Українська економіка через російські обстріли до кінця 2026 року втратить 10 мільярдів доларів

Значна частина цих втрат є непрямою: це недоотриманий дохід від продажів, втрачені робочі дні та логістичні перешкоди

Військові фахівці, які визначають цілі для атак, діють як економісти — але з протилежним знаком. Дедалі частіше завданням ракетних ударів і атак безпілотників стає скорочення обсягів виробництва, втрата робочих місць і створення «вузьких місць» у логістиці. Українські посадовці називають нинішню російську ударну кампанію «тотальною війною», оскільки її головна мета — завдати удару по економіці, а не досягти переваги на полі бою чи руйнування інфраструктури. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Посилення російських обстрілів стало реакцією на спроби України завдати шкоди російській економіці. Київ використовує дедалі більший арсенал безпілотників власного виробництва для ударів по нафтовій галузі Росії — її найціннішому сектору, — а також атакує російські компанії у сфері електронної комерції.

Росія змістила акцент на економічну війну, оскільки її просування на полі бою значною мірою зупинилося.

«У війні на виснаження економіка стає головною мішенню. Москва прагне збільшити для Європи витрати на підтримку воєнних зусиль України. Зростання цих витрат дає аргументи ультраправим партіям у таких країнах, як Велика Британія, Франція та Німеччина, які виступають проти надання допомоги Україні», — зазначила Орися Луцевич, керівниця «Українського форуму» в Chatham House.

У вересні 2026 року президент Володимир Зеленський повідомив європейським союзникам, що Україні потрібно 27 мільярдів доларів для покриття бюджетного дефіциту — при тому, що раніше цього року Європейський Союз уже погодив надання позик на суму понад 100 мільярдів доларів.

За оцінками Міністерства економіки України, до кінця 2026 року економічні збитки від російської агресії сягнуть близько 10 мільярдів доларів. Значна частина цих втрат є непрямою: це недоотриманий дохід від продажів, втрачені робочі дні та логістичні перешкоди.

Європейський банк реконструкції та розвитку знизив свій попередній прогноз економічного зростання України на 2026 рік — з 2,2% до 1,5%. Деякі економісти припускають, що Україна може завершити рік із нульовим зростанням.

У Росії економічне зростання також мляве, а Кремль намагається знайти кошти на покриття витрат на війну, які постійно зростають. До кінця серпня 2026 року дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 68 мільярдів доларів, тоді як на весь рік було заплановано 44,5 мільярда доларів. Міністерство фінансів РФ заявило про необхідність підвищення податків для фінансування бюджету на 2027 рік.

Українські удари по об’єктах у глибокому тилу зруйнували ілюзію нормального життя, яку російська влада всіляко намагалася підтримувати в містах, розташованих далеко від кордону з Україною. Атаки на нафтопереробні заводи призвели до дефіциту пального та довгих черг на автозаправних станціях. Удари по складах двох найбільших російських інтернет-ритейлерів порушили логістику, залишивши багато представників малого бізнесу без товарних запасів.

Зі свого боку, Москва розгорнула масштабний наступ на український експорт і споживчі витрати. Через атаки на склади з полиць магазинів зникли товари. Удари по морських портах, залізничній техніці, прикордонних переходах і морських суднах обмежили можливості для експорту. Останніми днями Росія почала завдавати ударів і по інтернет-інфраструктурі, внаслідок чого доступ до мережі втратили близько 100 000 домогосподарств.

Наприкінці серпня 2026 року Росія змінила тактику, збільшивши тривалість повітряних тривог у великих українських містах у денний час. Деякі торгівельні заклади зачиняються під час атак, що призводить до зниження обсягів продажу.

За словами Тимофія Милованова — колишнього міністра економіки, а нині президента Київської школи економіки, — удари, що тривають протягом усього дня, фактично паралізують економіку, оскільки люди змушені проводити дуже багато часу в укриттях.

