Тайвань уважно спостерігає за Україною і міркує над тим, як відреагує Захід у разі вторгнення Китаю

Незважаючи на географічну відстань між Тайванем та Україною, багато тайванців з тривогою стежать за вторгненням Росії, оскільки вони проектують власні страхи щодо можливого вторгнення Китаю на їхній острів

Фото: The Wall Street Journal

Існує кілька політичних та історичних паралелей, які пояснюють, чому тайванці надають особливу увагу не лише подіям в Україні, але, можливо, навіть більше – реакції урядів інших країн. Про це йдеться в аналітичній публікації Global Voices, повідомляє Foreign Ukraine.

Тайвань, країна з населенням у 23 мільйони людей, має ідентичну мову та культурну спадщину, що й Китайська Народна Республіка, і перебуває під постійною військовою загрозою з боку Пекіна, який відмовляється визнати незалежність де-факто суверенного утворення, з власним урядом, валютою, армією та дипломатією з 1940-х років.

Пекін, як і Москва, використовує політичні та культурні аргументи, щоб заперечувати незалежність Тайваню і стверджувати, що він возз’єднає острів із материком із застосуванням військової сили, якщо це необхідно. Лідер Китаю Сі Цзіньпін продовжує підтримувати «возз’єднання» з Тайванем, яке є частиною великих геополітичних амбіцій Китаю.

Інша паралель стосується військової безпеки: Україна не є членом НАТО, але отримала запевнення у певній підтримці з боку Європи та США. Проте, оскільки Росія продовжує своє вторгнення, Брюссель і Вашингтон чітко заявляють, що вони не відправлятимуть свої війська на українську територію, надаючи технічну, фінансову та політичну — і останнім часом — військову підтримку. Натомість США збільшили присутність своїх військ у країнах-членах НАТО, довівши загальну чисельність європейського контингенту до 12 000 осіб. НАТО зміцнило свої позиції в Угорщині, Словаччині, Румунії та Польщі.

Майже такий сценарій може розвинутися на Тайвані, якщо Пекін вирішить розпочати військовий напад на острів. Тайвань покладається, окрім власних військових сил, ще на Закон про відносини з Тайванем (TRA), ухвалений Конгресом США у 1979 році, в якому йдеться про те, що «Сполучені Штати нададуть Тайваню необхідні оборонні послуги та озброєння для належної самооборони», не гарантуючи, що Вашингтон безпосередньо втрутиться у випадку китайського вторгнення.

Таким чином, з точки зору тайванської громадської думки, реакцію Вашингтону, Токіо, а також Пекіну і Брюсселю на війну Росії в Україні, можна інтерпретувати як ознаку того, як вони можуть зреагувати у разі вторгнення на Тайвань. Ветеран нью-йоркської журналістики Фань Ціфей вказала на підозрілу підтримку Сі Цзіньпіном дій Путіна в Україні та на потенційні наслідки для Тайваню.

Реакція на вторгнення Росії у Пекіні і Тайбеї

Хоча Пекін підтримує Москву у низці глобальних питань, зокрема у критиці НАТО, Китай досі не визнав російську анексію Криму у 2014 році – української території, яка зараз контролюється Москвою. Також Пекін не визнав самопроголошених Донецької та Луганської республік у східній частині України. 21 лютого 2022 року Москва визнала ці дві псевдокраїни незалежними.

Закликаючи до дипломатичних рішень, Пекін засуджує Захід, зокрема Вашингтон і НАТО, за те, що вони «спровокували Росію» на війну. 25 лютого лідер Китаю Сі Цзіньпін і Путін провели телефонну розмову, і Пекін закликав «відмовитися від ментальності холодної війни», ігноруючи використання терміну «вторгнення» при описі ситуації в Україні.

Пекін утримався під час голосування в Раді Безпеки ООН 25 лютого, щоб засудити вторгнення Росії в Україну. Хоча Сі Цзіньпін посилається на Статут ООН і важливість територіальної цілісності України, він одночасно засуджує розширення НАТО у сфері впливу інтересів Росії, закликаючи до дипломатичних переговорів для врегулювання війни.

Тайвань, який відомий своєю індустрією високих технологій, швидко приєднався до заклику США, Великобританії та ЄС щодо посилення санкцій проти Росії та офіційно засудив російське вторгнення. Невелика громада, що налічує близько 200 українців на Тайвані, також висловила глибоку стурбованість за безпеку своїх родичів в Україні.

