На думку аналітиків, примусовий призов мусульман є способом позбавити Росію від небажаних «мігрантів» і таким чином допомогти військовим зусиллям, які похитнулися

У середині жовтня 2023 року 25-річний кримський татарин Мамут Усеінов виступив у популярному російському телешоу для співаків-початківців «Співай краще за зірку» на державному «Першому каналі». Але його шлях до слави обірвався. Через п’ять днів після трансляції, Усеінов пішов до «молитовного будинку», так званої неофіційної мечеті і озброєні до зубів співробітники ОМОНу затримали його разом з кількома десятками чоловіків, які зібралися у Котельниках, перенаселеному південно-східному передмісті Москви, де поселяються трудові мігранти через дешеву оренду. Про це йдеться у спеціальному репортажі Al-Jazeera, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Усіх чоловіків загнали у поліцейський автобус для перевірки документів і відвезли до військкомату у сусідньому місті Люберці. Там вони пройшли медичне обстеження, на якому Усеінова визнали «придатним до військової служби», незважаючи на плоскостопість і нещодавню операцію.
Повідомляється, що їх відправили на військову базу на схід від Москви і дали вибір – у в’язницю або на службу.
«Нам усім сказали, що ми повинні підписати річні контракти, інакше – в’язниця», – сказав Усеінов у відео, опублікованому у Telegram 21 жовтня 2023 року, не уточнюючи звинувачень, які їм можуть висунути.
Він побоюється, що як тільки вони підпишуть контракт, чоловіків відправлять на передову в Україну, де він народився і громадянином якої він був, перш ніж прийняти російське громадянство у 2014 році.
«Під час ранкового шикування я почув, що нас усіх відправлять на спецоперацію», — написав він, використовуючи улюблений Кремлем евфемізм для війни в Україні.
На відео, яке він опублікував, його видно у маленькій кімнаті, наповненій чоловіками поруч із двоярусними ліжками, і вони слухають літнього етнічного росіянина у камуфляжі.
Ще на одному відео видно подвір’я біля великої будівлі, стіни якої з цегли пісочного кольору прикрашені російським прапором і транспарантом «Вірність Батьківщині».
Закони ігноруються
Те, що описав Усеїнов, грубо порушувало російське законодавство про права.
Чоловіків затримали, до них не допустили адвокатів. Їм повідомили про мобілізацію без повістки від призовної комісії, де кожен чоловік перебуває на обліку.
Чоловіки не мали можливості ані скасувати примусовий призов у суді, ані озвучити своє заперечення щодо проходження військової служби. Особи, які відмовляються від військової служби за релігійними переконаннями, мають право на альтернативну службу у Росії.
Величезні демографічні проблеми перетворили Росію на магніт для мільйонів трудових мігрантів із країн Центральної Азії.
Деякі кримські татари стали частиною цього напливу, оскільки мають зв’язки із тюркомовними народами Центральної Азії, регіону, куди їхні предки були масово депортовані у 1944 році.
У той же час російський переважно мусульманський, збіднілий і задушений корупцією Північний Кавказ є одним із небагатьох регіонів з високим рівнем народжуваності, і сотні тисяч місцевого населення також переїжджають до Москви та інших великих міст.
Але відвідування мечеті практично у будь-якій точці Росії може бути складним та іноді небезпечним.
У Москві є лише п’ять офіційних мечетей, і десятки тисяч віруючих товпляться навколо них під час мусульманських свят, кладуть молитовні килимки на асфальт або навіть трамвайні колії.
Більшість трудових мігрантів вирішують відвідувати неофіційні «молитовні будинки», які деякі місцеві жителі та поліція вважають осередками «екстремізму».
Ці будинки почали рости як гриби після дощу, адже влада регулярно не санкціонує нові мечеті, хоча мусульмани є найшвидше зростаючим прошарком населення Росії.
У той час як Кремль намагається відродити свій вплив на Близькому Сході, залицяючись до мусульманських лідерів і називаючи іслам однією з «традиційних релігій» Росії, російська поліція зневажливо порушує релігійні права під час своїх рейдів у молитовних будинках.
Вони не знімають чоботи, переривають молитви, ображають вірян, бризкають сльозогінним газом і про це свідчать десятки повідомлень, фото і відео.
Ультраправа роль
Російські ультраправі націоналісти допомагають організовувати рейди на «молитовні будинки», вочевидь намагаючись убити двох зайців одним пострілом.
На думку аналітиків, примусова мобілізація мусульман є способом позбавити Росію від небажаних «мігрантів» і таким чином допомогти військовим зусиллям, що похитнулися.
Група Zov, чий закритий канал у Telegram має 141 000 підписників, регулярно повідомляє поліції про мусульманські зібрання та з гордістю повідомляє про рейди, затримання та депортації.
«Тільки що правоохоронці відвідали дві незаконні мечеті, організовані в багатоквартирних будинках. Було затримано понад 70 осіб. В очікуванні депортації», – йдеться в одному із постів Zov.
Групу очолюють Андрій Ткачук, керівник невеликої медіа-групи у Москві, і Андрій Афанасьєв, колишній співробітник телеканалу «Царьград», чий олігарх-власник Костянтин Малофєєв потрапив під санкції Заходу як спонсор сепаратистів на Донбасі в Україні.
Мусульманські трудові мігранти десятиліттями стикалися із нападами на ґрунті ненависті, свавільними затриманнями й арештами, жорстокістю поліції, вимаганням і погрозами.
Але після того, як Кремль зрозумів, що його бліцкриг в Україні провалився через катастрофічні втрати живої сили, він кинув мігрантів у вир війни.
