За словами дипломатів, військових та вчених з Австралії, президент України виявився «темною конячкою», здивувавши весь світ своєю харазматичністю, комунікабельністю, наполегливістю та неабиякою ораторською майстерністю

Австралійське видання ABC News попросило місцевих експертів оцінити лідерські якості та політичні перспективи президента України Володимира Зеленського і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з їх думками.

Пітер Теш — колишній посол Австралії в Росії та колишній заступник секретаря зі стратегії, політики та промисловості Міністерства оборони Австралії:

Як ви оцінюєте роботу Володимира Зеленського?

Він, безумовно, дуже вражаюча постать. Спочатку дехто його не сприймав, але з лютого 2022 року він довів, що є стійким, жорстким і надихаючим лідером, який викликає повагу та підтримку вдома та за кордоном. Він виявив особисту мужність, зокрема побувавши на фронті. Він залишається на зв’язку зі своїм народом і солдатами. Контраст із Путіним — відстороненим мешканцем бункерів і позолочених залів — видно неозброєним оком.

Як ви порівнюєте поведінку Володимира Путіна та Володимира Зеленського на міжнародному рівні?

Подивіться на результати голосування в ООН. Хоча я хотів би бачити сильнішу підтримку України, Зеленський явно має перевагу серед громадськості. Путін однозначно є агресором. Ніщо з його слів не заслуговує довіри. Своєю неспровокованою агресією Росія зруйнувала міжнародне право та принизила свій статус, як постійного члена Ради Безпеки ООН, так і архітектора й гаранта системи міжнародної безпеки. Вона показала, що її урочисті гарантії — у Будапештському меморандумі 1994 року — поважати суверенітет, політичну незалежність та існуючі кордони України, були нікчемними. Дивно, але Кремль намагався намалювати свої незаконні дії та насильство в Україні як солідарність із країнами, що розвиваються, проти «неоколоніалізму».

Чи можна наразі сказати, яким Зеленського запам’ятає історія – чи все залежить від результату війни?

Я залишаюся оптимістом і вірю, що Україна переможе навіть у довгостроковій перспективі. Зеленського сприйматимуть як людину, яка збентежила своїх критиків і впоралася з величезним завданням – згуртувати націю та міжнародне співтовариство для відстоювання правди над кривдою.

Мік Раян — стратег Об’єднаного комітету начальників штабів США і генерал-майор австралійської армії у відставці:

Побачивши його зблизька, як би ви охарактеризували Володимира Зеленського?

Насправді він фізично нижчий, ніж я очікував. Але ви скоро про це забудете. Він енергійний, смішний і повністю зосереджений на вас, коли розмовляє з вами.

Наскільки він важливий у забезпеченні військової підтримки інших країн?

Його виступи стали ключовою частиною цих зусиль, як і дуже добре скоординовані дипломатичні та стратегічні зусилля українського уряду. Дуже важливими були українські посли в усьому світі, а також спільнота діаспори.

Ви як військовий вважаєте його розумним військовим стратегом?

Він продемонстрував здатність прислухатися до своїх військових радників і ухвалювати ретельно вивірені рішення, які включають ці поради, а також політичні імперативи. Він дуже стратегічний лідер, який включає військові, дипломатичні, економічні, людські та інформаційні імперативи у своїх рішеннях.

Які головні військові чи стратегічні помилки зробила Росія?

Ключові помилки Росії були стратегічні. Вони припускали, що Україна швидко розпадеться, що її народ зустріне росіян як визволителів, що український уряд втече, а Захід не втрутиться. Це первородні гріхи російської стратегії, і вони спонукали до кожної помилки на оперативному й тактичному рівнях на початку війни.

Які найрозумніші військові рішення ухвалила Росія?

Хоча Росія, можливо, не отримала великої зовнішньої підтримки у фізичному сенсі, вона зробила хорошу роботу, гарантуючи, що глобальний південь не втягується у війну. Крім того, бряцання ядерною зброєю, з їхньої точки зору, було успішним. НАТО фізично не втрутилось у війну, і не було ескалації в інших регіонах світу.

Хто найближчі радники Зеленського?

Є стратегічні, політичні та особисті радники, і я не можу надати повний список. Але такі люди, як генерал Валерій Залужний, а також його міністр оборони, міністр закордонних справ і радник з нацбезпеки є досить важливими.

За два роки до війни дехто вважав, що Зеленський не вміє розбиратися в деталях. Як ви думаєте, його вважатимуть лідером, який виявився на висоті?

