включають описи, архітектурні рішення, деталізацію бюджету, інформацію про підрядників і платежі та навіть фотографії; збір і внесення цієї інформації потребують часу й коштів. Це має важливе значення для міст і сіл, де місцеві посадовці можуть не мати відповідних ресурсів чи досвіду.

Ми проаналізували інформацію, яку Макарів вніс до системи DREAM. Місцева рада зареєструвала на порталі 70 проєктів. Майже 50% із них не мають зазначеної вартості, тоді як у середньому по країні цей показник становить 24%. Проєкт без визначеної вартості неможливо профінансувати, об’єднати з іншими чи порівняти.

Така відсутність даних має свої наслідки. У липні 2025 року ми провели у Макарові семінар за участю близько 30 місцевих жителів, серед яких були вчителі, адміністративні працівники, музейники та ветерани. Попри перерви через повітряні тривоги, вони працювали з планом населеного пункту, розкладеним на двох столах.

Одна з учасниць показала свій маршрут на роботу: відстань до нього зросла після того, як у 2022 році було зруйновано шляхопровід на перетині макарівської дороги та Житомирської траси. Інші зауважили, що у випадку пожежі у Макарові чи навколишніх селах пожежна машина тепер прибуває з Бишева, оскільки власну пожежну частину Макарова було знищено.

Усе це не є аргументом проти цифрової відбудови. Питання полягає в тому, хто саме виконує роботу з підготовки та внесення даних, адже система, яка вимагає від місцевої влади самостійно вносити інформацію, завжди надаватиме перевагу тим громадам, які мають достатньо персоналу.