У рамках загальнонаціональної серії рейдів під назвою «Нелегал 2023» поліція прочісувала будівельні майданчики, ринки, ферми, ресторани, багатоквартирні будинки, хостели та «молитовні будинки» – або просто затримувала всіх, хто не виглядає слов’янином.
Під час перевірки документів виявляють «проблеми» – як уявні, так і реальні, наприклад, відсутність реєстрації, розмитий штамп чи прострочений дозвіл на роботу.
Мігрантів ув’язнюють і змушують йти на військову службу, стикаючись з різними видами загроз, щоб забезпечити їхню співпрацю.
Шухрат Ганієв, правозахисник із узбецького міста Бухара, розповів, що тиск на мігрантів включав «загрозу депортації [їхніх] сімей з Росії, підкидання наркотиків, а також нестерпну атмосферу для бізнесу».
Він сказав, що деякі узбеки підписали контракти на будівництво в окупованому Росією південному українському місті Маріуполь, але потім опинилися на лінії фронту – «і з тих пір про них не чули».
Поліція у Санкт-Петербурзі, другому за величиною місті Росії і рідному місті президента Володимира Путіна, заявила, що передала документи про призов 56 мігрантам з російськими паспортами лише після одного рейду на ринку 6 вересня 2023 року.
Зазначається, що у серпні 2023 року повістки отримали близько 100 переселенців.
Іншим способом завербувати мігрантів-мусульман на війну є відмова в отриманні російського паспорту.
За словами правозахисниці Тетяни Котляр, в одному випадку міграційна служба відхилила заяву таджика, мати якого є громадянкою Росії.
В іншому випадку узбеку, чия дружина і дитина є громадянами Росії, сказали, що «без [військового] контракту та участі в спецоперації вони навіть не приймуть його заяву на громадянство».
А в Калузі, регіоні з населенням понад 1 мільйон осіб, приблизно за 200 км на південь від Москви, іноземним працівникам останні місяці заборонено подавати заяви на отримання громадянства, якщо вони не вступають на службу.
І навіть якщо у мігранта вже є російський паспорт, нещодавно прийняті закони дозволяють владі легко його забрати.
«Мігранти-мусульмани є одними з найбільш уразливих людей у Росії», – вважає Сергій Абашин, експерт з питань міграції та антрополог із Санкт-Петербурга.
За його словами, вони часто піддаються знущанням зі сторони поліцейських і чиновників, тому що у них «завжди» проблеми з документами.
«Сама конструкція [російського] законодавства унеможливлює наявність абсолютно «чистих» документів», – підкреслює Абашин.
Мігранти також залежать від доброї волі своїх роботодавців, оскільки багато хто працює без дозволу на це.
Тим часом у російському суспільстві домінують нестримний націоналізм, ксенофобія та часто зображують новоприбулих мусульман як ворожих і чужих.
Дуже небагато мігрантів оприлюднюють свої справи, оскільки бояться переслідувань їхніх сімей, уже звикли до авторитарного правління та жорстокості поліції у своїх країнах походження, часто мало знають про свої громадянські права в Росії, не мають доступу до юристів, і, можливо, не дуже добре розмовляють російською мовою.
Нестача живої сили на фронті
«Росія часто зверталась до мігрантів із Центральної Азії, щоб вони їхали воювати в Україну, обіцяючи прискорене отримання громадянства та зарплату до 4160 доларів», — заявило у вересні 2023 року британське міністерство оборони.
У вересні 2022 року Путін підписав указ, який надає російське громадянство всім, хто прослужив на передовій шість місяців.
Згідно з повідомленням українських ЗМІ, перший полонений в Україні громадянин Узбекистану заявив, що ним керував фінансовий інтерес. Мухріддін Ахмедов, 22-річний студент із узбецького міста Самарканд, розповів, що приєднався до військової роти «Редут», оскільки йому «потрібні були гроші».
За словами експертів, російські військові стикаються з нестачею живої сили на передовій після значних втрат під час так званих «м’ясних штурмів» на українських позиціях.
Дефіцит посилюється катастрофічно низьким рівнем народжуваності в Росії та втратою населення у сотні тисяч людей на рік.
«Ведучи війну в Україні за допомогою тактики «м’ясних штурмів» і, таким чином, зазнаючи великих втрат у живій силі, російські військові почали відчувати нестачу гарматного м’яса», – заявив Алішер Ільхамов, керівник лондонської групи Central Asia Due Diligence.
Незважаючи на те, що їх примусовий призов на військову службу підриває попередні офіційні кроки щодо обмеження доступу корінних жителів Центральної Азії до вогнепальної зброї – роками мігрантам із Центральної Азії відмовляли у дозволі на купівлю мисливських рушниць.
Наразі стався лише один публічний інцидент, пов’язаний із примусовим призовом мігрантів.
У жовтні 2022 року двох громадян Таджикистану примусово відправили в тренувальний табір перед від’їздом в Україну.
Після того, як чоловіки, Ехсон Амінзода та Мехроб Рахмонов, почули, як їхні командири «ображають їх релігію», вони схопили автомат і вбили 11 людей, а також поранили ще 15.
Тим часом Кремль боїться оголошувати другий тур мобілізації напередодні президентських виборів у березні 2024 року.
«Часткова» мобілізація у вересні 2022 року спровокувала втечу сотень тисяч російських чоловіків.
«У таких умовах акцент робиться на вербуванні мігрантів, оскільки їхня втрата на передовій не вплине на Росію ані політично, ані економічно», – резюмує Ільхамов.
