Понад 280 000 українців втекли від війни завдяки програмі переселення до будинків американців, але не усім вдалось знайти безпечне чи гостинне місце для проживання

Декілька тижнів Станіслав Голотюк шукав когось, хто допоміг би йому втекти від війни в Україні та профінансував його переселення до США. Він переглядав дошки оголошень у Facebook, пізно вночі, коли в Америці був день. Кілька людей у Нью-Йорку та Чикаго обіцяли допомогти, але зникли. Інші самі просили у нього грошей. Роздратований Станіслав видав себе за дівчину, щоб перевірити, чи вплине це на успішні пошуки. Про це йдеться у спеціальному репортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Після звернення до понад 50 американців, Станіслав врешті-решт отримав наступну відповідь: «Звичайно, я допоможу. Просто відправте мені свої дані».

27-річний Голотюк не був упевнений у справжньому імені відправника. На зображенні його профілю у Facebook був аватар. Але пошук добровільного самаритянського спонсора був обов’язковою умовою для нової урядової програми США, спрямованої на переселення тисяч українських біженців.

Програма, якою опікується Міністерство внутрішньої безпеки США, передбачає перевірку обидвох сторін, тому Голотюк доручив своє майбутнє в руки незнайомця. Менш як за три дні він отримав свої імміграційні документи.

Але, коли невдовзі після цього, у вересні 2022 року він приземлився у міжнародному аеропорту Кеннеді зі своєю дівчиною, 22-річною Марією Музун, ніхто не зустрів їх.

Маючи лише 100 доларів на двох, Голотюк та Музун провели свою першу ніч під пірсом Коні-Айленда. Одна ніч перетворилася на тижні, тому вони купили намет у супермаркеті Walmart поруч з аеропортом.

Історія Голотюка проливає світло на специфіку спонсорської програми «Єдність для України», яка була створена через два місяці після російського вторгнення і яку адміністрація президента США Джо Байдена назвала радикальною зміною в політиці, щоб допомогти тисячам людей, які втекли від війни.

Програма відрізняється від традиційного, більш трудомісткого процесу переселення, в якому неурядові організації допомагають розміщувати біженців та призначати їм соціальних працівників. Після процесу перевірки, який вимагає від спонсорів-волонтерів підписати фінансову декларацію та надати довідку про доходи, «Єдність для України» передає турботу про біженців приватним особам без додаткового нагляду. Адміністрація Байдена також запустила аналогічний процес для венесуельців, гаїтян, нікарагуанців та кубинців.

«Ми розглядаємо це як зміну політики, яка дозволила значній кількості людей, які потребують дуже швидко і масштабно вийти з дуже небезпечної ситуації», — розповідає Аня МакМюррей, президентка некомерційної організації Welcome.US, створеної після падіння Кабулу у 2021 році, щоб допомогти американцям знайти способи прийняти біженців.

Минулого року група, почесними головами якої є колишні президенти та перші леді США, розширила свою діяльність, щоб допомогти українським біженцям знайти американських спонсорів.

«Я не можу згадати інший випадок у нашій історії, коли це відбувалося в такому масштабі. Питання полягало в тому, чи ми ігноруємо цю величезну потребу чи знаходимо творчу альтернативу», – пояснює Мюррей.

За словами прихильників програми, для багатьох українців, які взяли участь у ній, спонсорство йде добре. Деякі оселилися в сім’ї, а інших прийняли американці, які прагнуть допомогти. Служба національної безпеки також попередила українських біженців про небезпеку торгівлі людьми, і останнім часом процес перевірки посилився.

«Проте, ситуації, подібні до історії з Голотюком, дуже поширені. Це звичайна практика для людей, які реєструються як спонсори, наївно сподіваючись зробити добру справу, не докладаючи жодних реальних зусиль», – зазначає Келлі Агнью-Барахас, директорка агентства з розселення біженців у католицькій благодійній організації.

В агентствах з розселення біженців розповідають, що багато біженців прибули до їхніх дверей після того, як спонсори відмовилися від допомоги, незважаючи на те, що добровільно підписали форму, в якій зобов’язались протягом двох років допомагати людям. Співробітники агентств також згадували крайні випадки, такі як українська жінка, яку спонсор попросив стати сурогатною матір’ю, та ще одна жінка, у якої конфіскували паспорт та змусили стати другою дружиною. Влада Нью-Йорка каже, що деякі українці опинилися у притулках для безпритульних.

Згідно з останньою статистикою станом на 21 березня 2023 року в рамках програми «Єдність для України», яка була запущена у квітні 2022 року, близько 282 000 українців або отримали дозвіл на в’їзд, або вже прибули до Сполучених Штатів. Біженцям надається тимчасовий правовий статус, відомий як гуманітарне умовно-дострокове звільнення, що дозволяє їм працювати на законних підставах. (Ще 167 000 українців було оформлено для прибуття до Сполучених Штатів за межами програми «Єдність для України».)

