Антикорупційна організація Transparency International оцінює Україну на найвищому рівні з 2006 року: наразі наша держава займає 104 місце зі 180 країн в Індексі сприйняття корупції

З перших днів своєї незалежності у 1991 році Україна бореться з масовою корупцією, і урядовці та незалежні активісти кажуть, що боротьба є ключем до перемоги в екзистенційній війні, яку вона веде з Росією. Про це йдеться в аналітичній публікації ВВС, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Україна уже досягла певного успіху. Антикорупційна організація Transparency International оцінює Україну на найвищому рівні з 2006 року: наразі наша держава займає 104 місце зі 180 країн в Індексі сприйняття корупції.

«Більшість українських антикорупційних інституцій показують досить непогані результати», — розповідає Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна.

За його словами, одним із таких результатів є арешт ексголови Верховного суду України Всеволода Князєва за звинуваченням у хабарництві у травні 2023 року.

«Це може бути запобіжним заходом, бо якщо ви бачите когось заарештованого, то двічі подумаєте, перш ніж робити щось корупційне», – сказав він.

Були й інші резонансні арешти, зокрема міністра сільського господарства Миколи Сольського та офіцера СБУ Артема Шило.

Усі троє заперечують свою провину та були звільнені під заставу. Слідчі дії тривають.

Ключовою віхою став 2015 рік, коли цифрова платформа під назвою Prozorro допомогла подолати корупцію у державних закупівлях, заощадивши Україні майже 6 мільярдів доларів державних коштів лише за чотири роки.

«Зараз завдання України — зосередитися на викоріненні корупції в податковій і митній службах, а також покращити фінансовий нагляд. Із Заходу в Україну надходить дуже багато грошей, і, звичайно, вони запитують, чи є належний контроль за цими грошима», – зазначає Боровик.

«Краще виконуємо свою роботу»

Заступник голови САП Андрій Синюк стверджує, що часті повідомлення про звинувачення українських чиновників у корупції є приємною ознакою.

«Це не означає, що скоюється більше злочинів. Це означає, що ми стали краще виконувати свою роботу. В Україні не залишилося людей чи посад, яких антикорупційні органи не могли б торкнутися. Це, напевно, наше головне досягнення, тому що кілька років тому, ми, навіть не могли про це мріяти», – наголошує Синюк.

Дмитро Калмиков, начальник відділу антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) каже, що хабарництво майже викорінено у таких сферах, як державні послуги, зокрема видача паспортів, дозволів та ліцензій.

Також було досягнуто значного прогресу у реформуванні освіти та поліції.

Проблемні зони

Однак Калмиков визнає, що уряд був менш успішним у викоріненні корупції у використанні природних ресурсів (наприклад, у гірничодобувній та лісовій промисловості), регулюванні монополій та у великих інфраструктурних проектах.

«Прогрес був найповільнішим там, де зустрічалися великі інтереси та великі гравці», — каже він.

За його словами, у найближчі 5-10 років уряд має зосередитися на очищенні судової системи, що оздоровить загальну систему державного управління.

Антикорупційні активісти погоджуються, що українська влада стала значно активнішою у боротьбі з корупцією.

«Щось клацнуло в їхніх головах минулої зими, їхнє ставлення дійсно змінилося, і головне, що це сталося на вершині влади», – каже відомий український журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

Попит на зміни

То що ж спонукає Україну до боротьби з корупцією?

Голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін вважає, що це поєднання тиску української громадськості та іноземних донорів.

«Незалежно від того, хоче уряд боротися з корупцією чи ні, і незалежно від того, хто в уряді, тиск громадськості та ефективність громадянського суспільства та ЗМІ означає, що жоден уряд не може ігнорувати корупцію», – каже він.

Як приклад він згадує кадрові зміни в українському уряді у 2023 році, які відбулися після звинувачень у закупівлі чиновниками продовольства для української армії за завищеними цінами.

«Скандал започаткував інституційні зміни в оборонних закупівлях, а це означає, що там не буде корупції, навіть після зміни міністра. Корупційні скандали можуть змусити державні інституції змінитися на краще», – вважає Шабунін.

Втім, він відкидає побоювання, що західна військова допомога може бути розкрадена в Україні.

«Уся зброя, яку постачають західні союзники, потрапляє в руки українських військових, які її ефективно використовують. Західну зброю вкрасти неможливо», – запевняє Шабунін.

Але експерти наполягають, що український уряд має зробити більше, щоб викорінити корупцію. Це особливо важливо під час війни.

«Корупція нас вбиває. Якщо ви хочете залишитися взагалі без патронів, якщо ви хочете залишитися без грошей на закупівлю патронів, якщо ви хочете вітати окупантів у Києві, то так, закривайте очі на корупцію. Але повірте мені, перше, що вони зроблять, як тільки нас окупують, це розстріляють нас усіх, тому боротьба з корупцією є питанням виживання», – резюмує Ніколов.