Становище екіпажу MT Nathan погіршилося, коли власники судна відмовилися надавати їм будь-яку підтримку і виплачувати заробітну плату

У ніч на 16 липня 2025 року Гаурав Джоші, один з членів екіпажу, що працював на вантажному судні, яке опинилось у морському порту в Ізмаїлі, був на патрулі. Екіпаж MT Nathan опинився покинутим у зоні бойових дій на три місяці після суперечки між власниками судна. Це були важкі кілька місяців для Джоші та 14 інших членів екіпажу, які прибули з Індії, Єгипту і Туреччини. Вони часто проводили безсонні ночі, слухаючи далекі звуки вибухів, спричинених російськими бомбардуваннями та українською протиповітряною обороною. Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

 «Іноді ми навіть могли бачити вогні у небі», — каже Джоші.

Однак тієї літньої ночі звуки вибухів наближалися, і полум’я дронів, що вибухали під час приземлення або потрапляли під удари українських систем ППО, було видно з палуби судна, яке в попередні місяці слугувало їм і домівкою, і притулком.

«Близько 1:30 ночі я спустився вниз, аби випити кави, і саме тоді відчув це – як сильний тиск повітря», – каже Джоші.

Російський дрон вибухнув дуже близько до їхнього судна.

«Спочатку я почув звуки. А потім гучний і сильний вибух під тиском вакууму… і тоді я побачив світло», – зазначає Джоші.

Удар від вибуху відкинув його назад. Коли він підвівся на ноги, до нього приєдналася решта екіпажу. Після першого вибуху швидко відбулось кілька гучніших вибухів, коли росіяни розпочали масовану атаку дронів на морський порт Ізмаїл в Одеській області.

Відеозаписи з палуби корабля тієї ночі, показують вибухи та велике полум’я поблизу судна. У деяких відео чути звуки молитов кількома мовами, що перериваються гучними вибухами, поки екіпаж корабля готувався до кожного дрона, який детонував поруч із ними.

«Нам справді не було куди подітися. Вибухи відбувалися навколо нас», – зазначає Джоші.

Їхнє судно — не єдине, яке зазнало нападу Росії в Україні. В останній тиждень грудня 2025 року «Еммакріс III» та «Капітан Карам», обидва суховантажі, що перевозили пшеницю, були атаковані російськими дронами в Чорному морі. Також російський дрон збив турецьке судно, що перевозило соняшникову олію.

Однак, на відміну від цих кораблів, MT Nathan був покинутий у зоні бойових дій. Його продали після прибуття до України, але суперечка між новим та попереднім власниками залишила екіпаж у скрутному становищі, і жоден з них не бажав брати на себе відповідальність за них. Без дозволу морпорту чи імміграційних органів, членам екіпажу не дозволялося залишати судно.

Те, що мало бути короткою доставкою вантажу, перетворилося на багатомісячний кошмар, оскільки Джоші та його колеги-моряки опинилися у дипломатичній невизначеності. Їхнє становище погіршилося, коли власники судна відмовилися надавати їм будь-яку підтримку і виплачувати заробітну плату.

Відеодзвінки та повідомлення, записами яких поділився Нейтан Сміт, профспілковий інспектор Міжнародної федерації транспортників (ITF), документують умови проживання членів екіпажу, які ставали «дедалі небезпечнішими».

«Були дні, коли у нас не було палива для роботи генераторів, тому ми не могли готувати їжу та виживали, харчуючись фруктами, які надавали місцеві жителі», – згадує Джоші.

За даними Міжнародної морської організації, у 2025 році було покинуто рекордні 410 суден та їхній екіпаж, оскільки власники намагалися заощадити гроші на заробітній платі та витратах, причому велика кількість із них опинилися у водах поблизу зон бойових дій, таких як Іран, Ізраїль, Судан, Сомалі, Росія та Україна. Більшість із 6223 покинутих членів екіпажу були індійцями або філіппінцями.

Інспектори ITF стверджують, що члени екіпажу, покинуті у зонах бойових дій, швидко опиняються в ситуаціях, які загрожують життю, не маючи підтримки та безпеки.

«Це особливо стосується «тіньових суден», де право власності неоднозначне – тактика, яку використовують країни, включаючи Росію, для обходу міжнародних санкцій, – пояснює Нейтан Сміт.

Одне з таких суден, MV Anka, яке було затримано українськими військовими за підозрою у приналежності до російського тіньового флоту, було пошкоджено під час нападу на порт в Одесі, внаслідок якого член екіпажу отримав поранення.

Джоші має майже 15 років досвіду роботи у торговому флоті, плаваючи у бурхливих морях та стикаючись із ворожим середовищем, таким як пірати. Але ніколи не стикався з російськими повітряними атаками.

«Так, ми усвідомлюємо ризики, які беремо на себе, коли влаштовуємось на роботу на кораблях, але часто існує план для зменшення ризиків. Наприклад, ми подорожуємо з озброєною охороною, коли курсуємо водами, де багато піратів. Але тут ми почувалися справді покинутими. Ми почувалися приреченими», –  зауважує Джоші.

Він та його колеги зрештою погодилися на переведення до готелю у відносно безпечнішому порту Одеси, але лише у листопаді 2025 року весь екіпаж отримав зарплату та був репатрійований до своїх країн.