Оцінка Міністерства регіонального розвитку України засвідчила, що лише 8% укриттів в Україні є безбар’єрними, зокрема у Києві таких налічується лише 5-14%

Для багатьох, особливо в Києві, повітряні атаки РФ є частиною повсякденного життя, але в українській столиці майже немає укриттів для людей з інвалідністю. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання MDR, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Артем Прощенко, 37-річний адвокат після нещасного випадку виявився прикутим до крісла колісного. Навколишні укриття йому недоступні через сходи.

«Я не користуюсь укриттями. Мені просто нема рації намагатися, якщо я знаю, що не зможу ними скористатися», — каже він.

Причина: в укриттях рідко бувають пандуси або витяги для крісел колісних, які зазвичай перебувають під землею.

А от Інна Палій стикається з іншою проблемою. Вона народилася із порушенням зору.

«Коли я йду вулицею і чую сигнал повітряної тривоги, то не можу знайти укриття. Вдень я можу попросити допомоги інших людей, але вночі це зробити складніше. Якщо про атаку завчасно попереджають, то я ввечері сідаю на трамвай до станції метро і в якості запобіжного заходу залишаюсь там на всю ніч. Якщо атака є спонтанною, то у мене залишається лише ванна кімната», – розповіла Інна.

Потреба у безбар’єрних укриттях зростає. З моменту повномасштабного вторгнення РФ, кількість людей з обмеженими можливостями в Україні збільшилася приблизно на 600 000 осіб і становить наразі приблизно 3,4 мільйона осіб.

За оцінками Європейського форуму людей з інвалідністю, близько 300 000 осіб в Україні отримали інвалідність через військові поранення. Проте точна інформація є обмеженою через рух біженців, внутрішню міграцію та відсутність інформації з окупованих територій.

Відсутність доступності — не нова проблема для України: у 2021 році уряд ухвалив національну стратегію щодо зниження структурних та інших бар’єрів. Однак війна та зростаюча кількість людей з обмеженими можливостями зробили цю проблему актуальнішою.

Оцінка Міністерства регіонального розвитку України засвідчила, що наприкінці 2024 року лише 8% укриттів в Україні були безбар’єрними, зокрема у Києві таких налічувалось лише 14%.

Нещодавні вибіркові перевірки також вказують на проблеми: у 2025 році Офіс омбудсмена України проінспектував понад 50 укриттів у всіх десяти районах Києва. До 27% з них не мали безбар’єрного доступу для людей з обмеженими можливостями.

Наталія Парчитко, заступниця керівника організації «Доступно» ставить під сумнів результати загальнонаціональної оцінки 2024 року.

«Ситуація в Києві дуже погана», – стверджує вона.

Організація запросила список перевірених укриттів та перевірила деякі з них сама.

«Коли заходиш до укриттів, які, за словами міністерства, доступні, розумієш, що насправді вони зовсім не безбар’єрні. Наприклад, рейкові пандуси для крісел колісних віднесені до категорії безбар’єрних. Однак вони не підходять для людей з інвалідністю на візках: через нахил до 45 градусів існує гострий ризик перекидання та падіння навіть із сторонньою допомогою», – пояснила Парчитко.

За її словами, менш як 5% укриттів у Києві дійсно доступні для людей з обмеженими можливостями.

Більшість існуючих укриттів не вдалося переобладнати на безбар’єрні. Пандуси, які доступні для крісел колісних, потребують багато місця, а сходи часто надто вузькі.

Парчитко бачить рішення у мобільних укриттях. Ці надземні конструкції із залізобетону вміщують до 50 осіб і можуть бути розміщені у різних місцях міста. Вони захищають від осколків, але забезпечують значно менший захист у разі прямого влучення, ніж підземні укриття.