На думку експертів, керувати безпрецедентним припливом грошей у країні з довгою корупційною історією буде непросто

Стоячи на даху будинку, що обвалюється, десятки робітників дружно довбають. Навколо них крани, бульдозери та вантажівки гарячково ремонтують дороги та будинки, зруйновані російською артилерією. Важко повірити, що це галасливе будівництво знаходиться на вулиці Яблонській, у місті Буча, на півночі Києва, на тому самому перехресті, де рік тому були розкидані тіла десятків мирних жителів, по-звірячому вбитих російськими солдатами. Про це йдеться у спеціальному фоторепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Україна вже відремонтувала, а у багатьох випадках повністю відновила багато об’єктів, зруйнованих Роcією, включаючи мости, дороги та урядові будівлі. Це лише початок того, що Київ назвав найбільшими відновлювальними роботами з часів Другої світової війни та, можливо, найдорожчими в історії, вартість яких оцінюється у півтрильйона доларів США. Але, на думку експертів, керувати цим безпрецедентним припливом грошей у країні з довгою корупційною історією буде непросто.

«За планом Маршалла, програмою США, яка надавала економічну допомогу для відновлення інфраструктури післявоєнної Європи, Вашингтон виділив 13,3 мільярда доларів допомоги 16 країнам. Це приблизно 150 мільярдів доларів [121 мільярд фунтів стерлінгів] у сучасному доларовому еквіваленті. Відновлення України може коштувати Заходу у чотири-п’ять разів дорожче. Ніхто ніколи не вкладав усі ці гроші у відновлення окремо взятої країни», зазначає Дональд Баузер, засновник «Ініціативи з відновлення України» – неурядової організації, яка займається відновленням проектів на раніше окупованих територіях України.

Коли на початку липня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що відновлення понівеченої війною України почнеться до закінчення бойових дій з Росією, багато західних лідерів поставилися до цього скептично. Ідея почати відновлювати країну, тоді як її міста продовжують руйнуватися російськими бомбами, здавалася не лише дурною, але й небезпечною. І все ж Зеленський дотримав свого слова.

Один із найзнаковіших кадрів війни зафіксований на початку березня 2022 року. На світлині – сотні мирних жителів зібралися під залишками ключового мосту, що з’єднував Ірпінь із містом Буча. Через рік десятки робітників майже завершили його реставрацію.

Минулого року Україна розчистила від сміття 2100 км доріг, з яких відремонтувала 120 км, відновила 41 із 330 зруйнованих мостів, створила 80 тимчасових проїздів та оновила 900 залізничних вузлів, таких як вокзали та депо.

«Коли ми говоримо про транспорт, ми намагаємось вирішити кілька ключових завдань. По-перше, запобігти гуманітарній кризі всередині країни, а по-друге, запобігти глобальній продовольчій кризі. При відновленні основних транспортних шляхів також важливо продовжувати постачання наших фронтів. Чи усвідомлюємо ми, що те, що ми відновили, може бути зруйновано? Так, але це ризик, на який ми змушені піти. І, чесно кажучи, відновлення – це також частина нашого опору», – каже Олександра Азархіна, заступниця міністра інфраструктури України.

Станом на січень 2023 року, Київська школа економіки повідомила, що загалом в Україні пошкоджено 149 300 житлових будинків, 330 лікарень, 595 адміністративних будівель та понад 3000 шкіл та університетів.

Завершені будівельні роботи були сплачені з грошових резервів України, а також з початкової виплати у розмірі 600 млн доларів від Європейського інвестиційного банку, який затвердив другий пакет у розмірі 1,59 млрд євро у липні 2022 року.

Згідно з останньою оцінкою Світового банку, потреби України у реконструкції та відновленні сягнули 411 мільярдів доларів. Проте, витрати постійно зростають через безперервні бомбардування і відсутність надійних даних на окупованих територіях. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що вартість відновлення може становити 750 мільярдів доларів.

«Загальні збитки – жахливі, і не все, що було зруйновано, потрібно буде відновлювати. Країна змінилася, населення переїхало. Ми повинні бути мудрими у використанні цих грошей. Але не забуватимемо, що не Україна зруйнувала свою інфраструктуру, це зробила Росія; вони погані хлопці і вони повинні заплатити за це», — підкреслює Азархіна.

Міжнародні ЗМІ порушують питання, наскільки реалістичними є російські репараційні виплати. У лютому 2023 року Польща та країни Балтії закликали уряди ЄС та західних країн використати заморожені резерви центрального банку Росії у розмірі 300 млрд євро для початку відновлення країни. Але експерти стверджують, що передислокація російських активів порушить міжнародне право.

Азархіна каже, що Україна заморозила кілька сотень мільйонів євро російських активів, посилаючись на те, як Денис Малюська, міністр юстиції працює над вирішенням юридичних питань, щоб використати ці гроші для відновлення приватних будинків.

Суттєву частину реконструкції також буде сплачено приватними іноземними інвестиціями. Якщо Україна виграє війну, багато зруйнованих підприємств не воскреснуть просто за рахунок ремонту будівель, в яких вони розташовувалися, а тисячам українських солдатів, які повертаються до своїх міст із передової, знадобиться робота.

«Нам необхідно створити робочі місця, щоб перетворити країну з експортера сировини на процвітаючу європейську державу з розвиненою промисловістю, — каже Сергій Цивкач, генеральний директор Ukraine Invest, українського офісу із залучення інвестицій.

Він уже отримав численні запити від іноземних компаній, і десятки проектів вже перебувають у стадії реалізації, але деякі інвестори ще насторожено ставляться до нього.

Існує не лише питання інвестування в країну, яка ще перебуває під бомбардуванням. Ще однією проблемою є масова корупція, яка переслідує Україну з моменту здобуття незалежності. Transparency International поставила Україну на друге місце серед найкорумпованіших країн Європи у 2021 році.

«Міжнародне співтовариство має дуже боятися того, як корупція може поставити під загрозу відновлення, і Україна має негайно вживати заходів щодо боротьби з нею», — каже Баузер, який 25 років працював над програмами управління та боротьби з корупцією для різних донорських організацій.

Оскільки Україна робить перші кроки до вступу в ЄС, уряд перебуває під тиском, щоб показати дієві результати. За останні кілька місяців було звільнено десятки високопосадовців, а Зеленський заявив про політику абсолютної нетерпимості до корупції.

«Останнім часом, Україна зробила значні кроки. У минулому ми мали багато скандалів. Ми бачили їх по телевізору, але не бачили належного розслідування після цих скандалів. Зараз відбувається те, що ми бачимо випадок корупції та швидку реакцію держави на висунення звинувачень проти корупціонерів», – зазначає Цивкач.