Зґвалтованим під час війни українкам дуже важко знайти протизаплідні пігулки та препарати для переривання вагітності

Волонтери з Берліна допомагають із доставкою таких ліків до України

Війна в Україні тривала лише кілька тижнів, коли у Каріни з Берліну задзвонив телефон. Це був дзвінок зі Львова: «Можеш дістати протизаплідну пігулку?» — запитала подруга з української волонтерської організації «Паляниця». За її словами, новин про зґвалтування під час війни ставало дедалі більше, а трохи пізніше світлини із Бучі стали надбанням громадськості. Про це йдеться в аналітичній публікації Die Zeit, повідомляє Foreign Ukraine.

Каріна спробувала швидко зреагувати. 39-річний українець понад десять років живе у Німеччині та є співзасновником берлінської організації «Автобус солідарності України». З початком агресивної війни з Росією, волонтери возили в Україну медикаменти: антибіотики, пов’язки, манжети для зупинки кровотечі в екстрених випадках. Організація вже здійснила майже десяток турів, які фінансуються за рахунок пожертв. Останнім часом у коробках, які вони перевозять, також дедалі частіше виявляються протизаплідні пігулки та таблетки для медикаментозного аборту – для українських жінок, яких зґвалтували під час війни, і вони, внаслідок цього, завагітніли.

«Станом на початок червня 2022 року, було відомо про 124 ймовірні випадки сексуального насильства у війні проти України. Але кількість незареєстрованих згвалтувань, ймовірно, набагато вища», – заявила Праміла Паттен, спецпредставник ООН з питань сексуального насильства під час військових конфліктів.

Тому міжнародна організація Women on Web активізувала свою роботу в Україні і тепер пропонує консультації українською мовою. Протягом 17 років ця організація відправляє міфепристон та мізопростол для медикаментозного аборту, переважно до країн з обмежувальним законодавством.

«Жінкам, аби скористатися нашими послугами, не потрібно повідомляти нам причини, на підставі яких вони хочуть зробити аборт. Є також жінки, які хочуть перервати вагітність, оскільки опинились у складних обставинах», – пояснює керуючий директор Women on Web Венні Ала-Сіуруа.

Вони також тісно співпрацюють із «Мартинкою» — телефоном довіри, який створив українець у Польщі. Він надає інформацію про екстрену контрацепцію та можливості аборту в Польщі, а також дозволяє вийти на зв’язок з лікарями та юристами. У Польщі, куди втікали багато українок, жінки стикаються з одним із найсуворіших законів про аборти в ЄС. Вагітність тут може бути перервана лише з двох причин: життя вагітної перебуває у небезпеці або вагітність є наслідком злочину, такого як згвалтування. Однак у другому випадку потрібна довідка із прокуратури, але це для багатьох українок – неможливо.

«Крім того, українки на кордоні з Польщею часто стикаються з хибною інформацією від противників абортів. Вони повинні знати усі варіанти, щоб заявити про своє право на безпечний аборт, навіть у країнах з такими обмеженнями, як Польща», – вважає Венні Ала-Сіуруа.

Робити аборт самостійно або приймати пігулки – не заборонено польським законодавством. Але будь-яка особа, яка допомагає вагітній жінці зробити аборт поза двома законними підставами, карається позбавленням волі на строк до 3 років.

Крім небажаної вагітності, волонтери та активісти також хочуть відреагувати на можливість захворювань, що передаються статевим шляхом після сексуального насильства. «Автобус солідарності України» та «Паляниця» спільно з міжнародною організацією «Жінки допомагають жінкам» нині готують так звані набори для лікування після зґвалтування, які мають найближчим часом відправити до України.

«Ці набори не призначені для збирання доказів при можливому розслідуванні. Крім тестів на вагітність, це насамперед препарати для постконтактної профілактики (ПКП), профілактики ВІЛ-інфекції, протизаплідні таблетки та антибіотики для лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Наразі заплановано 2000 таких наборів, але скільки їх буде насправді, залежить від зібраних пожертв. Вартість такого комплекту: 12 євро», – пояснює Іветт Мрова з Women Help Women.

Крім фінансування, активісти насамперед борються із цейтнотом. Наприклад, ПКП необхідно використовувати протягом 72 годин після статевого акту, оскільки після закінчення цього періоду таблетка втрачає ефективність. Каріна з Берліна каже, що ініціатива її українського партнера пов’язана із місцевими лікарями та лікарнями.

«Ми хочемо спробувати встановити контакт із фельдшерами, які супроводжують війська та виїжджають у місця, які були окуповані», — каже вона.

Організація Women Help Women також критикує той факт, що медична допомога жінкам, які хочуть, наприклад, зробити аборт, зараз не є пріоритетною в Україні.

«Лікарі не хочуть займатися медикаментозним абортом і жінки стають подвійною жертвою. Я щиро бажаю, аби український уряд приділяв їм більше уваги. Я розумію, що ми перебуваємо у воєнній ситуації. Але масштаби звірств, які зазнають жінки, так само великі, як і бойові дії на фронті», – закликає Іветт Мрова.