Хоча остаточний результат війни ще належить побачити, Зеленського вже прихильно порівнюють з Вінстоном Черчиллем і його керівництвом Великобританією з 1940 року. Це справедливо, хоча робота Зеленського ще важча. Коли Черчилль прийшов до влади у 1940 році, у Британії не було німців, які ґвалтували, грабували та вбивали її громадян. Зеленський, який не є частиною жодної системи західного альянсу, мав об’єднати свою країну, захищатися від великої сили вторгнення, збалансувати низку конкуруючих національних пріоритетів (оборона, економіка, цивільна оборона, переміщене населення), а також шукати величезні суми іноземної військової, економічної, гуманітарної та розвідувальної допомоги.

Метью Сассекс, доцент (ад’юнкт) Азійського інституту Гріффіта, Університет Гріффіта:

Як би ви оцінили важливість президента Зеленського для воєнних зусиль України?

Він відіграв вирішальну роль у залученні міжнародної підтримки України на дуже високому рівні, який, навіть не очікувався. Я думаю, що він прийшов у політику, щоб уособити український опір, як вдома, так і за кордоном. Він також особливо активний, особисто відвідуючи війська на передовій, і його можна побачити на місцях найкричущіших злочинів російської армії – від Бучі та місць інших масових вбивств до затопленого Херсона. На противагу цьому, Путін виховав у собі відчуття відстороненості від конфлікту, особливо коли виникла необхідність покласти провину за невдачу на інших. Принаймні для України, ця війна є не лише загарбницькою та оборонною, але й війною наративів. І якщо російський наратив про причини та прогрес помітно змінився, показово, що український наратив залишився незмінним. Той факт, що Зеленський залишається у мейнстрімі, у той час як Путін дедалі більше схиляється до фантастики, є потужним показником того, як розвивається війна для обох сторін — не кажучи вже про те, як сприймається їхній відносний успіх і поразка.

Наскільки важливим був профіль Зеленського для забезпечення підтримки?

Надзвичайно важливим. Я не вагаюся використовувати термін «культ особи», враховуючи, що він, як правило, асоціюється з більш авторитарними режимами, але я думаю, що західна громадськість сприйняла Зеленського так, як я давно не бачив. На мій погляд, це тому, що вони бачать у ньому відвертого, рішучого та автентичного лідера – на відміну від їхніх власних ретельно підготовлених гасло-політиків. Таким чином, Зеленський створює два типи тиску на західні уряди, щоб вони діяли: моральний аргумент, що Україна бореться проти імперської агресії, і більш прагматичний аргумент, аби домогтись власних політичних цілей.

Як ви думаєте, для міжнародної аудиторії війна була персоніфікована як Путін проти Зеленського?

Звичайно, хоча я вважаю, що Путін доклав чимало зусиль, щоб уникнути такого сприйняття в Росії, де за невдачу звинувачують внутрішніх цапів-відбувайлів та злі зовнішні підступи Заходу, але не царя. Звичайно, це поширена тактика в авторитарних режимах. Зеленський також змінив підхід до міжнародної взаємодії. Це хитрий крок, який показує, наскільки широкою є його міжнародна мережа підтримки.

Думаєте, Путін недооцінив Зеленського?

Безумовно. Але він також недооцінив бажання українців чинити опір і готовність інших націй йому допомогти. Безглуздо вірячи, що українці вітатимуть вторгнення, його дії, мабуть, стали найпотужнішим чинником мобілізації української колективної ідентичності та національного самопочуття після розпаду СРСР. Але останнім часом також було цікаво відзначити певну зміну риторики Путіна. Тепер він, схоже, визнає, що українські збройні сили набагато сильніші, ніж те, як їх спочатку зображували, і навів довгий список нестачі військової техніки в російській армії, яку необхідно вирішити шляхом нарощування виробництва.

Багато українців кажуть, що до російського вторгнення Зеленський не бачив усієї ситуації в деталях. Як ви думаєте, зважаючи на характер війни, чи йому доводилося вникати у деталі?

Звичайно. Війни вимагають цього, і більшість військових лідерів втягуються в це. Черчилль, наприклад, був одержимий найменшими деталями, і часто зводив своїх радників з розуму новими схемами. Зрештою, як головному капітану державного корабля, Зеленському важливо мати чітке уявлення про те, як виглядає «перемога», що йому потрібно для цього і як забезпечити безпеку України після війни.

Ян Парметр — науковий співробітник Австралійського національного університету та колишній радник посольства Австралії в Росії:

Це лідер, про якого багато людей навіть не чули до російського вторгнення – як ви думаєте, як він виріс і чому?

