До традиційних проблем, які негативно впливають на діловий клімат в Україні додались й нові – це слабка судова система, відсутність прогресу у боротьбі з корупцією і значний вплив тіньової економіки

З початку 2020 року інвестиції в Україну впали на третину і настрої бізнесу погіршуються – зараз вони на найнижчому рівні за останні 5 років. Причиною, звісно, є пандемія коронавірусу, але справа не лише в цьому. Про це йдеться в аналітичній публікації Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Дедалі менше інвестицій

Наприкінці серпня 2020 року, Держстат опублікував інформацію про рівень капіталовкладень за перше півріччя: за цей час інвестовано в нашу країну 163 мільярди гривень або 5,9 мільярдів доларів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року інвестиції зменшились на 34,9%. Найбільше постраждали транспорт (зменшились інвестиції на 54,4%), сільське господарство (на 45,5%), торгівля (на 32,5%), промисловість (на 31,9%) та будівництво (на 22,9%). Проте, збільшились інвестиції у поштово-кур’єрський сектор (на 39%). Це наслідок переходу українців на електронну комерцію через карантин та обмеження традиційних стаціонарних каналів торгівлі. Зниження інвестицій деякою мірою є також наслідком пандемії коронавірусу, але не тільки: зокрема, ще до оголошення карантину, інвестиції в Україну впали на 29%.

Такий у нас клімат

Інформація Держстату не дивує, якщо поглянути на оцінку інвестиційного клімату за підсумками дослідження Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Рівень задоволення інвесторів ситуацією в Україні знизився до показників 2014-2015 років. За шкалою від 1 до 5, рейтинг становить лише 2,51, але варто підкреслити, він ніколи не був завищеним – максимум простежувався у першій половині 2017 року, а згодом було 3,15.

Як зазначили в ЄБА, до традиційних проблем, які негативно впливають на діловий клімат в Україні додались й нові – це слабка судова система, відсутність прогресу у боротьбі з корупцією і значний вплив тіньової економіки. Зокрема, йдеться про обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, постійну ротацію в уряді, політичну й економічну нестабільність, збільшення податкового тягаря, зміну податкового законодавства та призупинення реформ.

62% компаній, які брали участь в опитуванні, вважають інвестиційний клімат в Україні несприятливим, 34% оцінюють його нейтрально і лише 4% побачили покращення. Це різке зниження порівняно із негативними показниками у першій половині 2019 року, коли інвестиційний клімат 17% опитуваних оцінювали, як позитивний. Основними негативними факторами, які посприяли такій поганій оцінці є судова система (87% опитаних), високий рівень корупції (77%) й тіньова економіка (71%).

44% опитаних вважають, що у другій половині року інвестиційний клімат не змінився, 41% опитаних очікують подальшого погіршення ситуації і 15% – чекають на покращення. 55% керівників компаній відзначили погіршення інвестиційного клімату і лише 15% оцінюють Україну, як вигідний ринок для нових інвесторів. Незважаючи на негативні думки, лише 18% респондентів заявили про призупинку інвестицій. Превалююча більшість (71%) мають наміри зосередитись на оптимізації витрат.

Результати дослідження Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) засвідчили небажання інвестувати у реальний сектор економіки, який на відміну від фінансового сектору, не покривається державними гарантіями та іноземним наглядом.

«До негативних наслідків карантину ще додались кадрові потрясіння в уряді та уповільнення темпів реформ. Без подальших структурних змін у боротьбі з корупцією, реформування судів та правоохоронних органів, підвищення економічної свободи та стабільного законодавства, погіршиться настрій навіть у найоптимістичніших підприємців в Україні», – прокоментувала представниця ЄБА Анна Дерев’янко.

Сьогодні також рейдерські атаки стали звичним явищем в Україні і залучення правоохоронних органів в якості грубої сили до конкурентних воєн – це нова реальність для української економіки.

Страх бізнесу перед підвищенням мінімальної зарплати

Підприємствам не подобається підвищення мінімальної зарплати, яке вплине на збільшення відрахувань у соціальні фонди. На початку серпня 2020 року, Президент України вніс до Верховної Ради законопроект про зміни до Бюджету в контексті збільшення мінімальної зарплати.

«Бізнес з розчаруванням сприймає рішення Верховної Ради про збільшення податкового тягаря і закликає президента Зеленського не підписувати закон. Збільшення податкового тиску на робочу силу, окрім економічної кризи, стимулюватиме зростання «тіньового» сектору. А в найгіршому випадку – посилить тиск на чесних платників податків зі сторони влади. Тому сумнівно, що ці ефекти можна назвати сприятливими для бізнесу, громадян та країни», – заявили в ЄБА.

Але Верховна Рада ухвалила закон і з 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата в Україні зросла з 4700 до 5000 гривень.

Підвищення мінімальної зарплати непокоїть не лише крупних іноземних інвесторів, але й дрібний бізнес.

«Збільшаться відрахування у соціальні фонди, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір. Якщо йдеться про 5000 гривень зарплати, то роботодавець змушений буде сплатити 2000 гривень податків за одного працівника», – підрахував В’ячеслав Биковець з Асоціації малих та середніх підприємств.

Він погоджується, що зарплату потрібно підвищувати, але варто враховувати катастрофічну ситуацію, в якій опинився малий бізнес через пандемію. Десятки тисяч підприємців перебувають у критичному стані і сьогодні підприємства закриваються одне за одним. І з 1 січня 2021 року, коли вчергове підвищиться мінімальна зарплата, цей тиск лише посилиться.

На думку Нацбанку України, підвищення мінімальної зарплати негативно не вплине на українську економіку, оскільки навряд чи збільшить загальний рівень інфляції.

«Через низький попит в умовах пандемії, вплив високих цін на економіку буде набагато меншим порівняно з 2017 роком, коли мінімальну зарплату підвищили з 1600 до 3200 гривень», – зазначив голова Нацбанку Кирило Шевченко.

Пандемія призвела до зниження заощаджень населення, які вони фактично «проїдають». Ось чому підприємці песимістично дивляться у майбутнє роздрібної торгівлі. У цій ситуації підвищення мінімальної зарплати підтримає внутрішній попит й позитивно вплине на вихід економіки з кризи.