Димитар Богов, головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку, зазначив, що через дефіцит робочої сили та посилення бомбардувань Україна входить у «найскладніший період війни». Хоча купівельна спроможність населення залишається високою, люди «не мають можливості витрачати кошти».

У перший рік повномасштабного вторгнення, що розпочалося в лютому 2022 року, економіка України скоротилася приблизно на 20%, проте відтоді вона демонструє зростання.

Важливим напрямком зростання є оборонні технології — у 2024 році цей сектор збільшився більш ніж удвічі. Більш свіжих даних немає, оскільки Україна засекретила економічну статистику, що стосується оборонної промисловості, адже підприємства цієї галузі є цілями для російських військових.

Також розвивається бізнес у сфері сонячної та вітрової енергетики. Виробництво електроенергії через численні, розосереджені джерела малої потужності робить енергомережу менш вразливою до ракетних ударів.

Хоча під час війни український експорт сталі, залізної руди та зерна скоротився приблизно на третину, ці втрати були компенсовані зростанням обсягів іноземної допомоги. Сальдо руху іноземної валюти залишається позитивним: резерви центрального банку зросли з 29,1 мільярдів доларів до початку вторгнення до 48,7 мільярдів доларів на сьогодні.

Утім, останні масовані атаки змінюють ситуацію. Росія почала застосовувати нову систему наведення, яка дозволяє ефективно вражати навіть рухомі локомотиви, що негативно позначається на українському експорті. До початку війни Україна мала близько 1800 локомотивів, а на сьогодні втратила вже близько 500. Зараз країна втрачає в середньому один локомотив щодня.

Росія планує свої удари з урахуванням сезонних чинників. Влітку ворог атакував зерносховища, щоб вивести їх із ладу саме перед початком і під час збору врожаю. Європейський Союз терміново передає Україні мобільні зерносховища, проте очікується, що через втрату доходів від продажу врожаю фермери не зможуть обслуговувати свої кредити, що, ймовірно, спричинить ланцюгову реакцію у банківському секторі.

Підтримання споживчих витрат — чому частково сприяють високі зарплати військових — є ключовим викликом. Україні не загрожує голод; натомість існує ризик економічного спаду, що призводить до скорочення податкової бази, необхідної для фінансування війни.

Ситуацію наочно демонструє приклад київського дистриб’ютора вина. Компанія Good Wine має флагманський магазин у столиці, а також торгові точки в інших регіонах України. Вона співпрацює з 1000 виноробень по всьому світу, і логістика стає дедалі складнішою проблемою. На початку війни головний склад компанії в Києві опинився під перехресним танковим вогнем. Унаслідок вибухів і пожежі було знищено 1,6 мільйона пляшок вина.

У 2026 році склад знову постраждав — цього разу внаслідок російського удару з використанням далекобійної зброї. Також було завдано ударів по двох інших складах компанії та професійній кухні. Ніхто зі співробітників не загинув, проте було втрачено товарів на суму близько 9 мільйонів доларів, зокрема й колекцію рідкісних вин.

Багато українських компаній переосмислюють підходи до логістики. Серед основних варіантів — доставка за принципом «точно в термін» (just-in-time), розподілене зберігання товарів або переміщення діяльності під землю.

Розглядаються проєкти складів, розташованих на глибині близько 6 метрів, які були б стійкими до більшості видів боєприпасів. Одна з українських компаній вже розробила проєкт підземного центру обробки даних.

Щонайменше три українські компанії пропонують будівництво бункерів на замовлення — як для приватних осіб, так і для бізнесу. Одна з них, Bunkerok (заснована у 2023 році), наразі встановлює близько 170 таких споруд на рік. Ще один виробник бункерів, що набирає обертів, — компанія Hobbit House.

За словами співзасновника Good Wine Дмитра Кримського, компанія схиляється до моделі розподіленого зберігання, аби жоден окремий російський удар не міг зруйнувати її бізнес-модель.