Зеленський був дуже невідомою величиною до російського вторгнення. Очевидно, що Сполучені Штати недооцінили його можливості та потенціал перед війною – це продемонструвала пропозиція США евакуювати його на початку вторгнення, в основі якої лежала очевидна оцінка Вашингтона, що Росія швидко захопить Україну. Варто нагадати, що Зеленський був ледь не випадковим президентом, коли його обрали у 2019 році. Навряд чи він балотувався б на виборах, якби не знявся в ролі президента у популярному українському серіалі «Слуга народу». Під час передвиборчої кампанії він уникав серйозних інтерв’ю та дискусій про політику, а натомість публікував легковажні відео у соціальних мережах. Його опонент на виборах, мільярдер Петро Порошенко, якого Зеленський переміг із 73% проти 25%, прокоментував, що «нового недосвідченого українського президента можна швидко повернути в орбіту впливу Росії». Зеленського недооцінили. Проте, він із вражаючою швидкістю став керувати Україною під тиском кризи. За іронією долі, якби Путін не розпочав вторгнення в Україну, Зеленський міг би не мати можливості продемонструвати свою мужність як лідера.

Як ви оцінюєте, наскільки він важливий на міжнародній арені з точки зору залучення підтримки України?

Дуже небагато національних лідерів могли б працювати на міжнародній арені так, як це зробив Зеленський. Його відмінні навички спілкування на глобальних форумах охоплюють те, як він презентує себе. Його зовнішній вигляд є яскравим – фірмовий оливково-зелений світшот з українським тризубом на грудях, штани карго та робочі черевики, доповнені нерівномірним ростом бороди, свідчать про те, що він надто зайнятий, щоб регулярно голитися. Цей образ надає гостроти його закликам до надання досконалої зброї та боєприпасів. Здається, він добре усвідомлює, що західні держави, які його підтримують, мають обмежений діапазон уваги, і він постійно зустрічається з їхніми лідерами, щоб запобігти будь-якому уповільненню поставок зброї та навчання. Його здатність спілкуватися із західною аудиторією англійською мовою була бонусом. Він сам зазначає, що його знання англійської мови було обмеженим, коли Росія напала на Україну, але з практикою його рівень володіння помітно покращився. Після його звернення до Конгресу у грудні 2022 року, американці зазначали у соціальних мережах, що він спілкується англійською краще, ніж президент Байден.

Якою, на вашу думку, на даному етапі буде спадщина Зеленського?

Якщо Зеленський зможе привести Україну до перемоги, повністю досягнувши проголошеної воєнної мети — витіснити російські війська з України, його спадщина, очевидно, буде спадщиною національного героя. Але менший результат може означати заплямований імідж, особливо, якщо Україна буде змушена піти на компроміс і прийняти утримання Росією частини або всіх східних областей України та Криму. Багато українців вважали б це зрадою, особливо з огляду на ті жертви, які їм довелося піти протягом війни. Проблема Зеленського полягає в тому, що результат дуже залежить від факторів, які він не може контролювати. Здатність України протистояти Росії була забезпечена масивною західною військовою, гуманітарною, фінансовою підтримкою. Оцінки загальної суми різняться, але дослідження Ради з міжнародних відносин США та Бібліотеки Палати громад Великобританії свідчать, що загальна сума військової допомоги Україні зараз може перевищувати 100 мільярдів доларів, причому внесок США складає близько 75 мільярдів доларів, а решта прийшла, в основному з Європи, Канади та Австралії.

Як довго це може тривати?

Хоча лідери держав-членів НАТО регулярно заявляють, що військова допомога України триватиме «стільки, скільки буде потрібно», це неминуче залежить від внутрішніх чинників у державах-контрибутах. Зеленському потрібно буде проявити дипломатичність, щоб забезпечити надходження допомоги. У США допомогу Україні сприймають переважно як проект адміністрації Байдена. Республіканці виявляють менший ентузіазм. І Дональд Трамп, і його найближчий суперник за висунення в президенти США від Республіканської партії Рон ДеСантіс зробили неоднозначні заяви щодо подальшої підтримки України. Перемога республіканців на президентських виборах у США наступного року може означати значне зниження підтримки США. Також є питання щодо неоднозначних стосунків Трампа з Путіним. Доповідь Мюллера 2019 року про російське втручання у президентські вибори в США 2016 року надала докази того, що Росія використовувала низку хитрощів, щоб допомогти Трампу перемогти кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон. Звіт засвідчив, що Євген Пригожин, керівник групи «Вагнер», зіграв важливу роль у цьому, створивши «фабрику тролів» (названу Агентством інтернет-досліджень) у Санкт-Петербурзі і вплинувши на соціальні мережі та ЗМІ у США. На цьому етапі здається очевидним, що Путін готовий продовжувати війну з надією на зміну президента США у 2024 році, що супроводжуватиметься зниженням рішучості Заходу. Зеленський, відповідно, сподівається, що цього року війна завершиться на користь України.