У Малайзії організували майстер-клас з українського писанкарства

Цей майстер-клас став захопливим знайомством з писанками, однією з найдавніших і найбагатших на символіку мистецьких традицій України, а також нагодою замислитися над культурною стійкістю, яка підтримує такі практики протягом століть історії

Посольство України у Малайзії за підтримки Делегації ЄС у цій країні організували майстер-клас з писанкарства у Міському університеті в Кіберджаї. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Wikimedia.

Слово «писанка» походить від українського дієслова писати. Писанки, в цьому сенсі, не є ні декоративними, ні орнаментальними прикрасами. Кожен рядок і мотив є елементом візуальної мови, витоки якої лежать у дохристиянській українській народній культурі. Ця традиція значно передувала християнізації України та згодом була поглинена святкуванням Великодня, в якому вона збереглася як центральний та незмінний вираз сезонного та духовного значення.

Перед початком майстер-класу продемонстрували презентацію про історію та передумови традиції українського писанкарства. З’ясувалось, що кожен мотив далеко не є довільною орнаментацією, а несе усталене значення, продукт поколінь культурної передачі та вдосконалення. Наприклад, сонце є одним із найдавніших мотивів у писанках, що символізує життя та світло. Безкінечність, яка зображена через мотив хвилі, служить захисним символом, який, як вважається, ловить та відганяє зло. Дубове листя є символами чоловічої сили та витривалості.

Колір також виступає носієм значення в цій традиції. Червоний символізує життя; чорний — всупереч асоціаціям у багатьох західних контекстах — уособлює родючість землі та шанування тих, хто помер; жовтий викликає враження про щедрість сонця; а зелений говорить про оновлення та зростання. Одна писанка є цілісним твердженням про наміри та прагнення щодо своєї традиції.

Учасникам майстер-класу показали пасхальне яйце-свічку, яке дружина посла України в Малайзії виготовила вручну зі соєвого воску та використала форму для свічок у двох дизайнах.