Загальні витрати на безпілотні та автономні системи в Австралії сягнуть 12–15 мільярдів австралійських доларів до 2035–2036 років

Напередодні публікації Національної оборонної стратегії, уряд Австралії оголосив, що витратить додатково 2–5 мільярдів австралійських доларів на безпілотники та системи боротьби із ними. Це доведе загальні витрати на безпілотні та автономні системи до 12–15 мільярдів австралійських доларів до 2035–2036 років. Цим оголошенням уряд, очевидно, вчиться на досвіді військових конфліктів в Україні та на Близькому Сході, як найкраще підготуватися до майбутньої війни. Про це йдеться в авторській колонці Клайва Вільямса, запрошеного професора Школи гуманітарних та соціальних наук у Сіднеї (Австралія) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Швидка еволюція війни за допомогою дронів

Витоки цієї динаміки лежать у масовому виробництві наступальних дронів в Ірані, вартість яких становить від 20 000 до 50 000 доларів США (28 000–70 000 австралійських доларів) кожен, залежно від моделі.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Іран постачав як дрони Shahed (відомі на місцевому рівні як «Герань»), так і виробничий досвід, що дозволило Москві панувати у небі над Україною.

Це змусило обидві сторони розпочати швидкий процес адаптації, зосереджуючись менше на максимізації продуктивності та більше на зниженні витрат та збільшенні обсягів виробництва.

Україна швидко стала світовим лідером у технології безпілотників. У 2025 році в Україні виготовили близько 4 мільйонів безпілотників, що приблизно вдвічі перевищує обсяг виробництва 2024 року. Вона також розробила багаторівневу систему оборони, яка здатна захищатися від зграї російських безпілотників.

Хоча і Росія, і Україна спочатку зосереджувалися на розробці невеликих квадрокоптерів, зараз вони інвестують у безпілотники з фіксованим крилом, які оптимізовані за дальністю польоту, витривалістю та адаптивністю.

Російський «Молнія» (і новіша версія «Молнія-2») — це дешевий, одноразовий барражуючий боєприпас з фіксованим крилом, виготовлений з легкої фанери та пінопласту. Ці безпілотники розширили дальність удару Росії на тилові регіони України та можуть працювати як «материнські кораблі» для менших безпілотників. Вони також можуть передавати повідомлення від одного безпілотника до іншого.

Ці російські платформи дедалі частіше розгортаються разом із квадрокоптерами з оглядом від першої особи (FPV). Вони часто включають супутниковий зв’язок (наприклад, термінали Starlink) та спеціалізоване корисне навантаження. Це може включати менші ударні дрони або розвідувальні датчики.

Україна, у свою чергу, розробляє власні перехоплювачі та ударні системи з фіксованим крилом, включаючи «Блискавку», яка також виготовлена ​​з фанери та пінопласту або пластику. Ці системи досягають швидкості до 140 кілометрів на годину, автономності та стійкості до засобів радіоелектронної боротьби.

Повідомляється, що «Блискавка» коштує близько 800 доларів США (1120 австралійських доларів) за одиницю. Її легко зібрати у гаражах або невеликих майстернях, і вона може перевозити корисне навантаження до 8 кілограмів.

Україна також співпрацює з японською компанією для розробки недорогого, малопомітного, високошвидкісного безпілотника-перехоплювача під назвою Terra A1. Цей дрон з максимальною швидкістю 300 км/год, розроблений спеціально для протидії поршневим безпілотникам типу Shahed із максимальною швидкістю 185 км/год. Система Terra A1 поєднує відносно прості функції — електричний двигун, автономне наведення та коротку тривалість польоту — з можливістю розгортання у великих кількостях.

Точні матеріали, з яких вона виготовлена, публічно не розголошуються. Однак, ймовірно, вона використовує легкі композити, деталі, надруковані на 3D-принтері, або інші дешеві матеріали, щоб досягти низької ціни за одиницю у 2500–3000 доларів США (3500–4200 австралійських доларів).

Чому це важливо для Австралії

Оприлюднюючи свою нову оборонну стратегію, Австралія повинна зосередитися на тому, як захищати великі території з обмеженими ресурсами.

Поточний потенціал Австралії у сфері безпілотників зосереджений на високоякісних системах ISTAR (тобто розвідка, спостереження, захоплення цілей та рекогносцировка), включаючи безпілотники Shadow і Triton. Австралія також дедалі частіше впроваджує недорогі тактичні безпілотники.

Однак, порівняно з Україною, Австралії бракує великомасштабного вітчизняного виробництва безпілотників і вона не має окремого підрозділу безпілотних систем.

Австралії потрібно захищати великі морські підходи, північні військові бази та критично важливу інфраструктуру і це викликає багато критичних питань, з якими також зіткнулася і Україна, наприклад, як боротися із:

• загрозами перенасичення, коли велика кількість відносно простих систем перевантажує оборону;
• стратегіями нав’язування витрат, за яких супротивники використовують дешевші технології для створення фінансового навантаження;
• здатністю виробляти та поповнювати оборонні системи з часом.

Хоча традиційніші, високоякісні системи протиповітряної оборони залишаються важливими, особливо проти загроз крилатих та балістичних ракет, війни в Україні та на Близькому Сході показали, що Австралія не може покладатися лише на них.

Це означає, що ключовим питанням є не заміна передових систем, а інтеграція дуже недорогих альтернатив.

Для Австралії це означає необхідність багаторівневого підходу, що поєднує:

• високопродуктивні системи для складних та високошвидкісних загроз;
• недорогі, одноразові системи, які здатні протистояти великим обсягам простих платформ безпілотників.

Зміна в економіці війни

Наземні війни недавнього минулого були сформовані переважно промисловим виробництвом танків та артилерії. Дедалі частіше війни зараз визначаються здатністю виробляти та розгортати велику кількість безпілотних систем за відносно низькою ціною.

Іран продемонстрував, як доступність може бути використана з великим ефектом. Україна, співпрацюючи з міжнародними партнерами, застосувала аналогічні принципи в обороні.

Тому війна в Україні — це не лише змагання за територію. Це також змагання за вартість самої війни. Нова оборонна стратегія Австралії повинна повністю відображати цей зсув.

Вартість стає визначальною рисою сучасного військового конфлікту, тому здатність створювати можливості у великих масштабах — і дешево — може виявитися такою ж важливою, як і технологічна досконалість.