Американська програма спонсорства створена за зразком програми в Канаді, хоча й відрізняється тим, що спонсорами в рамках канадської програми повинні бути організації, громадські групи або групи, що складаються не менше ніж із п’яти осіб. Таким чином, розподіляються витрати на переселення новоприбулих і знижується ризик того, що біженець може опинитися у скрутному становищі.

Спонсорська програма у Великій Британії також зіткнулася з деякими проблемами, зокрема через складний процес подання заявок й тривале очікування віз.

Наразі Нью-Йорк прийняв найбільшу кількість біженців, які прибувають до Сполучених Штатів. Багато хто їде на Брайтон-Біч, де мешкає велика українська діаспора.

Окрім наявності фінансових коштів, спонсори в рамках програми «Єдності для України» мають надати житло біженцям та допомогти їм із медичним обслуговуванням та зарахуванням дітей до школи.

Анджело Фернандес, представник Міністерства національної безпеки США пояснив процес перевірки як «серію заходів з протидії шахрайству та перевірки на основі безпеки», спрямованих на «захист біженців від експлуатації та жорстокого поводження, а також гарантування їх фінансової підтримки».

Навіть, коли біженці налагоджують контакти із спонсорами, можуть виникнути проблеми. 38-річна Олена Афанасьєва приїхала до невеликого містечка у Пенсільванії наприкінці червня 2022 року зі своїми двома доньками, яким 13 та 16 років. Пані Афанасьєва родом із Києва, де вона працювала у салоні краси. Вона через групу у Facebook знайшла спонсора, 56-річну жінку, яка пообіцяла допомагати Афанасьєвій, поки та не стане самодостатньою.

Незабаром після того, як вона та її доньки прибули, все пішло навперейми. Місцеві групи зібрали гроші, щоб допомогти сім’ї біженців, але пані Афанасьєва сказала, що спонсор не дозволив їй використати ці гроші для оплати шкільного приладдя своїй доньці, сказавши їй, що вона егоїстична, коли просить гроші.

Зрештою, пані Афанасьєву попросили виїхати. У розпачі жінка переїхала до Нью-Йорка, де проживала її шкільна приятелька. Вона та її доньки звернулися по допомогу до католицької благодійної організації і тепер живуть у притулку для бездомних — невеликому готельному номері на Манхеттені — де вони ділять ліжко розміру «queen-size».

Багато біженців чудово влаштовуються, хоча іноді умови можуть бути незручними. 63-річну Зою Татаринову спонсорувала далека троюрідна сестра, яка мешкає у Нью-Джерсі. Але, зрештою вона зупинилася у вітальні своєї подруги у Нью-Йорку. Те, що мало бути коротким перебуванням, перетворилося на місяці.

Традиційний процес спонсорування біженців очолюють гуманітарні організації, такі як HIAS – єврейська некомерційна організація, яка має більш жорсткий процес перевірки і рекомендує, щоб саме група людей виступала спонсорами, аби розподілити фінансовий тягар. Організація також не рекомендує біженцям жити зі своїми спонсорами, щоб уникнути розриву стосунків.

Але чим жорсткіша перевірка, тим менше коло потенційних спонсорів. Кількість спонсорів для українських біженців, схвалених HIAS, становить кілька тисяч порівняно із сотнями тисяч у програмі «Єдність для України».

За словами представників агентств у справах біженців, не завжди незнайомці стають жертвами невдалого спонсорства.

30-річна Марія Семашкіна, українка, яка приїхала до Сполучених Штатів десять років тому і оселилася в Уайт-Плейнс у штаті Нью-Йорк, забажала стати спонсором, коли почалася війна в Україні. Її брат запропонував взяти до себе його колишню дівчину, 24-річну Альону Давиденко.

Минулого року пані Семашкіна купила пані Давиденко квитки на літак — навіть супроводжувала її, бо та нервувала перед польотом — і знайшла їй роботу в ресторані, щоб вона могла платити оренду.

«Я хотіла, щоб вона приземлилася і одразу розпочала роботу. Але вона хотіла спочатку взяти кілька вихідних, і я засмутилася. Я вклала у неї гроші, гаразд? Поверни мені мої гроші, а потім можеш взяти вихідний», – бідкається Семашкіна.

Прихильники програми «Єдність для України» кажуть, що загалом програма пройшла успішно. МакМюррей з Welcome.US сказала, що в іншому випадку, національна система допомоги біженцям не змогла б прийняти таку приголомшливу кількість українців.