Зараз на фронті в Україні воюють близько 400-500 етнічних угорців: це не тільки набагато менше, ніж кількість українців в армії, яка наразі становить близько 850 000, але й менше, ніж частка угорців у загальній кількості населення України

42-річний Петро Філіпович походить із західноукраїнського прикордонного міста Чоп. Він командир військової частини на сході України і уже воював у 2014 році як доброволець в українських збройних силах, коли РФ почала війну на Донбасі. Пізніше він кілька років працював за кордоном, останнім часом маляром на меблевій фабриці у Чехії. Наприкінці лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабної війни в Україні, він повернувся на батьківщину та знову став добровольцем. З березня 2022 року він безперервно перебуває на передовій, неодноразово був поранений та нагороджений. Його мрія – повернутися в Чоп після закінчення війни. Виїжджати з України він не має наміру. І точно не хоче їхати в Угорщину, тим паче, що вважає її надто проросійською. Багато етнічних угорців таких, як він, перебувають на фронті з ідеологічних переконань і вважають офіційну антиукраїнську пропаганду Будапешта образливою. Про це йдеться у спецрепортажі Deutsche Welle, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

За неофіційними оцінками, в Україні проживає приблизно 80 000 етнічних угорців. Ця меншина становить близько 0,23% населення 35-мільйонної країни. Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан роками стверджував, що українських угорців пригнічують. Здатних до військової служби чоловіків угорської меншини нібито жорстоко та масово «вербують», іноді навіть катуючи до смерті.

За призов та мобілізацію в Україні відповідають територіальні центри комплектування. Їхні патрулі непопулярні в Україні, тому що мобілізують чоловіків прямо з вулиці, іноді із застосуванням насильства. У соцмережах постійно з’являються відео жорстоких сутичок зі співробітниками ТЦК. Деякі правдиві, а деякі фейкові, які неодноразово поширювали проурядові угорські ЗМІ і, на думку деяких оглядачів, вони російського походження.

Незалежні угорські спостерігачі відкидають термін «примусова мобілізація», оскільки вербування під час війни завжди передбачає примус, а також цей термін опосередковано підриває легітимність територіальної оборони України.

За одностайними оцінками угорських політиків Закарпаття, зараз на фронті в Україні воюють близько 400-500 етнічних угорців. Це не тільки набагато менше, ніж кількість українців в армії, яка наразі становить близько 850 000, але й менше, ніж частка угорців у загальній кількості населення України.

На початку березня 2026 року під час візиту колишнього міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до президента Росії Володимира Путіна відбулася передача двох військовополонених українців угорського походження. Угорське державне телебачення показало російське пропагандистське відео з одним із полонених, на якому поранений чоловік стверджує, що українська армія його покинула. При цьому він дякує своїм російським «визволителям». Сійярто зміг взяти обох полонених на свій урядовий літак з дозволу Путіна і опублікував відео цього у Facebook. Пізніше Орбан відвідав обох солдатів в угорському шпиталі, а також опублікував відео у Facebook.

Українська активістка Власта Репасі з Ужгорода, яка роками працює з колишніми військовополоненими на Закарпатті, зазначає, що важливо не засуджувати військовополонених українців угорського походження і не бачити в них зрадників, коли вони негативно відгукуються про Україну у пропагандистських фільмах. Їхні заяви, ймовірно, були зроблені під тиском у Росії і, ймовірно, також Угорщини.

Колишній військовополонений Олексій Чорпіта із Чопа розповідає, що в Росії йому пропонували повернення до Угорщини. Для цього він мав у пропагандистському фільмі негативно висловлюватись про Україну та закликати українську армію скласти зброю. Він відмовився і поплатився за це ще 18 місяцями полону перед обміном у квітні 2025 року. Зараз він перебуває у Мукачево, де проходить медичну та психологічну допомогу, зокрема через наслідки тортур.