У відповідь на конфлікт президент Тайваню Цай Ін-Вень заявила, що її адміністрація «продовжить посилювати готовність реагувати на військові події у Тайванській протоці» і, крім того, «всебічно посилюватиме відповідь на когнітивну війну, щоб підтримати суспільний дух».

Як тайванці коментують ситуацію в Україні

Громадяни та установи на території Тайваню висловили підтримку Україні. 26 лютого Тайбей 101, найвідоміша будівля столиці, була підсвічена синьо-жовтими кольорами українського прапора. Того ж дня, під час проведення 228-го Фестивалю ліхтарів у Гаосюні сцену прикрасили синьо-жовтими кольорами.

Справді, багато людей на острові сприймають конфлікт між Росією та Україною, а особливо міжнародну реакцію, як попередження про нестабільну геополітичну ситуацію на Тайвані.

Лу Цююань, юрист і доцент університету Сучжоу, висловив своє обурення з приводу конфлікту і окреслив 10 уроків війни в Україні для Тайваню. В центрі уваги Цююань ставить під сумнів здатність міжнародної спільноти йти на перемовини.

Шон Су, співзасновник The Taiwan Report і Keep Taiwan Free, зазначає, що «зараз усі новини про Україну та про те, як це може вплинути на Тайвань. У найгіршому випадку Китай зробить з нами те ж саме, і світ відповість аналогічними неефективними контрзаходами.

Він додає: «Емоційно це, безперечно, вражає. Велике занепокоєння полягає в тому, якщо потрібно стільки місяців, аби кинути виклик військовим нарощуванням Путіна на кордоні з Україною (при тому, що економічна міць Росії десь на рівні Італії), що трапиться, коли друга за величиною економіка світу нападе на Тайвань? Чи буде світ реагувати так само повільно?»

26 лютого громадяни Тайваню та багато представників міжнародної діаспори організували акцію протесту біля представництва Росії в Тайбеї.

Руслан Лисенко, громадянин України, який живе і працює в тайванській технологічній компанії, вийшов, щоб підтримати свою сім’ю, яка зараз знаходиться в облозі на північ від Києва.

«Багато людей намагаються розібратися в ситуації усіма можливими шляхами, але вони дуже шоковані. Україна не має дуже багато зв’язків із Тайванем, тому вона видається якоюсь далекою. Але ті, хто цікавиться цією ситуацією, дуже стурбовані тим, що Тайвань може очікувати від світу, який ледве визнає його суверенітет, коли невиконуються та недотримуються міжнародні договори та угоди стосовно України?», – риторично запитує Лисенко.

Алекс Кузман, громадянин Росії, який є підприємцем на Тайвані у сфері програмного забезпечення, прийшов на акцію протесту, щоб засудити дії Росії.

«Я був просто шокований, коли все почалося, я не міг уявити, що таке може статися в моєму житті. Це досі здається нереальним. Російський режим зараз перебуває на межі, це початок кінця, і це має бути попередженням для таких країн, як Китай», – застерігає Кузман.

У мас-медіа Тайваню можна простежити аналогічну лінію протидії російській агресії в Україні. Apple Daily, гонконгська газета, яку закрили у 2021 році і вона переїхала на Тайвань, порівнює дії Путіна в Україні зі сталінізмом.

Незалежне інформаційне агентство Mindi World News, яке базується у Тайбеї, висловило сумнів у ймовірній ефективності санкцій і наслідках цієї ситуації для розрахунків Китаю щодо Тайваню. У журналістів цього інформагентства виникає запитання: «Чи планує Китай запозичити російський сценарій і використовувати його на Тайвані?

Не всі на острові дотримуються подібної точки зору. Чіу І, колишній депутат Гоміндану та Першої Народної Партії, і критик уряду Цай Ін-Вень поставився з розумінням до Росії на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що Україна самостійно накликала на себе це лихо, дуже покладаючись на Сполучені Штати.

Поки війна розгортається на території України, багато людей на Тайвані особливо цікавляться цими подіями. Реакція всіх націй на російську агресію створить важливі прецеденти щодо того, як світ відреагує, коли подібна несправедливість повториться. Час покаже, чи авантюризм Москви сприятиме незаконному військовому авантюризму, або ж стане важливим застереженням для агресорів у всьому світі.